Анотація до роботи:

Тищенко С.В. Формування і використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). – Державний вищий навчальний закладу “Державний агроекологічний університет” Міністерства аграрної політики України, Житомир, 2007.

Досліджено теоретичні, методичні та практичні проблеми формування і використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств у регіоні. Поглиблено зміст соціально-економічної сутності категорії “трудові ресурси”, їх збалансованості з робочими місцями у сільськогосподарських підприємствах.

Проаналізовано сучасний стан формування трудових ресурсів і їх раціонального використання в сільськогосподарських підприємствах. Виявлено чинники впливу на використання праці, серед яких найбільш питому вагу справляє рівень оплати праці. Оцінено вплив основних факторів на продуктивність праці. Проаналізовано сучасний мотиваційний механізм працівників у сільськогосподарських підприємствах.

Опрацьовано методичні підходи до формування стратегії розвитку трудових ресурсів за умови приєднання України до СОТ. Визначено оптимальну потребу затрат праці при виробництві основних видів сільськогосподарської продукції з урахуванням особливостей сільськогосподарського розвитку області на період до 2011 р. Виявлено резерви підвищення продуктивності праці, запропоновано шляхи й методи удосконалення мотиваційного механізму підвищення конкурентоспроможності трудових ресурсів.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення важливої наукової проблеми формування трудових ресурсів і підвищення ефективності використання праці у сільськогосподарських підприємствах.

1. У сучасних умовах розвитку аграрного сектору економіки України актуальності набуває проблема дослідження формування і використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств на регіональному рівні. Вона має стати предметом комплексного дослідження з метою визначення єдиних теоретичних, аналітичних і методологічних підходів до вирішення проблеми формування та використання трудових ресурсів в умовах пореформеного розвитку сільськогосподарських підприємств. Через відсутність єдиного тлумачення поняття “трудові ресурси” та його складових ускладнюються наукове пізнання, аналіз і практичне застосування аналітичних висновків в оперативному та стратегічному управлінні діяльністю сільськогосподарських підприємств.

2. Відомі визначення і трактування трудових ресурсів як економічної категорії потребують уточнення шляхом поглиблення розуміння їх соціально-економічної сутності. Тому трудові ресурси доцільно розглядати як якісну сукупність спроможностей працівників, що створюють матеріальні, духовні цінності та інші блага для суспільства з урахуванням впливу різноманітних чинників: економічних, соціальних, організаційних, виробничих, трудових, політичних, екологічних, природних та інших. Залежно від напряму дослідження дане поняття стосовно аграрного сектору економіки розглядають як соціально-економічну або планово-облікову категорію.

3. Дослідження використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств має здійснюватись з урахуванням особливостей ведення сільськогосподарського виробництва, організаційних, методичних, системно-структурних, логічних, аналітичних, інформаційних та інших чинників. Воно повинно охоплювати складові щодо понятійного апарату (аналіз економічних, соціологічних, філософських і психологічних умов), використання трудових нормативів, розрахунку потреби сільськогосподарських підприємств у трудових ресурсах; порівняння пропозиції і потреби в затратах праці; обґрунтування темпів підвищення продуктивності праці; дослідження мотивації праці в ринкових умовах; апробація одержаних висновків на виробництві; визначення можливостей використання трудових ресурсів села в несільськогосподарських видах діяльності; економіко-математичне моделювання затрат праці; пропозиції щодо поліпшення мотивації праці у сільськогосподарських підприємствах.

4. Трудові ресурси сільськогосподарських підприємств Житомирської області використовуються неефективно, що позначається на низькій продуктивності праці та ефективності діяльності господарств. Їх дослідження доцільно проводити за допомогою виділення соціально-вікових груп з урахуванням таких ознак, як освіта, вік, стать, кваліфікація, плинність, робоче місце, продуктивність праці. Це дає можливість раціонально їх розподіляти при плануванні діяльності в сільськогосподарському виробництві.

5. Одним із важливих факторів зниження мотивації праці в більшості сільськогосподарських підприємств є недостатній рівень її оплати, що не дає можливості селянину ефективно працювати і підвищувати свій добробут. Ринкові відносини потребують більш повного використання трудових ресурсів шляхом активізації діяльності працівників, застосування дієвих стимулів у механізмі господарювання. Розширення участі працівників у процесі формування доходів і прибутку підприємства, їх розподілу та здійснення контролю за діяльністю керівництва дозволить покращити ставлення працівників до праці. Складна економічна ситуація та низький рівень аграрного виробництва в досліджуваній області вимагає суттєвого підвищення продуктивної зайнятості та можливості збільшення робочих місць в господарствах сільської місцевості, поліпшення умов мотивації й підвищення ефективності аграрної праці сільськогосподарських підприємств.

