Суспільний капітал на відміну від соціально-економічного підходу щодо його сукупності не можна трактувати як засіб експлуатації. Він стає продуктивним потенціалом економіки, що регламентує суспільну працю за допомогою відокремлення і об’єднання в єдину збалансовану систему кругообігу капіталу, продукту, споживчих прибутків. Тим самим виявляється трудова природа самого капіталу, який стаючи суспільним, протистоїть суспільній кооперації живої праці в якості суспільної кооперації засобів виробництва. Існуюча в Україні методика оцінки ефективності відтворення засобів виробництва зводиться до встановлення термінів їх використання на основі визначення ступеня фізичної зношеності. При цьому не враховується ступінь моральної зношеності техніки тобто час, протягом якого в промисловості створюється покоління нової техніки. Цикл відтворення основних засобів відображає період часу, протягом якого відбувається процес відшкодування їх споживчої вартості. Його можна охарактеризувати як період створення і продуктивного використання основних засобів до повного зносу і вибуття їх із виробничого процесу і заміни новими. Він являє собою процес перетворення капітальних інвестицій в основні засоби в результаті капітального будівництва і технічного переозброєння діючого виробництва. Розвиток виробництва складної техніки і насамперед зернозбиральних, бурякозбиральних та картофелезбиральних машин, а також деяких типів тракторів повинен вирішуватись через створення спільних українсько-закордонних підприємств імпорту технологій, що при державній підтримці і лізинговому забезпечені та податковому стимулюванні покупців може наситити сільське господарство якісними і продуктивними засобами виробництва. Потребує перегляду і коригування Програма технічного оснащення сільського господарства, яка здійснюється на основі морально застарілої системи машин. В умовах значного попиту на закордонну техніку вона гальмує розвиток ринку засобів виробництва, ставить підприємства сільгоспмашинобудування в привілейоване положення поза залежності від якості виробленої ними продукції. На етапі розвитку ринкової економіки фермерські і особисті селянські господарства змушені формувати власний основний капітал за рахунок вживаної техніки, що привело до виникнення вторинного ринку техніки, який не обхідно розглядати як складову частину основного ринку техніки що розвива- ється і не потребує державного регулювання. Між лізинговою вартістю засобів виробництва і нормою відсотка на кредитному ринку існує певна залежність. При низькій нормі відсотка більш вигідним виявляється вкладати кошти в підприємницьку діяльність, і тоді попит на інвестиційні кредити зростає. Це обумовлює високу лізингову вартість обладнання, з одного боку, і тенденцію до підвищення норми відсотка з іншої. Проте, по мірі росту інвестицій пропозиція буде зростати, лізингова вартість їх знижуватись, що приведе до падіння інвестиційного попиту на кредити і зниження норми відсотка. На законодавчому рівні необхідно привести законодавчі і конституційні норми до єдності і зняти протиріччя у формуванні ринку землі, організації купівлі-продажу, створення іпотечних банків і інших фінансових структур, що займаються заставними операціями, а також організувати служби маркетингу які регулярно могли б видавати прогноз про співвідношення попиту і пропозиції на ринку землі. Економічні інтереси і їх реалізація не стали основним чинником у від- носинах двох партнерів: сільського господарства і сільгоспмашинобудування. Їх відродження може забезпечуватись єдиною Програмою, що передбачає технічне постачання і держзамовлення на сільгосппродукцію. Держава, як менеджер, повинна взяти на себе зобов'язання експортувати частину сільськогосподарської продукції закупленої в держфонд і проавансувати сільгоспмашинобудування чи створити спільне виробництво з відомими західнєвропейськими фірмами.
10. Незважаючи на зростання оновлення основних засобів виробництва за 2002-2004 р.р. в 1,5 рази питома вага їх в складі необоротних активів із року в рік зменшується за рахунок випереджального росту довгострокових фінансових інвестицій (151,3%). Якщо в 2002 р. коефіцієнт фінансового левериджу склав 1,15, то в 2004 р. - 1,18. Зростання цього показника означає, що сільське господарство Дніпропетровської області все більше залежить від зовнішніх інвесторів. 11. Оптимізація оновлення і переукомплектування комбайнового парку в сільському господарстві Дніпропетровської області за критерієм отримання максимального доходу вказує на необхідність придбання 326 зернозбиральних та 103 кукурудзозбиральних комбайнів. Для механізації праці на збиранні картоплі в особистих селянських і фермерських господарствах потрібно 521 комбайн. При цьому частка витрат на придбання нових комбайнів від сумарної вартості залишеної на балансі техніки досягне 47,6%. 12. Прискорення оборотності оборотних засобів забезпечується через удосконалення планування і комерційного розрахунку та економічного змаган- ня у формах суперництва що потребують скорочення тривалості виробничого процесу, зменшення незавершеного виробництва, впровадження науково обґрунтованих нормативів, доведення до мінімуму виробничих запасів і прискорення навантажувально-розвантажувальних робіт. 13. Державні пріоритети в сільському господарстві варто реалізувати через інвестиційний механізм шляхом використання комплексу економічних важелів, що передбачають прямі інвестиції держави і місцевих бюджетів, цільове оподаткування з метою використання прибутку для розширеного відтворення, залучення зовнішніх інвестицій, відновлення амортизаційних відрахувань як вагомого джерела капіталовкладень, пільгове кредитування сільгосптоварови-робників шляхом створення їм вільного доступу до кредитних ресурсів із пільговою оплатою відсотків за кредит, прямі і непрямі дотації, субсидії держави окремим групам товаровиробників з метою їх підтримки, звільнення сільськогосподарських товаровиробників всіх форм власності від оподаткування частини прибутку, що використовується ними на відтворення основних засобів виробництва. Основні публікації з теми дисертації У фахових наукових виданнях: 1. Білоусов О.М. Джерела відтворення основних засобів у сільському господарстві (на прикладі Херсонської області) // Бізнес-навігатор. - 2003. - № 4. - С. 132-134. Білоусов О.М. Попит і пропозиція на ринку засобів аграрного виробництва// Бізнес-навігатор. - 2003. - № 3. - С. 124-126. Білоусов О.М. Уровень обеспечения материальними ресурсами и техникой личних крестьянских хозяйств. // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2003. - № 5. – С. 93-97. Білоусов О.М. Економічне обґрунтування відтворення основних засобів підприємств АПК // Бізнес-навігатор. - 2006. - № 9. - С. 38-41. Білоусов О.М., Макаренко П.М. Потенціал і недоліки дії механізму ринку - регулятора економічної системи //Бізнес-навігатор. - № 7. - С. 4-11 (Особисто автором розкриті питання формування засобів виробництва в АПК).
Опубліковані в інших виданнях: Білоусов О.М. Совершенствование взаимодействия производительних сил и производственых отношений в АПК// матеріали Міжнародної конференції “Економіка перехідного періоду: проблеми та рішення”, Херсон. – 2002. - С. 3-6. Білоусов О.М., Монастирський Г.Л. Соціально-економічний розвиток сільського господарства, в контексті регіональної економічної політики України.// матеріали Міжнародної конференції “Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?”, Донецьк. – 2001. - С. 53-57(Особисто автором обґрунтовані аспекти відтворення механізмів на ринку основних засобів сільського господарства).
|