1. У результаті проведеного дослідження узагальнено і поглиблено концептуальні основи формування й використання електронних інформаційних ресурсів (розвинуто поняття, виділено особливі риси елементів електронних інформаційних ресурсів, з’ясовано їх якісні характеристики і показники). 2. Враховуючи просторову незалежність мережних ЕІР і підвищення їх значущості у формуванні і розвитку інформаційного суспільства, запропоновано таке визначення ЕІР: “Електронні інформаційні ресурси – це нематеріальні ресурси, які створені на основі організаційного оформлення сукупності відомостей, зібрані, опрацьовані, зберігаються і передаються за допомогою електронних, програмних і мережних засобів, функціонують у режимі “on-line” і використовуються для підвищення ефективності управління в усіх сферах життєдіяльності суспільства”. Виділено такі елементи електронних інформаційних ресурсів: інформаційні бази даних і знань, телекомунікаційне і програмне забезпечення, електронні бібліотеки й архіви. Це дало змогу впорядкувати уявлення про електронні інформаційні ресурси, їх якісні характеристики і показники, на які варто звертати увагу при формуванні і використанні електронного документообігу. 3. Проведене дослідження дало можливість розробити нові підходи і практичні рекомендації, спрямовані на удосконалення документообігу на підприємствах земельного кадастру на базі використання електронних інформаційних ресурсів, що підвищило ефективність діяльності підприємств земельного кадастру та удосконалило організацію контролю щодо використання землі. 4. Запропоноване широке використання електронного документообігу з метою удосконалення механізму управління земельними ресурсами задоволено шляхом одержання користувачами КС ГЗК у режимі «on-line» первинних документів, з яких вони можуть одержати відомості для розробки необхідної документації. Функціонування електронного документообігу в КС ДЗК по веденню державного земельного кадастру в повному обсязі полегшить проведення робіт із землеустрою і землекористування, моніторингу земель, буде сприяти своєчасному одержанню в повному обсязі платежів за землю і здійсненню державного контролю за використанням і охороною земель. 5. Удосконалено базу даних КС ДЗК, запропоновано сформувати її з п’яти реєстрів: реєстр земельних ділянок; реєстр власників і користувачів; реєстр правових документів; реєстр прав і обмежень; реєстр грошової оцінки й оподаткування. Для більш широкого використання електронних інформаційних ресурсів баз даних КС ДЗК запропоновано реєстр грошової оцінки й оподаткування і розроблено його структуру. До структури реєстру правових документів внесено доповнення, що сприяють узгодженню ЕІР, розміщених у різних реєстрах, а також поліпшенню юридичного обґрунтування документів із землеустрою та землекористування. 6. Удосконалено організацію (маршрутизацію) електронного документообігу по сімох документопотоках з метою прискорення процесу обміну електронними інформаційними ресурсами, скорочення часу на надання послуг фізичним і юридичним особам. 7. На підставі аналізу існуючих альтернативних засобів визначення необхідної потреби в ЕІР запропоновано найбільш сприйнятливі для розробки кадастрової земельної документації методи визначення потреби в ЕІР, що ґрунтуються на аналізі функціональних посадових обов’язків і графіках проведення робіт, які після апробації у Донецькій регіональній філії “ЦДЗК при Держкомземі України» були затверджені як типові в ДП «ЦДЗК при Держкомземі України”. Ці матеріали також було використано при обґрунтуванні витрат на розвиток комп’ютеризованої системи філією “Центрально-міського відділення Промінвестбанку в м. Макіївка Донецької області”. 8. Запропоновано методичний підхід до визначення ефективності використання електронних інформаційних ресурсів, заснований на певних розрахунках та вербальному доказі, що дає змогу визначити ефективність використання електронних інформаційних ресурсів землевласниками, землекористувачами, підприємствами, що розробляють землевпорядну документацію. 9. У зв’язку з перспективою входження України до світового економічного і інформаційного простору значення і роль ЕІР зросте і вимагатиме додаткових досліджень у сфері організації бізнес-процесів, праці і її оплати, стандартизації і сертифікації ЕІР для ефективного їх використання як на рівні підприємств, так і на національному, світовому. |