У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної проблеми формування гуманістичної спрямованості майбутнього менеджера-економіста, що виявилося в обґрунтуванні організаційно-педагогічних умов, які обумовлюють конкретний зміст, форми та методи навчально-виховного процесу з підготовки студентів-менеджерів до високопрофесійної діяльності. Результати проведеного теоретичного і експериментального дослідження дозволили підтвердити гіпотезу, на якій вони ґрунтуються, а вирішення окреслених завдань та поставленої мети дослідження дали підставу зробити висновки: У сучасних умовах все більш пріоритетними стають проблеми духовно-морального громадянського становлення та розвитку особистості, що, відповідно, робить гуманістичні установки й ідеали бажаними на всіх рівнях соціального життя, і, в першу чергу, в період становлення фахівця, діяльність якого відображає суб’єкт-суб’єктні відносини. Саме гуманістична спрямованість може і повинна здійснювати сьогодні свій ефективний вплив на саморозвиток, самозахист молодої людини, на підготовку студентів до морально виправданої майбутньої життєдіяльності.
Таке розуміння соціального виховання студентів у процесі їх професійного становлення визначає інтерес до проблем освіти взагалі і її гуманізації, зокрема. Тому вимагає вирішення існуюча суперечність між вимогами, котрі висуваються до професійно значущих якостей особистості сучасного управлінця та змістом і методами професійної підготовки майбутніх спеціалістів, що стає перешкодою на шляху формування професійної спрямованості, а в її контексті гуманістичних рис майбутнього менеджера-економіста. На основі теоретичного аналізу проблеми професіоналізації майбутніх фахівців-менеджерів визначено сутність його професійної спрямованості як прояв нахилу особистості та придатність до соціально значущої діяльності в управлінській сфері; наявність домінуючих професійних мотивів, інтересів, цільових установок та ціннісних орієнтацій, стійкого позитивного ставлення до дійсності, соціуму, професійної діяльності, що інтеґрується в гуманістичну спрямованість особистісної поведінки і позиції фахівця.
На основі оцінки різних підходів визначено гуманістичну спрямованість майбутнього менеджера-економіста як провідну професійну якість, яка скеровує дії управлінця на прийняття адміністративних рішень щодо особистості підлеглого з гуманістичної позиції. Розроблено і обґрунтовано структуру гуманістичної спрямованості майбутнього менеджера-економіста, яка включає в себе наступні складові: доброзичливість, емпатію, комунікативність, толерантність, професійний оптимізм, знання норм та правил професійної етики. Сприймаючи освіту як процес, як систему методів і способів передачі й засвоєння знань, виокремлено низку принципів її гуманізації: принцип індивідуального підходу до особистості студента, активної самостійної діяльності студента, рефлексивного бачення професійної діяльності та принцип діяльнісного підходу. Враховуючи виділені принципи та маючи на меті вирішення окреслених у дослідженні завдань, у роботі визначено основні напрямки формування гуманістичної спрямованості: філософсько-світоглядний, екологічної освіти, морально-етичний, культурологічний.
Доведено, що формування гуманістичної спрямованості майбутніх менеджерів-економістів неможливе без визначення організаційно-педагогічних умов організації навчально-виховного процесу щодо гуманізації особистості студентів-менеджерів. Такими умовами стали: співпраця та скоординованість зусиль усіх ланок соціалізуючого впливу на особистість; активна та цілеспрямована участь викладача у вирішенні завдань формування гуманістичної спрямованості особистості майбутнього фахівця; особистісно орієнтований підхід до професійної підготовки з метою формування гуманістичної спрямованості фахівця; єдність формування гуманістичної спрямованості та професійного становлення студентів; застосування у підготовці майбутнього менеджера-економіста професійно-педагогічних ситуацій. Серед означених організаційно-педагогічних умов домінантне значення надано професійно-педагогічній ситуації як проблемній ситуації, яка: моделює сукупність умов та обставин майбутньої професійної діяльності студентів; передбачає постановку конкретної мети та спрямована на формування певних практичних вмінь і навичок; передбачає багатоваріантність рішень та складність прогнозування результатів; вимагає активізації індивідуальних зусиль студентів у пошуку оптимального варіанта її вирішення. Окреслено сім типів авторських проблемних професійно-педагогічних ситуацій, які стали основним фундаментом у навчально-виховній роботі (інформаційно-пізнавальні, аналітико-прогностичні, проективно-творчі, комунікативні, управлінсько-організаторські, рефлексивно-діяльнісні, корекційно-діяльнісні ситуації). Здійснено проектування професійно-педагогічної ситуації як домінанти процесу гуманізації особистості майбутнього менеджера. 