Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Розведення та селекція тварин


Коваль Тетяна Петрівна. Формування господарськи корисних ознак тварин у процесі генезису української червоної молочної породи : дис... канд. с.-г. наук: 06.02.01 / УААН; Інститут розведення і генетики тварин. - с. Чубинське, 2006.



Анотація до роботи:

Коваль Т.П. Формування господарськи корисних ознак тварин у процесі генезису української червоної молочної породи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Інститут розведення і генетики тварин УААН, с. Чубинське, 2006.

У роботі викладені результати досліджень з вивчення формування живої маси, екстер’єру, молочної продуктивності, відтворної здатності, ефективності довічного використання, ролі основних селекційних формувань у генетичному поліпшенні української червоної молочної породи та основних прийомів селекційно-племінної роботи з її виведення.

Вивчено вплив генотипових і паратипових чинників на прояв господарськи корисних ознак у корів. Встановлено перевагу за основними господарськи корисними ознаками тварин голштинізованого внутріпорідного типу української червоної молочної породи над тваринами жирномолочного внутріпорідного типу та вихідних порід як за умов задовільного рівня вирощування і годівлі, так і за істотного його погіршення. Доведено селекційну недоцільність зворотного схрещування корів голштинізованого типу з бугаями жирномолочного типу і вихідних порід за різного рівня вирощування і годівлі.

1. Корови голштинізованого внутріпорідного типу української червоної молочної породи переважають тварин жирномолочного типу та вихідних червоної степової і англерської порід за більшістю промірів, формою вимені, молочною продуктивністю як за наближеного до оптимального рівня вирощування і годівлі, так і за істотного його зниження, що забезпечує вищу загальну ефективність їхнього довічного використання і переважаючу перспективу розширеного відтворення зазначеного типу при подальшому внутріпорідному селекційному удосконаленні новоствореної породи. Встановлено селекційну неефективність зворотного схрещування тварин голштинізованого типу з бугаями червоної степової, англерської та жирномолочного типу української червоної молочної порід за різного рівня вирощування і годівлі.

2. За умов невисокого рівня вирощування і годівлі жива маса телиць у віці 6, 9, 12 місяців, середньодобові прирости та інтенсивність формування їх живої маси справляють незначний вплив на рівень майбутньої молочної продуктивності корів. Перевагу за ознаками молочної продуктивності мають первістки, що формувалися помірно (модальний клас). Найгіршими за показниками молочної продуктивності виявилися телиці з низькою інтенсивністю формування живої маси.

3. Тварини голштинізованого внутріпорідного типу переважають аналогів жирномолочного типу і англерської породи за більшістю промірів як за умов задовільного рівня вирощування і годівлі, так і за його істотного зниження. Підвищення умовної кровності за голштинською породою до 50-75% приводить до деякого збільшення, а її зниження, зокрема до 37,5% у результаті зворотного схрещування, – до зменшення величини більшості промірів.

4. Коровам англерської породи більш притаманна чашоподібна, а коровам жирномолочного і голштинізованого типів – ванноподібна (відповідно 55,7% і 72,1%) форма вимені. Корови голштинізованого типу мають найменшу величину вимені, що найперше спричинено його більш щільним прикріпленням.

5. Встановлено переважно додатний досить істотний зв’язок надою з окремими промірами (r=0,14…0,55) за високого ступеня вірогідності. Зв’язок між промірами і жирномолочністю в цілому незначний і характеризується зміною величини і напрямку за окремими промірами (r=-0,15…0,10). Кореляційний зв’язок промірів і віку першого отелення значний різноспрямований переважно високодостовірний (r=-0,44…0,31). Залежність коефіцієнта відтворної здатності від промірів порівняно менша (r=-0,15…0,11) і переважно невірогідна.

6. Умови вирощування і годівлі корів визначають від 16 до 23% загальної фенотипової мінливості ознак молочної продуктивності. Міжгрупова різниця за надоєм первісток сягає 1136 кг або 23%, а за вищу лактацію – 1427 кг або 21%.

7. Тварини голштинізованого типу переважають аналогів вихідних порід і жирномолочного типу за надоєм як за близького до рекомендованого рівня вирощування і годівлі корів (на 934…1228 кг), так і за суттєвого його зниження (на 78…205 кг). Встановлено достовірну закономірність істотного підвищення надоїв і виходу молочного жиру зі збільшенням умовної кровності корів голштинізованого типу української червоної молочної породи за поліпшувальною голштинською породою.

