Здійснене дослідження забезпечило досягнення поставленої мети, а вирішення поставлених завдань дало змогу зробити такі висновки. 1. Інтеграція України з європейським освітнім та інформаційним простором передбачає пошук нових шляхів формування особистості майбутнього журналіста, який здатний вільно орієнтуватися в полікультурному світі, розуміючи його цінності, реалізовувати себе у взаємодії з представниками інших професійних співтовариств. У структурі професійної підготовки журналіста чільне місце належить іншомовній комунікації, що зумовлено сучасними політичними, економічними, культурними та інформаційними реаліями. Вирішення цієї проблеми зумовило пошук нових шляхів формування в майбутніх журналістів ІПКК. У процесі дослідження доведено, що ІПКК майбутнього журналіста – це сукупність особистісних та професійних якостей, знань, умінь, навичок і здібностей, які необхідні йому для здійснення іншомовної професійної діяльності (робота з іншомовною інформацією, створення усного та письмового журналістського тексту, організація професійного діалогу, пізнавальна діяльність та ін.). Цей феномен є поняттям інтегрованим і складається з чотирьох компонентів: мовного (лінгвістичного), соціокультурного, стратегічного та професійного. 2. Розроблено структурно-функціональну модель сучасного журналіста-фахівця, яка складається з двох компонентів – особистісного та діяльнісного. До особистісної складової належать якості, знання, уміння, навички і здібності, які необхідні журналісту для здійснення ефективної професійної діяльності. Діяльнісний компонент – це сукупність таких складових: особливості, функції, сфери, домінантні види та умови професійної діяльності журналіста. 3. Визначено критерії (мотивації, лексико-граматичної правильності, професійної спрямованості, соціокультурних знань, умінь і навичок, володіння комунікативними стратегіями і тактиками та комунікабельності) і показники високого, достатнього, середнього та низького рівнів сформованості цього феномена в студентів факультетів (відділень) журналістики. 4. Обґрунтовано й експериментально перевірено модель формування ІПКК майбутніх журналістів у процесі фахової підготовки, в основу якої покладено взаємозв’язок загальноосвітніх та фахових дисциплін, технологічність, гуманістичну спрямованість та використання ЗМК у процесі формування. Модель складає єдність із таких основних структурних елементів як цільового, організаційно-змістового, процесуального та оцінно-результативного компонентів. Принцип гуманізації визначено як основний, оскільки гуманістична орієнтація до формування ІПКК майбутніх журналістів сприятиме більшому суспільному динамізму й, відтак, швидшому подоланню суспільних протиріч. Журналіст, який активний у самореалізації, буде менш схильним до деструктивних вчинків, а більше – до підтримання гармонії в суспільстві. Визначено основні напрями гуманізації процесу формування ІПКК майбутніх журналістів: реалізація міжпредметних зв’язків, пріоритетність інтересів особистості, панування в освітньому процесі комфортного морально-психологічного клімату, максимальне залучення творчого потенціалу та самостійності студентів. 5. Висока ефективність формування ІПКК майбутніх журналістів досягається в межах відповідної технології навчання. Так, технологія містить мету, етапи організації навчально-пізнавальної роботи викладачів і студентів, систему методів, форм та прийомів і критерії відбору медіатекстів. Основним засобом технології є друковані, електронні, аудіальні та аудіовізуальні ЗМК. У технології здійснено підбір форм і методів роботи студентів з медійними матеріалами з метою формування ІПКК майбутніх журналістів. Особливо рекомендуються творчі види роботи і розроблено каталог творчих завдань, в основу каталогізації покладено різні види медійних творів. 6. Після проведення дослідно-експериментальної роботи у великої частини студентів факультетів (відділень) журналістики експериментальних груп зафіксовано достатній (40%) та високий (37%) рівні сформованості ІПКК. Кількість студентів, рівень сформованості ІПКК яких є низьким, зменшилась в експериментальних групах на 16%. Кількість майбутніх журналістів експериментальних груп, що володіють середнім рівнем сформованості ІПКК, після експерименту зменшилася на 20%. Проведене дослідження не претендує на вичерпне вирішення всіх аспектів проблеми формування ІПКК майбутніх журналістів. Потребують подальшого розвитку питання: аналізу і ранжування чинників впливу на ефективність формування ІПКК майбутніх журналістів; науково-методичного забезпечення навчального процесу з орієнтацією на гуманізацію навчально-виховного процесу; створення спеціального навчального курсу та відповідних навчальних посібників, що сприятимуть вдосконаленню ІПКК майбутніх журналістів. |