1. Інформація – одна з пріоритетних філософських категорій. З точки зору економічної теорії, інформація розглядається перш за все як продукт, який в умовах товарного виробництва перетворюється на товар у матеріальній або нематеріальній формах. 2. Дія ринкового механізму на інформаційному ринку проявляється у взаємодії попиту (форма вираження потреби суспільства в інформації) і пропозиції (інформаційна продукція, яка наявна на ринку та/або у будь-який час може бути на нього доставлена). Інформаційний ринок одночасно може бути одним із товарних і ресурсних ринків. Щодо ресурсного, то його особливістю, порівняно з товарним, є обмеженість попиту інформації виробничою технологією, попитом на кінцевий продукт, вартістю ресурсів. На пропозицію інформації впливає мета діяльності інформаційного підприємства – отримання прибутку, воно буде займатися інформаційною діяльністю, поки ця діяльність приноситиме прибуток. 3. Найхарактернішими для ринкової економіки варіантами ринкових форм інформаційного ринку, суб’єкти якого – інформаційні підприємства, є монополістична та олігополістична конкуренція. На діяльність інформаційного підприємства впливають чинники його внутрішнього і зовнішнього середовищ, залежно від дії яких обирається власна стратегія поведінки. 4. Інформатизація суспільства як закономірний, глобальний процес розвитку цивілізації стає передумовою формування інформаційного суспільства. Основний фактор інформатизації суспільства – розвинутий інформаційний ринок. 5. Фактором, що гарантує стабільну перевагу певної країни на світовому ринку, є володіння новітніми технологіями, тобто системою інноваційно-ресурсних процедур створення нових продуктів і процесів. 6. Головними особливостями становлення інформаційного ринку в перехідній економіці є: найбільш динамічні темпи зростання порівняно з іншими ринками; визначальний вплив на динаміку всієї національної економіки, її ринкове реформування та інтеграцію до світової економіки; низький рівень структурованості; надмірна політизованість механізму державного регулювання. Вони визначають як його потенційні можливості, так і обмеження для ефективного розвитку. 7. Формування інформаційного ринку в Україні повинне здійснюватись з урахуванням як світового досвіду, так і особливостей соціально-економічної ситуації в країні (неефективна структура економіки, наявність сильних інституційних обмежень для розвитку ринкових механізмів та ринкової поведінки суб’єктів інформаційних відносин, розвиток суперечливих тенденцій всередині самого процесу інформатизації, неефективність нормативно-правового регулювання інформаційної сфери внаслідок переважання неформальних механізмів взаємодії учасників інформаційного ринку та слабкості держави). |