Регіональний ринок плодів – це специфічна складова ринку продовольства, функціонування якої відбувається під впливом дії об’єктивних економічних законів та взаємодії суб’єктів пропозиції і попиту на плодову продукцію в межах певної територіальної одиниці або її інтегральної сукупності (регіону). Аналіз економічної ефективності виробництва та реалізації плодової продукції Південного Степу свідчить, що садівницькі підприємства регіону відзначаються вкрай критичним станом виробничо-збутової діяльності. Втрата договірної системи збуту плодів спонукає господарства до самостійного пошуку каналів реалізації, що зумовлює різке штучне зростання вартості продукції та значно звужує внутрішній ринок. Так, загальний обсяг реалізації плодів у регіоні зменшився в 6 разів, у тому числі в АР Крим – в 5,5, Запорізькій області – 9,1, Миколаївській – 4,7, Одеській – 7,2 і в Херсонській – в 6,2 рази. Основним каналом реалізації плодової продукції в Південному Степу є міський ринок, де здійснюється її продаж через магазини, ларки, намети. Переваги цього каналу збуту полягають в його мобільності, розповсюдженості, доступності суб’єктів. В 2000 році питома вага обсягу реалізованих плодів на міських ринках складала 50,3%. Характерною особливістю цього каналу реалізації є відносно високий рівень ціни, яка в досліджуваний період досягала 671,3 грн./т і перевищувала закупівельні ціни заготівельних підприємств на 75%, організацій споживкооперації – на 21, а середні ціни реалізації за бартерними угодами та населенню – відповідно на 24 і 15%. В межах регіонального ринку відмічено значні коливання роздрібної ціни, яка на міських ринках Херсонської області в 1,7 рази перевищувала аналогічний показник на ринках Одещини, по зерняткових – в 2,5 рази у Миколаївській, а по кісточкових – в 1,7 рази порівняно з АР Крим. Домінуючими видами плодів на міських ринках регіону є яблука та цитрусові, частка яких через втручання на внутрішній ринок продуктів-інтервентів протягом 1996-2000 рр. зросла відповідно на 2,2 і 4,8%. При цьому питома вага груш зменшилась на 1,5%, вишень та черешень – на 2,6, абрикосів і персиків – на 4,3%. Сутність концепції подальшого розвитку регіонального ринку продукції садівництва полягає в налагодженні взаємодії суб’єктів пропозиції та попиту на плодову продукцію в межах певної територіальної одиниці або її інтегральної сукупності (регіоні) шляхом всебічного застосування маркетингового підходу до визначення ситуації на регіональному ринку, розробок виробничо-збутової стратегії та її ефективного впровадження у відповідній ринковій інфраструктурі регіону як для товаровиробників плодів, так і їх споживачів на всіх рівнях товаропросування. Основними принципами функціонування розробленої нами моделі регіонального ринку плодів є:
- системна єдність процесів виробництва, просування та реалізації плодової продукції; - ритмічність проходження обмінних процесів; - збалансованість асортименту і обсягів виробленої та реалізованої продукції; - пропорційність функціонування ланок механізму зв’язків виробництва та реалізації плодів; - оптимізація управління і обігу товарних запасів плодової продукції в регіоні. 7. Для формування регіонального ринку продукції садівництва пропонується на базі державного концерну “Укрсадвинпром” та інших зацікавлених організацій створити відкрите акціонерне товариство з філіями в адміністративних центрах Південного Степу із залученням суб’єктів підприємницької діяльності до здійснення оптових поставок плодоягідної продукції. Метою діяльності цієї структури є організація оптово-роздрібної торгівлі свіжими плодами та продуктами їх переробки, підвищення конкурентоспроможності продукції садівництва Південного Степу, забезпечення регіонального балансу плодів та потреб в них населення з відновленням експорту. Філії компанії мають виконувати функції спеціалізованої біржі або регіональної склад-бази. 8. Основні вимоги щодо вдосконалення процесу товаропросування на регіональному ринку плодів повинні включати такі положення: - створення єдиної інформаційної системи (бази даних), яка обслуговує товарний потік і забезпечує можливість обліку та контролю за процесом товаропросування на різних його стадіях (етапах) шляхом створення єдиних класифікаторів – стандартів якості плодової продукції; - концентрація запасу плодів в оптовій ланці, зокрема регіональному складі-базі та зосередження управління товарними запасами в регіональному центрі; - обов’язкове функціонування регіональних центрів, які здійснюють контроль за процесом виробництва продукції, доведення до споживачів, реалізації та загального збалансування розподілу продукції садівництва в певному регіоні Південного Степу; - системну оцінку ефективності виробничо-збутової діяльності кожної ланки ланцюга товаропросування плодової продукції та виявлення заходів підвищення її рівня. |