4. Обґрунтовано показники та критерії сформованості гуманістичної спрямованості майбутніх менеджерів-економістів. Основними показниками сформованості гуманістичної спрямованості стали: система ціннісних орієнтацій, яка визначає змістовну сторону спрямованості особистості; здатність до моральної оцінки та самооцінки поведінкових реакцій; сформованість рис гуманістично спрямованої особистості. Відповідно до показників визначено критерії гуманістичної спрямованості: перша група – критерій, що діагностує рівень професійної спрямованості майбутніх спеціалістів; друга група – включила в себе сферу моральної оцінки та самооцінки поведінкових явищ; третя група – критерій рівня сформованості гуманістичного ідеалу. Охарактеризовано три рівні розвитку гуманістичної спрямованості майбутніх менеджерів-економістів: високий (продуктивний), середній (достатній), низький (неефективний). З метою реалізації мети дослідження розроблено та теоретично обгрунтовано авторську модель формування гуманістичної спрямованості майбутнього менеджера-економіста, згідно якої підготовка менеджерів до майбутньої професійної діяльності має співпадати з формуванням гуманістичної спрямованості фахівця і являти собою процес з чітко визначеною структурою. Компонентами такої моделі визначено: цільовий, мотиваційно-стимулятивний, змістовний, діяльнісно-регулювальний, рефлексивно-результативний. 5. Аналіз наявного рівня сформованості гуманістичної спрямованості менеджерів у вищих навчальних закладах України показав, що він є недостатнім: високий рівень виявлено у 3,9 % студентів, середній – у 34,6 %, низький рівень – у 61,5 % респондентів. Це зумовило необхідність посилення професійної підготовки майбутніх фахівців у напрямку гуманізації та розробку моделі формування гуманістичної спрямованості. Експериментальна перевірка обґрунтованої моделі та методики формування гуманістичної спрямованості у професійній підготовці майбутніх менеджерів-економістів засобами професійно-педагогічних ситуацій, спрямованих на формування гуманістичних якостей та здатності до їх прояву, підтвердила її ефективність. Виявлено значні відмінності у рівні засвоєння студентами контрольної та експериментальної груп змісту професійної підготовки. Якісні та кількісні показники у студентів експериментальної групи виявилися вищими, ніж у контрольної, що підтвердило гіпотезу дослідження. Так, в експериментальній групі кількість студентів з низьким рівнем зменшилась на 42,9 % (у контрольній – на 11,5 %); з середнім рівнем збільшилась на 17,8 % (у контрольній – всього 7,7 %), з високим рівнем також збільшилась – на 25,1 % (у контрольній групі – 3,8 %) ). Це дозволило стверджувати, що професійна підготовка фахівця-менеджера має здійснюватися з установкою на формування його гуманістичної спрямованості, яка забезпечить гуманізацію управлінської діяльності загалом; зважаючи на те, що гуманістичні якості проявляються лише у суб’єкт-суб’єктній взаємодії, необхідно включати студента в соціально значущу діяльність, оптимальною умовою якої є проблемна професійно-педагогічна ситуація; ефективність методики застосування професійно-педагогічних ситуацій, спрямованих на формування гуманістичних установок студента, залежить від методів, застосованих у цих ситуаціях та врахування індивідуальних особливостей особистості студента. Дисертаційне дослідження забезпечено теоретичною і методологічною обґрунтованістю вихідних положень; використанням комплексу взаємопов’язаних методів відповідно до мети, гіпотези та завдань дослідження; поєднанням якісного і кількісного аналізу емпіричного матеріалу; репрезентативністю вибірки; позитивними результатами впровадження авторської системи професійно-педагогічних ситуацій у навчально-виховний процес. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективним, на наш погляд, є подальше вивчення різних компонентів гуманістичної спрямованості та особливостей їх дії у зв’язку з індивідуалізацією навчання в умовах професійної підготовки, з’ясування взаємовпливу різних за змістом професійно-педагогічних ситуацій на формування гуманістичних рис особистості, виявлення особливостей та найбільш типових варіантів реагування студентів на конкретну ситуацію. |