У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне розв’язання проблеми формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями, що виявляється у розробці і експериментальній перевірці системи формування готовності студентів-майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями в умовах вищого навчального закладу. Результати дослідження підтвердили гіпотезу, засвідчили розв’язання поставлених завдань та дозволили дійти до таких висновків: Вивчення теоретичних та практичних аспектів функціонування громадських дитячих та молодіжних організацій засвідчує, що на сучасному етапі громадські дитячі та молодіжні організації стають важливим і самостійним соціальним інститутом в українському соціумі, що підтверджується динамікою їх кількісного і чисельного зростання, формуванням нормативно-правової основи функціонування, налагодженням співпраці з органами державної влади по реалізації державної молодіжної політики, різноманітністю і постійним оновленням змісту, форм і методів роботи. Доведено, що сучасні громадські дитячі та молодіжні організації є активним суб’єктом соціально-педагогічної діяльності, оскільки мають соціально спрямовані мету та завдання діяльності, сприяють соціальному захисту, соціальній адаптації та соціальному становленню своїх членів, реалізують соціально-педагогічні програми. Це підтверджує важливість і актуальність роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями як напряму професійної діяльності соціального педагога. На основі аналізу професіограми соціального педагога, наукових концепцій співпраці соціального педагога з дитячими та молодіжними об’єднаннями, практики діяльності сучасних громадських дитячих та молодіжних організацій розроблено модель професійної діяльності соціального педагога з громадськими дитячими та молодіжними організаціями, складовими якої є: об’єкт діяльності (громадські дитячі та молодіжні організації); суб’єкт діяльності (соціальний педагог); мета діяльності (сприяння створенню та функціонуванню громадських дитячих та молодіжних організацій та перетворенню їх на ефективний соціально-виховний інститут); функції соціального педагога (діагностична, прогностична, консультативна, захисна, профілактична, соціально-перетворювальна, організаційна); напрями роботи соціального педагога (проведення соціально-педагогічної діагностики; здійснення профілактичної діяльності; надання соціально-педагогічної допомоги членам організації; сприяння соціально-педагогічній діяльності громадської організації; надання допомоги керівництву організації у створенні і реалізації спеціальних програм і проектів; налагодження взаємодії дитячих та молодіжних організацій з іншими соціальними інститутами, адміністративними органами; сприяння формуванню колективу в організації); зміст, форми та методи роботи, які визначені в рамках кожного з напрямів. Базуючись на моделі професійної діяльності соціального педагога з громадськими дитячими та молодіжними організаціями визначено компоненти готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями (мотиваційно-особистісний, науково-теоретичний та операційно-дієвий), відповідно з якими запропоновано критерії та основні показники, що характеризують відповідний критерій: мотиваційно-особистісний критерій (професійний інтерес до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями; усвідомлення громадських дитячих та молодіжних організацій як важливого інституту соціалізації; спрямованість на взаємодію з членами дитячих та молодіжних організацій; можливість самореалізації в даній сфері соціально-педагогічної діяльності; потреба у професійній підготовці до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями); науково-теоретичний критерій (знання історії зародження, становлення і розвитку дитячого та молодіжного руху в Україні та світі; знання організаційно-правових основ створення та функціонування громадських дитячих та молодіжних організацій; знання структурних характеристик громадської дитячої та молодіжної організації; знання про педагогічні основи діяльності громадських дитячих та молодіжних організацій; знання про соціально-педагогічні аспекти діяльності громадських дитячих та молодіжних організацій); операційно-дієвий критерій (когнітивні уміння; проективні уміння; організаторські уміння; комунікативні уміння); а також визначено рівні готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями (високий, достатній, середній, низький). У ході формувального етапу експериментального дослідження розроблено та впроваджено систему формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями. В основу даної системи покладено науково-організований процес активізації мотиваційних установок студентів, оволодіння ними необхідними знаннями, уміннями та навичками. Систему побудовано на взаємозв’язку цільового, змістового та процесуального структурних компонентів, що сприяє інтеграції та цілеспрямованому формуванню складових мотиваційно-особистісного, науково-теоретичного та операційно-дієвого компонентів готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями, і реалізовано у три етапи: ознайомлювально-мотиваційний (стимулювання інтересу до діяльності сучасних громадських дитячих та молодіжних організацій; формування професійно вмотивованих установок до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями); організаційно-пізнавальний (організація навчально-професійних умов для формування системи знань, умінь та навичок, необхідних для роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями); корекційно-оцінювальний (стабілізація і корекція професійної мотивації, сформованих професійних знань, умінь та навичок; формування індивідуально-творчого стилю соціально-педагогічної діяльності; виявлення рівнів сформованості готовності до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями).
Ефективність функціонування системи забезпечується створенням адекватних організаційно-педагогічних умов, які сприяють підвищенню якісного рівня формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями. До цих умов ми відносимо: актуалізацію роботи соціального педагога з громадськими дитячими та молодіжними організаціями як важливого напряму професійної соціально-педагогічної діяльності; врахування у навчальному процесі сучасної моделі професійної діяльності соціального педагога з громадськими дитячими та молодіжними організаціями; забезпечення поетапності та цілісності системи формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями; забезпечення єдності теоретичних аспектів підготовки та набуття студентами практичних умінь та навичок шляхом інтерактивної взаємодії з громадськими організаціями протягом всього періоду навчання у вищому навчальному закладі; оптимальне поєднання різних форм організації навчального процесу, традиційних та інноваційних методів навчання. У ході експерименту розроблено та впроваджено у навчальний процес підготовки майбутніх соціальних педагогів у вищому навчальному закладі науково-методичне забезпечення процесу формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями: навчально-методичний комплекс дисципліни «Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України» (навчальну і робочу програми, плани та методичні рекомендації до семінарсько-практичних занять); програму спецкурсу «Теорія і практика діяльності дитячих та молодіжних організацій»; експериментальні програми проходження студентами-майбутніми соціальними педагогами волонтерської, соціально-педагогічної, психолого-педагогічної практик на базі громадської дитячої організації та громадської молодіжної організації.
Результати нашого дослідження підтверджують ефективність системи формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями. Зокрема, у студентів експериментальної групи простежується позитивна динаміка рівнів готовності до практичної діяльності: 36,8 % студентів досягли високого та 54,4 % достатнього рівнів готовності (у контрольній групі ці показники становлять 13,1 % та 30,3 % відповідно). Такі результати дають підставу стверджувати, що рівень готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями зростає у разі впровадження у процес їх професійної підготовки у вищому навчальному закладі науково-обґрунтованої системи формування готовності до даного напряму діяльності. Виконане дослідження не вичерпує всіх питань формування готовності майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах України до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями. До перспективних напрямів подальшого вивчення даної проблеми слід віднести: вивчення досвіду формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями з урахуванням місцевих умов, специфіки регіону; розробка та впровадження інноваційних інтерактивних технологій підготовки студентів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями; вивчення ефективності підготовки студентів до даного виду діяльності в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу. |
