У дисертації теоретично узагальнено питання формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні моделі та етапи її успішної реалізації (мотиваційно-підготовчий, змістовно-організаційний, оцінно-корекційний).
Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з обраної проблеми дозволив уточнити сутність та зміст готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності. З’ясовано, що ефективність педагогічної діяльності вчителя залежить від його здатності приймати оптимальні рішення, яка, у свою чергу, зумовлюється рівнем сформованості в нього відповідної готовності. Доведено, що названа готовність характеризується як інтегрована особистісна якість, що забезпечує успішність педагогічної діяльності й виявляється в єдності своїх компонентів: мотиваційного, інформаційного, процесуально-діяльнісного й особистісно-рефлексивного. Теоретично обґрунтовано розроблену модель що є проектом педагогічної системи, спрямованої на формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності. Визначені етапи успішної реалізації моделі за змістом відповідали логіці педагогічної підготовки та забезпечили поступове формування готовності майбутніх учителів до прийняття педагогічних рішень. Мотиваційно-підготовчий етап передбачав розвиток мотиву досягнення успіху в педагогічної діяльності, формування позитивного ставлення до процесу прийняття рішень; змістовно-організаційний етап сприяв засвоєнню студентами системи знань і умінь, необхідних для прийняття оптимальних рішень; оцінно-корекційний етап забезпечував урахування фахових та індивідуальних особливостей і сприяв більш повній їх самореалізації. Уточнено критерії й показники сформованості досліджуваної готовності: мотиваційний критерій з показниками – мотив досягнення успіху і ставлення до процесу прийняття рішень; інформаційний критерій із показником – якість засвоєння знань щодо сутності процесу прийняття рішень (повнота, оперативність); процесуально-діяльнісний критерій із показниками – вміння усвідомлювати педагогічну ситуацію, ефективно організовувати діяльність щодо вирішення проблеми, вибирати оптимальне рішення; особистісно-рефлексивний критерій із показником – уміння здійснювати самоаналіз. У ході експериментальної роботи виявлено педагогічні умови реалізації моделі формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності, а саме: самостимулювання до прийняття ефективних рішень та цілеспрямоване застосування засобів інформаційного моделювання в процесі професійної підготовки вчителів. Аналіз результатів дослідницько-експериментальної роботи дозволяє стверджувати, що розроблена модель та етапи її реалізації забезпечили формування високого та достатнього рівнів сформованості готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності. Якісні й кількісні зміни відбулися в показниках сформованості всіх її компонентів: мотиваційного, інформаційного, процесуально-діяльнісного й особистісно-рефлексивного. По завершенні експерименту 41,3 % студентів досягли високого рівня сформованості мотиву досягнення успіху, що на 28,3 % перевищує показники цієї ж групи до експерименту. Значно підвищилась повнота знань щодо сутності процесу прийняття рішень (на 17% у групі Е та на 4,8 % у групі К). Кількість студентів, які мають високий рівень сформованості вмінь усвідомлювати педагогічну ситуацію зросла на 16 % у групі Е та на 1,2 % у групі К, вмінь ефективно організовувати діяльність щодо вирішення проблеми – на 20,1 % у групі Е та на 3,5 % у групі К, вмінь вибирати оптимальне рішення – на 15 % у групі Е та на 2,9 % у групі К, вмінь здійснювати самоаналіз – на 27,8 % у групі Е та на 2,1% у групі К.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування готовності майбутніх учителів до прийняття рішень у педагогічній діяльності. Перспективним є дослідження питань щодо специфіки змісту прийняття рішень у різних спеціальностях. |
