У дисертації запропоновано вирішення актуального наукового завдання щодо обґрунтування теоретико-методологічних засад формування інтегрованого інституту публічної служби в Україні та розроблення відповідних рекомендацій, що забезпечують можливість їх практичного використання. Одержані в процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, на якій воно ґрунтується, а реалізовані мета й завдання дають можливості зробити такі основні висновки: 1. Виявлено два підходи до визначення поняття «публічна служба»: як служба в апараті центральних і місцевих органів виконавчої влади, служба в апараті органів прокуратури, діяльність неатестованих працівників апарату органів внутрішніх справ та військових формувань; діяльність з надання публічних послуг населенню в публічних корпораціях, місцевих органах влади. В Україні на цей час офіційно публічна служба визначена тільки як діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова), дипломатична, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. 2. Вивчення проблеми визначення «публічної служби» засвідчило, що питання організації та структури публічної служби є актуальним в умовах трансформації суспільства, оскільки воно не уніфіковане й постійно зазнає змін. Розкрито структуру інституту публічної служби. До основних елементів інституту публічної служби слід віднести державну службу (адміністративну та спеціалізовану), службу в органах місцевого самоврядування, діяльність у державних і комунальних закладах, в установах, організаціях і на підприємствах, а також роботу на політичних посадах. 3. Аналіз тенденцій щодо організації публічного управління акцентує увагу на необхідності, по-перше, виділення трьох напрямів діяльності інституту публічної служби (стратегічного, тактичного, оперативного) та, по-друге, застосування інтегрованого підходу до побудови інституту публічної служби в Україні. Доцільність вживання поняття «інтегрований інститут публічної служби» обґрунтовано тим, що воно визначено як сукупність органів системи публічної влади та їх персоналу, у межах якої здійснюється діяльність на політичних посадах, професійна діяльність в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та державних і комунальних закладах, установах, організаціях і підприємствах із реалізації конституційних цілей, завдань і функцій держави з метою задоволення потреб громадян і суспільства загалом. 4. Показано, що впровадження демократичних принципів супроводжується зміною пріоритетів і піднесенням ролі інституту парламентської опозиції, яка контролює забезпечення реалізації конституційних прав, свобод людини і громадянина, ефективне виконання завдань і функцій держави. У зв’язку з цим досліджено роль парламентської опозиції як політичної складової інтегрованого інституту публічної служби в країнах–членах Європейського Союзу та Україні. Відзначено, що опозицію слід сприймати як засіб забезпечення публічності рішень і один із найефективніших інструментів захисту демократичних здобутків. Визначено п’ять етапів формування опозиції в Україні. 5. Розглянуто принципи функціонування інтегрованого інституту публічної служби. Базовим принципом діяльності інтегрованого інституту публічної служби визначено служіння від імені народу та для народу. Запропоновано поділ принципів на загальні (демократизм, законність, гуманізм, соціальна справедливість, професіоналізм, компетентність, ініціативність, економічність, ефективність, відкритість, прозорість) та спеціальні (деконцентрація, мультипараметричність і субсидіарність). Охарактеризовано організаційно-правові основи функціонування та рівні взаємодії (базовий, середній, вищий, найвищий) в інтегрованому інституті публічної служби України. Найбільш ефективними формами взаємодії влади із громадськістю визначено інформування, консультування, партнерство, делегування та громадський контроль. 6. Запропоновано класифікацію посад в інтегрованому інституті публічної служби. Вона ґрунтується на єдиних вимогах щодо прийняття на публічну службу та її проходження, основних соціальних ґарантіях, джерелах фінансування. Класифікація посад в інтегрованому інституті публічної служби включає чотири категорії та чотири групи посад. До груп посад належать «політики», «адміністратори», «спеціалісти», «спеціалісти із забезпечення». Категорії посад запропоновано поділити на «найвищі», «вищі», «середні» та «базові». Групи посад «політики», «адміністратори», «спеціалісти» та «спеціалісти із забезпечення» включають усі чотири категорії посад. Взаємозв’язок між посадами забезпечується через розподіл управлінської відповідальності, повноважень і функцій публічних службовців, єдність їх кваліфікаційних вимог та умов підвищення професійної підготовки та перепідготовки кадрів. 7. Запропоновано проект Концепції формування інтегрованого інституту публічної служби в Україні. Метою Концепції є поетапне створення такого інституту публічної служби, який забезпечить становлення України як правової європейської держави з високим рівнем життя, соціальної стабільності та демократії. Розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення відносин у системі державного управління, зокрема діяльності виконавчої влади та органів місцевого самоврядування Дніпропетровської області в контексті їх взаємодії із опозицією в системі місцевих рад, а саме: залучати представників опозиції до підготовки управлінських рішень; делегувати представникам опозиції організацію залучення участі громадськості в діяльності органів публічної влади та здійснення громадського контролю. Реалізація наведених рекомендацій сприятиме підвищенню рівню довіри громадян до органів державної влади, місцевого самоврядування, політичних посадовців і дозволить комплексно реформувати систему державного управління . |
