У дисертації узагальнено теоретичні, методичні і практичні положення відносно формування і функціонування аграрних корпоративних структур та їх об’єднань, запропоновані варіанти вирішення економічних проблем, властивих діяльності та управлінню ними. 1. Вступ України до СОТ потребує не інтенсифікації перерозподільчих процесів, а збільшення обсягів виробництва продукції, в першу чергу - аграрної. Дослідження ефективності різних моделей господарювання свідчать на користь великотоварного сільськогосподарського виробництва як фактора конкурентоспроможності. Світовий досвід переконує, що воно ґрунтується, в основному, на корпоративній основі. 2. Акціонерне товариство – одна із форм корпоративного підприємства, яку пропонуємо називати „суто корпоративне підприємство”, або юридична особа з обмеженою відповідальністю, що має об’єднаний дольовий капітал, вільне його переміщення за допомогою цінних паперів та централізоване наймане управління. Товариства з обмеженою відповідальністю, повні та командитні товариства ми визначаємо як „умовно корпоративні підприємства”. 3. До корпорацій слід відносити динамічні системи з ефектом синергії, де виокремлюються фактори зовнішнього та внутрішнього середовищ, які впливають на взаємодію структурних елементів корпоративного формування та мають коригуватися на вектор часу. На наш погляд, можливість отримання синергічного ефекту є основним мотивом утворення корпорацій, стимулом заохочення до корпоративного розвитку аграрного сектору економіки України. 4. Більшість підприємств аграрного сектору економіки Луганської області мають корпоративні ознаки. Активізувалися процеси злиття та поглинання підприємств, в т.ч. і за ініціативою зернотрейдерів, промислових, фінансових організацій. У своїй основній масі сільськогосподарські підприємства через некомпетентність менеджерів, прирістний тип підприємництва власників, недосконалість конкуренції зорієнтовані на вирішення оперативно-тактичних рішень, що значно підвищує ступінь їх доступності для поглинань. 5. Існує проблема недовикористання ресурсного потенціалу аграрних формувань, які мають нераціональну його структуру та неефективно застосовують в операційній діяльності. Ефект концентрації в сільському господарстві від цього занижується, а кількісні переваги у розмірах ресурсного потенціалу іноді стають дестимулятором виробництва. 6. Найсуттєвішою залежністю, виявленою в ході статистичних групувань, є прямий зв’язок між витратами та вартістю активів на 1 га сільгоспугідь, витратами на 1 га сільгоспугідь та землевіддачею, витратами та прибутком на 1 га сільгоспугідь. Враховуючи низький рівень інтенсивності аграрного виробництва в області, зв’язок між рівнем інтенсивності та ефективністю інтенсифікації набагато тісніший, ніж між рівнем капіталізації та економічною ефективністю. Існує необхідність подальшої інтенсифікації сільського господарства та нагромадження капіталу аграрних формувань з одночасною оптимізацією структури витрат і активів. 7. Можна констатувати факт підтримки селянами думки щодо виправданості в сільському господарстві процесів концентрації виробництва (72,3% респондентів). Найбільш суттєвою ознакою корпорації, що впливає на збільшення їх чисельності, є наявність об’єднаної дольової власності (39,4%) та виплата дивідендів (24,5%). Стримуючими факторами розвитку аграрних корпоративних структур є неврегульованість положень щодо функціонування корпорацій (62,2%), відсутність кваліфікованих кадрів (46,8%), недостатньо місткий ринок збуту продукції (38,8%). 8. Аналіз рейтингів корпоративного управління дозволяє визначити слабкі місця аграрної корпорації щодо пошуку нових форм і методів заохочення персоналу, налагодження координаційних і економічних зв’язків усередині об’єднань корпоративного типу і, що найголовніше, уникнути загроз невідповідності інтересів власників, менеджерів і робітників. Окрім врегулювання вищезгаданих проблем, запропоновані рейтинги додають інвестиційну привабливість структурам корпоративного типу, оскільки будь-який рейтинг є нематеріальним активом, що може бути використаний ними для досягнення поставлених цілей. 9. В аграрній корпорації за рахунок виробничих і фінансових синергій можливо знівелювати наслідки диспаритету цін, підвищити доходи суб’єктів інтеграції. Це обумовлює актуальність пропозицій щодо нової схеми розподілу доданої вартості та схеми спрямованості товарних і грошових потоків у міжелементних зв’язках аграрної корпорації та її відносинах зі споживачами. При цьому, за високої ефективності координації діяльності аграрних корпорацій, можливо інвестувати в село більше 107,7 млн. грн. тільки за рахунок зернового та 19,1 млн. грн. молокопродуктового підкомплексів Луганської області. 10. Оскільки вибір стратегічної альтернативи розвитку підприємства (в т.ч. злиття) ставиться в залежність від інтенсивності його зростання та ринкової кон’юнктури, нами пропонується адаптована до умов АПК методика аналізу ефективності інтеграційних трансформацій і визначення синергічного ефекту, заснована на коефіцієнтах інтенсивності зростання підприємства, змінних і постійних витрат, прибутковості частини ринку підприємств, новоствореної вартості. При цьому 11 із 23 досліджуваних підприємств фактично трансформувалися в інтеграційні об’єднання. Зокрема економічний ефект від поглинання Групою компаній „Агро-Агротон” СТОВ „Старобільське” Марківського району склав 257,8 тис. грн., СТОВ „Авіс” СТОВ ім. Щорса Лутугинського району - 195,2 тис. грн. 11. Пропонується удосконалення управлінської та організаційної структур Групи компаній „Агро-Агротон”, що дозволить зменшити її ієрархічність. Розроблено також кодекс корпоративного управління для агропромислової корпорації АТЗТ „Луганськм’ясопром”. Його висока принциповість за рядом позицій, зокрема соціальні гарантії та екологічний аудит, підвищує рейтинг привабливості даної корпорації для суб’єктів зовнішнього і внутрішнього середовищ. 12. Для покращення роботи аграрних корпорацій нами пропонується до сфери їх інтересів включити ефективне співіснування, взаємодоповнення і отримання синергічного ефекту не тільки від суб’єктів II і III сфер АПК, а й від суб’єктів I та IV його сфер. Це можливо через спрямованість за перспективними напрямками діяльності аграрної корпорації, пов’язаних в т. ч. з екологізацією сільськогосподарського виробництва. Чотирьохваріантний прогноз виручки від реалізації продукції та її складових до 2015 р. показав безальтернативність капіталізації аграрної корпорації (на прикладі Групи компаній „Агро-Агротон”) для роботи на міжнародному ринку. При цьому перспективним є щорічне нарощування виручки на 21,2-55,9% та спрямування до 18,7% чистого прибутку на фінансування об’єктів IV сфери АПК, до 12,0% операційних витрат – в об’єкти I сфери АПК, до 42,2 і 49,4% - в об’єкти II і III сфер АПК відповідно. Зважаючи на це, крім економічного, рекомендовані заходи матимуть значний соціальний ефект. |
