Узагальнення результатів теоретичного пошуку, експериментальної роботи підтверджують основні положення гіпотези дослідження й дають змогу зробити такі висновки. 1. На основі аналізу наукових джерел розкрито сучасне розуміння громадянськості як професійно значущої якості вчителя та важливого показника його професіоналізму. Громадянськість учителя початкових класів є інтегративною професійно-педагогічною якістю, що складається із системи знань, умінь, переживань, емоційно-ціннісних орієнтацій і переконань, які допомагають учителеві усвідомити свою соціальну роль, реалізувати громадянський і професійний обов’язок перед державою та суспільством. 2. На підставі аналізу наукової літератури з’ясовано, що ідеї формування громадянськості особистості, зокрема вчителя, мають історичні корені, що сягають епох Відродження та Просвітництва. Доведено, що за сучасних умов державотворення незалежної України соціально-педагогічна роль і значення громадянськості як професійно значущої якості вчителя, особливо вчителя початкових класів, значно посилюється. Структура громадянськості вчителя відображає діалектичну єдність об’єктивного й суб’єктивного, загального та особистого й може бути представлена сукупністю ціннісно-мотиваційного, емоційно-чуттєвого, когнітивного, діяльнісно-поведінкового та особистісно-самотворчого компонентів, на яких ґрунтується дослідна структурно-функціональна модель формування громадянськості майбутнього вчителя. Громадянськість не є механічним проявом громадянських якостей. Вона є складним духовно-практичним утворенням, яке можна розглядати тільки в єдності з усіма іншими професійними якостями (вольовими, світоглядними, емоційними тощо). 3. На підставі результатів констатувального експерименту визначено основні причини низького рівня громадянськості майбутніх учителів початкових класів, найважливішими з яких є зорієнтованість на цей процес тільки окремих викладачів і предметів, оскільки немає цього напряму роботи викладачів у програмах професійної підготовки, у навчальних планах та планах роботи кураторів, кафедр і деканатів; недостатня методична підготовленість до цієї діяльності викладачів. 4. Одним із принципових підходів до формування громадянськості студентів педагогічних вищих навчальних закладів є врахування специфічних особливостей їхньої майбутньої професійної діяльності, в обов’язок яких входить формування громадської позиції учнів за умов динамічності, плинності й мінливості життя, мислення та почуттів. 5. На підставі встановлених структурних компонентів громадянськості вчителя визначено три рівні її сформованості (високий, достатній, низький) та критерії: ціннісно-мотиваційний, когнітивний, поведінковий і рефлексивний. 6. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, що сприяють успішному формуванню громадянськості як професійно значущої якості майбутніх учителів початкових класів: відповідна цілеспрямована теоретико-методична підготовка викладачів, забезпечення громадянської спрямованості навчально-виховного процесу педагогічного коледжу завдяки освоєнню викладачами комплексу адекватних форм і методів громадянськи орієнтованого навчання й виховання, реалізації громадянської позиції; створення в педагогічному коледжі розгалуженої системи позааудиторної роботи, упровадження в навчальний процес спецкурсу “Основи громадянськості особистості вчителя”; активна глибока й диференційована робота зі студентами, спрямована на формування у студентів громадянськості як важливої професійно значущої якості. Реалізація педагогічних умов формування громадянськості майбутніх учителів початкових класів сприяла розвитку їхньої громадянської активності, позитивного ставлення до громадянськості як професійно значущої якості вчителя, виявленню ініціативності в організації виховних заходів громадянського спрямування, розширенню системи педагогічних знань із громадянського виховання, усвідомленню важливості особистої соціальної ролі як громадянина України. 7. Результати формувального експерименту свідчать про позитивну динаміку сформованості громадянськості студентів: питома вага студентів із високим рівнем сформованості громадянськості в експериментальних групах збільшилася в середньому на 31,1%, у контрольній групі – на 14,9%. На низькому рівні сформованості досліджуваної якості в експериментальних і контрольній групах залишилося 6,4 і 13,9% студентів відповідно. Збільшилася кількість студентів, які зацікавились проблемами трансформації не тільки зовнішнього середовища, а й такого, що має державне значення, а також тих, хто прагне до постійного особистісного й професійного оновлення. Оцінні судження майбутніх учителів набули рефлексивності, що свідчить про дієвість розробленої концептуальної моделі та ефективність педагогічних умов формування громадянськості студентів – майбутніх учителів початкових класів. Проведене дослідження не вичерпує всіх можливих аспектів розглянутої проблеми. Подальшого дослідження потребують такі напрями: розроблення теоретичних засад та шляхів формування громадянськості майбутніх учителів початкових класів з урахуванням специфіки навчальних дисциплін, що вивчаються в педагогічних коледжах, виявлення об’єктивних і суб’єктивних факторів, що впливають на формування громадянськості вчителя. | 