Аналіз еволюції і сучасного стану іранської сім’ї, здійснений на основі наукової літератури як іранських, так і зарубіжних авторів, а також архівних матеріалів і етнодемографічних та соціологічних досліджень, дає можливість зробити наступні висновки: 1) іранська сім’я як особливий соціальний інститут формувалася в часи Ахменідів (IV-VI ст. до н. е.). Виникнення зороастризму, об’єднання іраномовних племен і перехід соціальної організації іранського суспільства від племінної форми до держави, вважаються головними історико-соціальними умовами формування інституту сім’ї в Ірані; 2) в інституті іранської сім’ї домінуючими нормами, цінностями завжди були соціальна значимість сім’ї, поширення патріархальної системи відносин, значна присутність фамільної, організованої моделі шлюбу, значимість родинних зв’язків, чіткий розподіл сімейних ролей чоловіків та жінок; 3) зміни в інституті сім’ї в Ірані більш відчутно проявлялися в кількісних аспектах (розмір сім’ї, зменшення кількості дітей в сім’ї, фіксація моногамій, перехід від розширеної форми сім’ї до нуклеарної тощо), ніж в якісному плані, як, наприклад, сімейні цінності, традиції і церемонії, патріархальні відносини всередині сім’ї, сімейна влада, розподіл сімейних ролей, організація шлюбу дітей батьками, співпадіння сімейних і сексуальних відносин, ендогамний і фамільний шлюб тощо; 4) управління і забезпечення сім’ї стають чоловічими справами, а чоловік-батько є головою сім’ї. В результаті цього в сім’ї домінує строгий розподіл сімейних ролей, зайнятість жінок поза домом зустрічається рідко, сімейна влада і прийняття головних внутрішньосімейних рішень належить чоловікові-батькові, а соціальне становище сім’ї часто залежить від становища голови сім’ї. Хоча ступінь дотримання вказаних варіантів у місті і селі країни можуть незначною мірою відрізнятися між собою; 5) хоча зникли всі неспецифічні (політичні, економічні, військові та інші) функції сім’ї, в сучасну епоху значимість інституту сім’ї як вагомого джерела відтворення населення, джерела робочої сили суспільства, регулятора сексуальних відносин між чоловіками і жінками, опорою матеріальної і емоційної підтримки найслабшої частини населення - дітей і людей старшого покоління - не зменшилася. Більш того, посилаючись на результати соціологічних досліджень, можна стверджувати, що сім’я вважається дієвим інститутом передачі соціальних норм, цінностей, і надійним соціальним референтом ідентифікаційних практик для наступного покоління. Значимість і стабільність інституту сім’ї в сучасному Ірані пояснюються наступними моментами: - високий рівень індексу популярності шлюбу у громадян (99%); - низький рівень індексу абсолютної самотності (1%); - відповідність у прирості населення країни і збільшення кількості сімей ; - низький рівень розлучень (в місті 8%, в селі- 4%); - відсутність проблеми співмешкання пар і позашлюбної народжуваності; - тривалість сімейного, подружнього життя (типово більше 30 років); - збереження і відтворення шлюбно-сімейних традицій і церемоній (сватання, релігійні процедури оформлення шлюбу, святкування і церемонія весілля тощо.). Отже, сім’я в Ірані постає не малою соціальною групою, а вона функціонує як соціальний інститут, що має свої інституціональні норми і цінності, які регулюють поведінку всіх людей у сфері шлюбно-сімейних і сексуальних відносин; 6) вивчення соціального простору країни показує, що сьогодні сім’ї робітників фізичної праці, саме некваліфікованої, а також сім’ї службовців нижчої і середньої ланки, особливо в приватному секторі економіки, покривають простір соціального "дна" країни. Соціоекономічні характеристики в деяких областях, поглиблюють цей феномен. В той же час, сьогодні сім’ї директорів державних підприємств і сім’ї великих приватних підприємців займають найвищі місця в соціоекономічній ієрархії країни. Порівняльний науковий аналіз вітчизняних даних дає підстави для тверджень, що з другої половини 1990-х років соціальна дистанція в країні набуває зростаючого характеру; 7) вивчення переміщення сімей двох останніх поколінь в межах соціальних позицій підтверджує те, що позиція великих підприємців і виробників відрізняється більш активною мобільністю. Основна динаміка цієї мобільності припадає на останні 15 років; 8) сьогодні процес сімейної соціалізації дітей відбувається в контексті дуальності і неузгодженості нормативної системи суспільства. Одні сім’ї передають сучасні і більш ліберальні стандарти життя своїм дітям, а інші дотримуються радикальних релігійно-традиційних правил поведінки. Але в сфері соціалізації статевої (і шлюбної) ролі домінує одноголосність. В процесі соціалізації іранська сім’я через освітню і професійну мотивацію виховує хлопчиків для управління своєю майбутньою сім’єю, в той же час дівчата виховуються в сім’ях для вступу в шлюб і життя в сім’ї, догляду за дітьми і виконання сімейних обов’язків і ролей. Тим самим, розгляд проблеми сімейних ролей в Ірані свідчить, що доки тут домінує функціоналістська модель розподілу сімейних ролей, в сім’ї територія обов’язків кожного із подружжя чітко визначена. Типовою роллю дружини є домогосподарка, а роллю чоловіка- матеріальне забезпечення сім’ї. Навіть зростання рівня письменності іранської жінки останнім часом не змінювало таку традиційну ситуацію; 9) що стосується характеру і розподілу сімейної влади, слід відзначити, що іранська сім’я перебуває під лідерством чоловіка. Розповсюдження такого феномену головним чином спричинено культурним контекстом країни і її компонентів – традицій, релігії і закону. Тим не менше, результати деяких останніх досліджень свідчать, що сьогодні система сімейної влади в міському середовищі країни перебуває під впливом вектору еволюції. Вона поступово віддаляється від чоловічо-центристської моделі, що забезпечує більшу можливість для спільного прийняття головних сімейних рішень обома подружніми партнерами; 10) в останні десятиліття державна сімейна політика в Ірані через різноспрямовані програми, головним чином, прагнула контролювати і зменшувати рівень народжуваності. Не дивлячись на періодичні коливання в здійсненні даного наміру, можна стверджувати, що держава певною мірою досягнула цієї мети протягом останніх 20 років. |
