Дослідження проблеми формування гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей у процесі навчання суспільствознавчих дисциплін підтвердило її актуальність і значущість та дозволило сформулювати певні висновки й узагальнення. 1. У сучасній науковій літературі поняття «цінності» застосовується у кількох смислах: для визначення предметних властивостей явищ, психологічних характеристик особистості, явищ суспільного життя, що мають позитивне та негативне значення для людини і суспільства. У різні часи система цінностей людства змінювалась. Проте одночасно складалась система загальнолюдських або гуманістичних цінностей. Сьогодні система гуманістичних цінностей є пріоритетною і значною мірою визначає виховний ідеал людства. 2. Поняття «гуманістичні цінності» як одне з висхідних у дослідженні може бути визначено як сукупність специфічних утворень – загальнолюдських аксіологічних норм в індивідуальній та суспільній свідомості, які є духовними орієнтирами особистості й суспільства, і формуючись у суб’єкт-суб’єктних і суб’єкт-об’єктних відносинах, характеризуються загальною значущістю, всеосяжністю, гармонійним поєднанням загальнолюдського, національного і особистісного смислів. Вони формуються у людини в процесі її виховання та соціалізації в суспільстві і стають складовою загальної структури особистості. Механізм інтеріоризації гуманістичних цінностей суспільства в цінності особистості у сучасній науці передбачає взаємодію „викликів” зовнішнього світу і власних потреб людини, на основі яких формуються її мотиви та стимули діяльності, які обумовлюють виникнення інтересів, спрямованості, ставлень особистості. Стійкий розвинений інтерес особистості до об’єктів оточуючої дійсності, інших людей, свого внутрішнього світу сприяє формуванню певної спрямованості особистості, виникненню у неї емоційно-ціннісного ставлення до них, а отже той чи інший об’єкт набувають у свідомості людини статусу цінності. З психолого-педагогічного погляду у структурі особистості нами виділені три складові: когнітивна (певна сукупність аксіологічних знань); операційна (сукупність аксіологічних прийомів і умінь); емоційно-чуттєва (певні ставлення щодо явиш і процесів внутрішнього і навколишнього світу). Якісні рівні розвитку цих складових можуть виступати критеріями сформованості цінностей в структурі особистості. 3. Процес формування гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей відіграє значну роль у підготовці майбутнього фахівця цього профілю, здатного гідно та професійно діяти і самореалізовуватись у сучасному соціокультурному середовищі. Тому одним із завдань кожного вищого навчального закладу, особливо, якщо цей заклад має готувати студентів культурно-мистецьких спеціальностей, - є формування гуманістично-орієнтованої молодої особистості. Період навчання у ВНЗ культурно-мистецького профілю, вік і особливості студентства створюють сприятливі умови для ефективного формування в молоді професійних, моральних і соціальних якостей, які характеризують сучасну українську інтелігенцію. 4. Важливу роль у формуванні гуманістичних цінностей майбутніх фахівців культурно-мистецьких спеціальностей в процесі навчання відіграють суспільствознавчі дисципліни, які відграють провідну роль носіїв ідейного, ціннісного заряду. Саме зміст цих дисциплін за певних умов дозволяє сформувати у студентів відповідні аксіологічні знання, уміння та емоційні ставлення. Ефективне формування гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей при вивченні суспільствознавчих дисциплін потребує реалізації у навчанні таких методичних умов як: включення у навчальний зміст дисциплін суспільствознавчого циклу (філософії, політології, соціології, історії) елементів, що дозволяють акцентувати і реалізувати аксіологічний потенціал названих дисциплін, зокрема у когнітивній, операційній та емоційно-чуттєвій сфері; забезпечення відповідного рівня опанування студентами аксіологічних знань, умінь і ставлень; застосування міжпредметних зв’язків, орієнтованих на формування ціннісної свідомості студентів при відборі та структуруванні навчального змісту суспільствознавчих дисциплін; перетворення студента на активно діючий суб’єкт навчального процесу шляхом застосування інтерактивної технології навчання. 5. Діючі навчальні програми і підручники в основному спрямовані на реалізацію потенціалу суспільствознавчих дисциплін та їхніх можливостей у формуванні гуманістичних цінностей майбутніх фахівців культурно-мистецьких спеціальностей. Водночас констатувальні дослідження свідчать, що можливості навчальних програм і підручників із суспільствознавчих дисциплін для формування гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей недостатньо використовуються викладачами у масовій практиці навчання. Крім того, у процесі вивчення суспільствознавчих дисциплін: не простежується чітко науково-обґрунтована система роботи з формування гуманістичних цінностей студентів; не завжди скоординовані дії викладачів різних суспільствознавчих предметів, спрямованих на формування гуманістичних цінностей студентів; не системно застосовуються пізнавальні, проблемні та аналітичні завдання, спрямовані на розв’язання завдань розвитку аксіологічних знань, умінь та емоційних ставлень студентів; повільно запроваджуються сучасні інтерактивні методи та технології навчання, значна частина викладачів дотримується традиційних репродуктивно-пояснювальних підходів. Показниками сформованості гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей, які формулювались відповідно трьох складових досліджуваного феномену були: рівень сформованості когнітивної сфери, що визначався характеристиками засвоєння студентами аксіологічних знань, операційної сфери з характеристиками володіння студентами прийомами розв’язання аксіологічних пізнавальних завдань, способами інтерактивної навчальної діяльності, критичного мислення на основі інтерпретації різноманітних джерел інформації, захисту власної позиції, емоційно-чуттєвої сфери з характеристиками розвиненості позитивного ставлення студентів щодо явищ і процесів внутрішнього і навколишнього світу, яке базується і детермінується наявною в особистості системою гуманістичних цінностей. На цій основі можна виділити чотири рівні сформованості гуманістичних цінностей студентів культурно-мистецьких спеціальностей: низький, середній, достатній, високий. Названі вище негативні чинники, що панують у масовій практиці навчання, обумовлюють переважно низький та середній рівень сформованості гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей при вивченні суспільствознавчих дисциплін. 6. Формуючий експеримент підтвердив коректність сформульованої гіпотези й запропонованої методики. Побудова навчання у ВНЗ культурно- мистецького профілю з урахуванням визначених вище методичних умов формування гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей засвідчує дієвість запропонованої автором дисертації методики, що може бути рекомендована для поширення у практиці викладання суспільствознавчих дисциплін у ВНЗ України. Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів розглядуваної проблеми. Потребують спеціального вивчення методичні засади розвитку обумовлених розвитком сучасного суспільства якостей особистості студентів в процесі викладання суспільствознавчих дисциплін у ВНЗ, вплив різноманітних засобів навчання на формування особистості майбутнього фахівця, можливості різних форм, методів і технологій навчання, що можуть підвищити якість суспільствознавчої підготовки майбутнього спеціаліста. | 