1. У сучасних умовах проблема формування індивідуального стилю педагогічної діяльності в процесі становлення викладача ВВНЗ має важливе значення. Саме стиль педагогічної діяльності педагога безпосередньо впливає на якість підготовки майбутніх офіцерів. Від викладачів і, зокрема, від стилю їх педагогічної діяльності залежить ефективність підготовки висококваліфікованих військових фахівців. З огляду на це важливим теоретичним і практичним завданням педагогічної науки є уточнення сутності, змісту та структури індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача, а також виявлення та обґрунтування сукупності психолого-педагогічних умов формування його індивідуального стилю. Узагальнені результати досліджень дозволяють констатувати, що стиль педагогічної діяльності є системою функціонально взаємозалежних психологічних установок, особливостей мислення і реагування на вплив середовища, звичок, культури професійної діяльності та поведінки, особливостей ставлення до педагогічної діяльності, що визначаються умовами праці та соціально-особистісними й індивідуально-типовими особливостями. Індивідуальний стиль педагогічної діяльності викладача ВВНЗ можна трактувати як сукупність індивідуальних особливостей педагогічної праці, що впливають на способи досягнення мети освітнього процесу і проявляються в педагогічній взаємодії викладача ВВНЗ з курсантами. 2. Процес формування індивідуального стилю педагогічної діяльності нерозривно пов’язаний з професійним становленням викладачів. Формування індивідуального стилю діяльності викладача-початківця ВВНЗ – це суперечливий і багатофакторний педагогічний процес розвитку особистісних якостей, звичок поведінки, ціннісних орієнтацій, мотиваційної сфери особистості, що найбільш адекватно забезпечують поєднання індивідуальності викладача та умов педагогічної діяльності у ВВНЗ. Уточнено сутність, зміст і структуру (мотиваційний, комунікативний і особистісний компоненти) індивідуального стилю педагогічної діяльності. З’ясовано, що учасники цього процесу повинні мати різноманітні знання про психологію особистості викладача і кафедрального колективу, особливості особистості курсанта (слухача) ВВНЗ, психолого-педагогічні особливості військово-професійної діяльності та спілкування, різнопланові навички і уміння психолого-педагогічного, управлінського, комунікативного характеру. 3. Для об’єктивної оцінки результативності процесу формування стилю педагогічної діяльності важливе значення має обґрунтований вибір відповідних критеріїв і показників. Оцінку сформованості стилю педагогічної діяльності здійснено за допомогою ціннісно-орієнтованого, комунікативно-орієнтованого та інноваційно-орієнтованого критеріїв з визначенням трьох рівнів: високого, середнього і низького. З’ясовано, що викладачі, які перебувають на високому рівні, знають і розуміють сутність стилю педагогічної діяльності, його структуру, класифікацію, роль, високо оцінюють свої потенційні можливості; на середньому рівні – мають уявлення про стиль педагогічної діяльності, в основному знають шляхи його формування, позитивно оцінюють свої педагогічні можливості; на низькому рівні – мають фрагментарні знання про стиль педагогічної діяльності, самооцінка потенціалу у них занижена, вони не виявляють активності та творчості в роботі. 4. Психолого-педагогічними умовами формування стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ визначено: врахування індивідуальних особливостей особистості викладача; оптимізацію формування стилю педагогічної діяльності викладача в період становлення; самовдосконалення стилю педагогічної діяльності викладача. Відповідно до цих умов модель формування індивідуального стилю педагогічної діяльності в процесі становлення викладача ВВНЗ включає: мету, зміст, завдання, принципи, технологію, яка враховує компоненти, критерії та показники, психолого-педагогічні умови формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ. 5. Експериментальна робота дозволила перевірити ефективність заходів педагогічного впливу, що ґрунтуються на теоретичних узагальненнях дисертаційного дослідження. Робота в експериментальних групах дала змогу значно підвищити рівень сформованості стилю педагогічної діяльності викладачів ВВНЗ до високого і середнього рівнів порівняно з контрольними групами. У викладачів експериментальної групи змінилися всі показники кожного компонента індивідуального стилю педагогічної діяльності. Статистичний аналіз даних експериментального дослідження засвідчив позитивну динаміку рівнів сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності викладачів ВВНЗ експериментальної групи за запропонованою моделлю. Порівняльний аналіз рівнів сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності викладачів ВВНЗ в експериментальній та контрольній групах засвідчив ефективність експериментальної методики формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладачів ВВНЗ упродовж їхнього професійного становлення. Статистичний аналіз даних експериментального дослідження підтвердив об’єктивність змін, які відбулись у формуванні стилю педагогічної діяльності викладача ВВНЗ експериментальної групи під впливом запропонованої моделі та психолого-педагогічних умов її дієвості. Результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили гіпотезу дослідження. Дисертаційне дослідження не вирішує всіх питань проблеми формування індивідуального стилю викладача військового навчального закладу. Подальші дослідження доцільно проводити у напрямі з’ясування особливостей психологічного аспекту готовності викладачів до педагогічної діяльності, визначення особистісних схильностей та педагогічних здібностей претендентів на викладацькі посади, а також вивчення питань щодо впливу соціальних, психологічних та особистісних чинників на формування різних стилів педагогічної взаємодії викладачів ВВНЗ. |