6. Запропонована модель оптимізації трудових затрат праці при виробництві основних видів сільськогосподарської продукції до 2011 р. ґрунтується на визначенні оптимальної їх кількості при поступовому нарощуванні темпів виробництва. Згідно з розрахунками передбачається зниження затрат праці в сільськогосподарських підприємствах за досягнутого рівня продуктивності праці та відпрацьованого середньорічного робочого фонду одним робітником. Це дасть змогу забезпечити гнучкий підхід до формування стратегії ефективного використання праці сільськогосподарських підприємств та поліпшення соціально-економічних результатів сільськогосподарського виробництва.

7. Намір вступу України до Світової організації торгівлі зумовлює вирішення проблеми подальшого підвищення ефективності використання трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах. За умови стратегії розвитку сільськогосподарського виробництва необхідно удосконалювати державну систему заходів, що передбачає нормативно-правове регулювання, організаційно-економічні та соціально-демографічні аспекти розвитку. Забезпечення професійної підготовки та перепідготовки селян з урахуванням вимог ринку, організація навчання з метою впровадження нових форм зайнятості дасть змогу працівнику аграрної сфери ефективно працювати в нових конкурентоспроможних умовах ведення виробництва.

8. Підвищення трудової мотивації на сільськогосподарських підприємствах можливо завдяки поліпшенню впливу організаційно-економічних чинників мотивації праці, соціальних заходів і системи матеріального стимулювання в сільськогосподарських підприємствах, що дозволить посилити мотиваційний механізм в аграрному секторі економіки. Для забезпечення стабільних, продуктивних і конкурентоспроможних трудових ресурсів доцільно створити сприятливі умови для впровадження наукових розробок у виробничу сферу сільськогосподарських підприємств, залучення інвестицій, інновацій, розвитку ринкової та виробничої інфраструктури, залучення молоді з аграрною освітою.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Тищенко С.В. Мікроекономічний аналіз динамічних змін на ринку праці аграрного сектора Житомирської області // Ринкова трансформація економіки, стан, тенденції, проблеми, перспективи: Матеріали Всеукраїнської наук. конф. студентів, магістрів та аспірантів: У 2-х т. – Т.1 – К.: ІАЕ УААН, 2003. – С. 391-394.

2. Тищенко С.В. Механізм формування і ефективного використання трудових ресурсів села // Зб. наук. праць Луганського нац. аграр. ун-ту. – Луганськ: Вид.-во ЛНАУ, 2004. – № 38(50). – С. 348-352 (Серія: “Економічні науки”).

3. Тищенко С.В. Соціально-економічний стан села та його вплив на формування ринку праці // Вісник ХНАУ. – 2004. – № 3. – С. 226-228.

4. Тищенко С.В., Ковальчук О.Д. Формування економічної активності сільського населення // Вісник Львівського держ. аграр. ун-ту: Економіка АПК. – 2005. – № 12. – С. 419-423. (Автором сформульовано основні причини зниження економічної активності сільського населення Житомирської області та розроблено пропозиції щодо їх поліпшення).

5. Тищенко С.В. Кількісна та якісна характеристика робочої сили аграрного сектора економіки Житомирщини // Наукові праці Полтавської держ. аграр. акад. – Т. 3 (22). Економічні науки. – Полтава, 2005. – С. 231-236.

6. Тищенко С.В. Аналіз оплати праці в сільськогосподарських підприємствах Житомирської області // Економіка АПК. – 2007. – № 1. – С. 125-127.

7. Тищенко С.В. Вплив продуктивності праці на ефективність ведення сільськогосподарського виробництва // Вісник ДАУ. – 2007. – № 1. – С. 246-252.

8. Тищенко С.В. Трудові ресурси села як соціально-економічна категорія // Агроінком. – 2006. – № 7-8.– С. 104-106.

В інших виданнях:

1. Тищенко С.В., Чугаєвська С.В. Вплив розмірів аграрного підприємства на ефективність діяльності // Матеріали третьої міжфакультетної науково-практичної конференції молодих вчених, 31 травня 2007 р. – Житомир: Вид-во ДВНЗ “ДАУ”, 2007. – С. 104-106. (Автором виявлено взаємозв’язок між площею сільськогосподарських угідь, обсягами виробленої продукції і розміром агроформувань, що дає можливість врахувати отримані результати при прогнозуванні сільськогосподарського виробництва й зайнятості на селі).