1. Значна диференціація рівнів економічного, соціального, демографічного розвитку регіонів та територій України вимагає розробки системи критеріїв, кількісних параметрів та визначення їх граничних значень для встановлення депресивного стану. До таких критеріїв пропонується віднести: А. Рівень економічного розвитку (12 параметрів); Б. Рівень соціального розвитку та рівень життя населення (9 параметрів); В. Демографічна ситуація (6 параметрів); Д. Стан ринку праці (7 параметрів). Порівняння значень показників, які характеризують економічну, соціальну, демографічну ситуацію, а також стан ринку праці в Тернопільській області з середніми по Україні та встановлення її рейтингу по кожному показнику дозволяють зробити висновок про те, що цей регіон може отримати статус депресивного. 2. Для оцінки демографічної ситуації у регіоні доцільно використовувати систему показників, яка включає наступні підсистеми: чисельність та склад населення (25 показників); природний рух населення (32 показники); міграційний рух населення (10 показників); прогнозні показники розвитку населення. 3. Демографічні наслідки являють собою зміну форми та змісту процесів відтворення населення, які зумовлені значною мірою соціально-економічним розвитком регіону, в тому числі його депресивним станом. Демографічні наслідки соціально-економічних перетворень на регіональному рівні повинні розглядатися на декількох взаємопов’язаних рівнях: а) наслідки на рівні чинників демографічного розвитку регіону (зміна масштабів та інтенсивності процесів природного і міграційного руху населення); б) наслідки на рівні прямих результатів демографічного розвитку регіону (зміна чисельності, розселення та складу населення, режиму і параметрів заміщення поколінь); в) наслідки на рівні опосередкованих результатів демографічного розвитку (зміни чисельності, складу і зайнятості трудових ресурсів). 4. Аналіз компонент динаміки чисельності населення Тернопільської області за роки ринкових перетворень показав, що головні складові демографічного розвитку суттєво розрізнялися як у кількісному, так і у якісному відношеннях. Так у 1991-1998 роках позитивний міграційний приріст виступав у ролі чинника послаблення негативного впливу депопуляції, але, починаючи з 1999 року, сальдо міграції також має від’ємне значення, що підсилює несприятливе співвідношення рівнів народжуваності та смертності, що в кінцевому підсумку зумовлює демографічний спад. За період з 1980 до 2003 року демографічна ситуація у Тернопільській області досить плавно змінилася від сприятливої до критичної. Так, максимальний рівень народжуваності (16,5 ) та мінімальний рівень смертності (11,8 ) спостерігалися у 1983 році, а впродовж наступних 10 років природний приріст населення був позитивний, але мав тенденцію до скорочення. Починаючи з 1993 року, демографічна ситуація набуває явно негативного характеру, який особливо посилився в останні три роки. При цьому має місце погіршення демографічної ситуації в усіх адміністративних районах області, тільки в м. Тернополі зберігається незначний природний приріст. 5. За останні роки в області сформувалося від’ємне сальдо міграції, причому за рахунок міських поселень, оскільки у сільській місцевості мало місце перевищення кількості прибулих над кількістю вибулих. Основу міграційного руху населення становить внутрішньорегіональна міграція (62,5 % мігрантів), яка не впливає на зміну чисельності населення області, на міжрегіональну та зовнішню міграцію припадає відповідно 35,6 % та 2,9 %. Внаслідок соціально-економічних змін сформувався досить помітний внутрішньорегіональний міграційний потік з міських поселень у сільську місцевість (більше 1,5 тис. осіб за рік). Найбільша міграційна активність характерна для населення у працездатному віці, особливо для чоловіків у віці 20-40 років, для жінок репродуктивного віку, для молоді у віці 15-28 років, що пов’язано з навчанням. В цілому, міграційне вибуття населення негативно позначається на складі трудових ресурсів, освітньому рівні населення, його статево-віковій структурі тощо. 6. В депресивному регіоні загострюються проблеми формування та реалізації трудового потенціалу, природною основою розвитку якого є відтворення населення. Якісні та кількісні параметри трудового потенціалу регіону визначаються рядом демосоціальних чинників. Так, для Тернопільської області характерною є висока і зростаюча частка осіб у віці, старшому за працездатний (майже 24 %), що є наслідком депопуляції. Збільшується також кількість та питома вага пенсіонерів (297 осіб на 1000 населення). На якісні параметри трудового потенціалу негативно впливає високий рівень захворюваності та інвалідності населення, особливо в працездатному віці. Реалізація трудового потенціалу ускладнюється в депресивному регіоні у зв'язку з скороченням попиту на робочу силу. В Тернопільській області зберігається тенденція скорочення рівня зайнятості населення, значного поширення набули зайнятість у тіньовому секторі економіки (по оцінках біля 100 тис. осіб), комерційний туризм та робота за кордоном (біля 7 % працездатного населення), одним з найвищих в країні залишається рівень зареєстрованого безробіття (6,5-7,0 %), особливої гостроти набуває проблема працевлаштування молоді, в тому числі випускників навчальних закладів. 7. Для отримання інтервальних прогнозних оцінок чисельності населення Тернопільської області, а також окремо міського та сільського населення використовувався метод екстраполяції тренду. На основі формальних критеріїв та логічного аналізу результатів розрахунків із п'яти рівнянь тренду обиралося оптимальне, яке використовувалося для отримання інтервальних прогнозних оцінок чисельності населення області, а також його окремих груп до 2010 року. Результати прогнозних розрахунків свідчать про збереження тенденції до скорочення чисельності населення області. Для прогнозування кількості народжених і померлих використовувалася адаптивна модель прогнозування – експоненційне вирівнювання Брауна. Проводилися багатоваріантні розрахунки для лінійної та параболічної моделі при різних значеннях параметру вирівнювання, для визначення оптимального варіанту використовувався критерій максимального рівня апроксимації та логічний аналіз результатів розрахунків. Отримані прогнозні оцінки показують, що кількість новонароджених за рік практично стабілізується на рівні 10,4 тис., а кількість померлих зросте до 17,8 тис., що призведе до зростання депопуляції та подальшого ускладнення демографічної ситуації в регіоні. 8. Для моделювання чисельності населення Тернопільської області найбільш доцільно використовувати динамічні кореляційно-регресійні моделі, які включають наступні чинники: коефіцієнт народжуваності, коефіцієнт смертності, коефіцієнт природного приросту (скорочення), параметр часу. Моделювання демографічного розвитку на регіональному рівні слід здійснювати на основі статистичних таблиць народжуваності (плідності), смертності, шлюбності та припинення шлюбу. Ці таблиці дозволяють отримати статистичну модель демографічних процесів на основі впорядкованих рядів взаємопов’язаних елементарних показників (абсолютних та відносних), на основі яких розраховуються так звані порогові показники, які характеризують імовірність зміни вихідного стану в певному інтервалі часу, а також кількість осіб, які зберегли або змінили вихідний стан. В кінцевому підсумку це сприяє оптимізації прогнозування деморозвитку, органічному включенню його в процес становлення трудового потенціалу. |
