1. Аналіз психолого-педагогічної літератури, сучасних концепцій освіти в Україні, нормативних документів дозволив виявити й обґрунтувати необхідність формування інформаційної культури студентів технічних спеціальностей. З одного боку, формування професійного рівня інформаційної культури студентів повинне бути обов'язковою частиною підготовки майбутнього інженера. З іншого боку, насиченість навчальних програм технічних ВНЗ не дозволяє ввести окремий курс, спрямований на формування ІК. Виходом із ситуації, що виникла, є розробка методики формування інформаційної культури студентів на базі дисциплін, які вивчаються у ВНЗ. Використання графової моделі вибору базової і супутньої дисциплін дозволило уперше обґрунтувати систему конкретних МПЗ курсів інформатики, фізики, теоретичної механіки, опору матеріалів та вищої математики як найбільш сприятливу щодо розвитку ІК студентів технічних спеціальностей. 2. Аналіз наукових праць дозволив узагальнити різні погляди на проблему ІК і на основі «узагальненого» підходу зробити експлікацію поняття «інформаційна культура». Запропоновано ІК фахівця називати сукупність знань, умінь і навичок щодо пошуку, переробки, збереження і створення інформаційних об'єктів з використанням характерних для даної галузі нових інформаційних технологій, з усвідомленням необхідності використання інформаційних ресурсів сучасного суспільства в професійній діяльності, наявністю вироблених інформаційних потреб, мотивів і інтересів. Показано, що ІК може проявлятися в чотирьох аспектах: когнітивному, операційно-змістовному, ціннісно-рефлексивному і комунікативному. 3. Комплекс моделей щодо формування ІК містить: професіографічну модель, навчальну і освітню моделі. Метою розробки професіографічної моделі є визначення професійно важливих якостей інженера. Для цього використовується метод експертних оцінок. Освітня модель формування ІК являє собою систему, яка включає цілі та зміст освіти, критерії ефективності навчання, види і способи контролю, оцінювання, звітності. В її основі знаходяться структура інформаційної культури інженера і початковий потенціал студентів. У результаті аналізу цих компонентів формулюються цілі та завдання щодо формування ІК, дидактичні принципи побудови моделі. Такі компоненти освітньої моделі, як зміст освіти, методи, методики, педагогічні технології формування ІК становлять навчальну модель щодо формування ІК усередині освітньої моделі. Комплексними критеріями сформованості ІК (критеріями 1–го рівня) запропоновано вважати критерії її сформованості в чотирьох аспектах: когнітивному, операційно-змістовному, комунікативному, ціннісно-рефлективному. З метою деталізації комплексних критеріїв для проведення діагностики рівня сформованості ІК розроблені критерії 2–го рівня, що характеризують її в іншому вимірі, а саме, відповідно до змісту. До них відносяться критерії, що відображають рівень сформованості: інформаційного тезауруса, володіння методами комп'ютерного моделювання, інформаційної комунікабельності, знань функціональних можливостей комп'ютерної техніки, володіння комп'ютерними методами обробки інформації, уявлення про можливості систематизації інформації за допомогою інформаційних технологій, володіння методами алгоритмізації і програмування. Розроблена і застосована на практиці методика професіографічного аналізу дозволяє визначити кількісні критерії сформованості ІК. 4. Отримані на основі моделювання цілі, зміст, форми, засоби навчання є складовими частинами методики формування ІК студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення курсу «Інформатика й ОТ», що базується на реалізації МПЗ курсів інформатики, фізики, теоретичної механіки, опору матеріалів та вищої математики. Основна мета при формуванні ІК – дати студенту знання, уміння і навички інформаційного самозабезпечення його дійсної і майбутньої навчальної і науково-дослідної діяльності; основне завдання - формування у студентів стилю мислення, адекватного вимогам сучасного інформаційного суспільства. Зміст курсу інформатики, спрямованого на формування ІК, має включати такі блоки: «Структура і функціональні можливості комп'ютерної техніки», «Галузеві, міжгалузеві і спеціальні інформаційні ресурси», «Автоматизовані методи обробки інформації», «Автоматизовані методи систематизації інформації», «Інформаційно-пошукові задачі й алгоритми», «Інформаційне моделювання», «Алгоритми. Основи програмування». При формуванні ІК доцільно використовувати як загальдидактичні методи, так і специфічні методичні прийоми: прецеденту, фальсифікації, інформаційного ресурсу. Формами навчання щодо формування ІК студентів запропоновано залишити лекції, семінари і практикуми; у залежності від теми занять за характером взаємодії форми навчання можуть бути: колективними, груповими, мікрогруповими або індивідуальними. Сформульована задача вибору засобів педагогічного впливу на формування ІК і запропонований метод її розв’язання дає можливість оцінювати педагогічну ефективність використання комп'ютерних засобів при формуванні ІК і доцільність використання типів навчальних завдань (завдань міжпредметного змісту) як для студентів технічних спеціальностей так і для студентів інших профілів. 5. Показниками якості структури і змісту курсу інформатики, спрямованого на формування ІК є: цілеспрямованість, інформаційна повнота, функціональна повнота й організованість курсу. Доцільно проводити попередню оцінку розробленої методики формування ІК з використанням цих показників шляхом анкетування науково-педагогічних працівників. Методика оцінки фактичного рівня сформованості ІК студентів полягає у спеціальному анкетуванні в чотирьох аспектах: когнітивному, операційно-змістовному, ціннісно-рефлексивному та комунікативному. 6. Ефективність запропонованої методики перевірялася за показниками констатувального та формувального експериментів. В результаті експериментального дослідження встановлено, що розроблена і впроваджена методика навчання майбутніх інженерів обумовила підвищення рівня їх інформаційної культури, що підтверджується розвитком професійно-важливих умінь, підвищенням рівня академічної успішності студентів, а також позитивними змінами в їхній поведінці щодо розуміння значення інформації та інформаційних технологій в професійній діяльності сучасного інженера. Коефіцієнт засвоєння знань і сформованості умінь, які характеризують ІК, дорівнює 1,83; загальна ефективність розробленої методики - 0,86 (межа дорівнює 1), порівняльна ефективність - 0,82. Отже, розроблену методику формування ІК студентів при вивченні курсу «Інформатика і ОТ» можна визнати ефективною. Зазначене вище підтверджує гіпотезу дослідження і свідчить про виконання поставлених мети і завдань дослідження. Проведене дослідження не вичерпує проблеми формування ІК студентів технічних спеціальностей. Подальшого розвитку потребує визначення коефіцієнтів значимості сформованості аспектів ІК та розгляд формування ІК студентів інших профілів. |