У дисертації вперше досліджено процес формування готовності майбутнього вчителя математики до забезпечення наступності навчання в загальноосвітній школі і вищому навчальному закладі. Результати дослідження підтверджують покладену в його основу гіпотезу і дозволяють зробити загальні висновки. 1. Наступність навчання у загальноосвітній і вищій школах відіграє важливу роль у функціонуванні системи освіти, забезпечує її цілісність. На основі комплексно-структурного аналізу виділено такі основні компоненти наступності навчання у ланках „загальноосвітня школа – ВНЗ”: мета навчання; зміст освіти; засоби, форми та методи навчання; аналіз і оцінювання навчальної діяльності учнів; форми та методи роботи вчителя. Використання системного підходу дало змогу розглянути ланки „школа – ВНЗ” як взаємодію двох суміжних педагогічних систем, кожна з яких має свої специфічні завдання і одночасно виступає як компонент цілісної системи освіти. Аналіз структурних і функціональних компонентів указаних систем дозволив визначити їх зв’язки, виявити суперечності, що виникають при цьому, і вказати шляхи їх розв’язання. 2. Узагальнення світового досвіду реалізації наступності навчання показало, що кожна країна має свої механізми взаємодії освітніх ланок „загальноосвітня школа – ВНЗ”, які ґрунтуються на історичних традиціях системи освіти і реформуються відповідно до соціальних умов розвитку суспільства. Аналіз науково-педагогічної літератури дав можливість з’ясувати основні тенденції в реалізації наступності навчання при організації переходу із загальної до вищої школи в окремих країнах світу. 3. Внаслідок існування певних суперечностей між загальноосвітньої школою й ВНЗ мають місце соціально-педагогічні наслідки недотримання принципу наступності навчання, зокрема: труднощі адаптації першокурсників до умов навчального процесу у вищому навчальному закладі, невідповідність здібностей студента обраному ним фаху, складнощі процесу соціалізації особистості. Нами виявлено низку нових суперечностей, які виникають перед студентами-першокурсниками при переході від навчання у загальноосвітній до вищої школи у сучасних умовах. Одним із шляхів полегшення проходження адаптації до навчання у ВНЗ є впровадження розробленого нами курсу „Вступ до університетських студій”, спрямованого на оптимізацію і прискорення адаптаційних процесів. 4. Обґрунтовано суть і зміст готовності майбутніх учителів математики до забезпечення наступності навчання у загальноосвітній і вищій школах. Готовність майбутніх учителів математики до забезпечення наступності – це складне комплексне утворення, в основу якого покладено знання й розуміння механізмів взаємодії різних ланок системи освіти України, спрямованих на реалізацію неперервності освіти, на базі яких формується здатність учителя забезпечити в процесі професійної діяльності продовження математичної освіти певною частиною учнів у вищому навчальному закладі. Визначено основні структурні компоненти готовності: змістовий, операційний і мотиваційний, розкрито їх суть, критерії, показники та ознаки, розроблено методику їх формування та оцінювання. 5. Запропоновано модель формування готовності майбутніх вчителів математики до забезпечення наступності навчання у загальноосвітній і вищій школах. Процес педагогічної підготовки вдосконалено шляхом внесення корективів до змісту педагогічних дисциплін і завдань педагогічної практики без використання додаткового навчального часу на їх вивчення. У дослідженні визначено педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя математики до забезпечення наступності навчання у загальноосвітній школі й вищому навчальному закладі. Програма педагогічної підготовки вчителів у ВНЗ повинна містити теоретичні відомості про наступність навчання та її соціально-педагогічне значення, взаємодію двох суміжних ланок єдиної системи освіти, механізми відбору абітурієнтів у ВНЗ, діагностичні методики виявлення математичних здібностей. 6. У результаті формувального етапу експерименту доведено безперечні переваги розробленої моделі формування готовості майбутніх учителів математики до процесу забезпечення наступності навчання у загальноосвітній і вищій школах. Зафіксовано та експериментальним шляхом доведено вищу ефективність розробленої моделі порівняно із традиційними, що функціонують у вітчизняних університетах, підготовлено методичні рекомендації щодо формування готовності вчителів математики забезпечувати наступність навчання у загальноосвітній і вищій школах. Проведене дослідження не вичерпує окресленої проблеми і передбачає подальший науково-педагогічний пошук у вивченні питань участі майбутніх учителів математики в процесі забезпечення наступності навчання у загальноосвітній школі й ВНЗ, підготовки майбутніх вчителів математики до превентивної селекції здібних учнів у навчальному процесі загальноосвітньої школи. |