8. Встановлено порівняно невисокий (h2=-0,02…0,40), проте у більшості випадків достовірний рівень генотипової детермінації молочної продуктивності корів. Співвідношення величини обчислених методом подвоєння кореляції „мати – дочка“ і визначенням сили впливу походження за батьком на мінливість досліджуваних ознак коефіцієнтів успадковуваності засвідчує майже рівну частку адитивної та домінантної складових у загальній генотиповій варіансі за надоєм корів і деяку перевагу адитивної складової за вмістом жиру в молоці. Виявлений характер успадкування дає підстави очікувати практично рівну ефективність масового добору корів за продуктивністю матерів та індивідуального добору з інтенсивним використанням оцінених за потомством бугаїв-поліпшувачів за ознакою надою і певну перевагу масового добору за вмістом жиру в молоці.

9. Повторюваність надою і виходу молочного жиру дещо вища (відповідно r=0,33…0,71, r=0,36…0,72), а вмісту жиру в молоці дещо нижча (r=0,29…0,50) за всі враховані лактації. Відмічено тенденцію до зниження коефіцієнтів повторюваності в міру віддалення порівнюваних лактацій у часі.

10. За наближеного до оптимального рівня вирощування і годівлі найкращою відтворною здатністю відзначалися тварини червоної степової породи. Вони мали молодший вік отелень (на 48…57 днів) та вищі коефіцієнти відтворної здатності (на 0,029…0,112). Найгірша відтворна здатність притаманна тваринам англерської породи. Тварини жирномолочного і голштинізованого внутріпорідних типів мали пересічно-коливальний характер відтворної здатності.

11. Встановлено перевагу тварин голштинізованого типу над ровесниками тварин інших порід і типів за переважною більшістю показників довічного використання.

12. Серед оцінених бугаїв різних порід і внутріпорідних типів бугаї голштинської породи і голштинізованого типу української червоної молочної породи характеризуються порівняно вищою племінною цінністю за комплексом ознак та більшим числом виявлених бугаїв-поліпшувачів. Визначення племінної цінності бугаїв необхідно проводити лише з урахуванням року отелення дочок, і з порівнянням їх продуктивності з ровесницями споріднених порід і типів.

13. Заводські лінії, споріднені групи і родини української червоної молочної породи мають значний рівень міжгрупової диференціації і специфічності за основними селекційними ознаками.

14. Виявлено прямо пропорційне зростання середнього надою і вмісту жиру в молоці по родинах із підвищенням надою і вмісту жиру в молоці родоначальниці (відповідно r=0,47 і r=0,64, P<0,001). Сила впливу родоначальниці на мінливість надою і вмісту жиру в молоці корів родин складає відповідно 21,1% і 33,6% за P<0,001. Відмічена значна варіабельність коефіцієнтів фенотипової консолідації по різних родинах і ознаках (К1=-0,803…0,826; К2=-0,628…0,823).

15. Встановлено вищу ефективність поєднання поліпшувальної голштинської породи з маточним поголів’ям червоної степової породи та її зниження з підвищенням умовної кровності маток за англерською породою.

16. Встановлено, що до маток ліній червоної степової породи найбільш доцільним є внутріпорідний підбір, серед ліній і споріднених груп англерської породи і жирномолочного типу – внутрілінійний підбір та крос ліній у межах жирномолочного типу. Підтверджена невисока ефективність зворотного схрещування маток ліній і споріднених груп голштинізованого типу з бугаями ліній англерської породи і жирномолочного типу. Кращою продуктивністю відзначаються первістки голштинізованого типу за внутрішньолінійного підбору.

17. Економічна ефективність розведення тварин української червоної молочної породи худоби у фактичних цінах 2004 року у ПОК „Зоря” становить 121,3 грн. на одну корову або 121305 грн. по усьому стаду.

Публікації автора:

1. Полупан Ю.П., Коваль Т.П. Формування заводських родин створюваної червоної молочної породи // Розведення і генетика тварин – К.: Аграрна наука, 2000. – Вип. 33. – С. 105-110. (Збір матеріалів, статистична обробка та аналіз результатів досліджень).

2. Оцінка бугаїв та кращі корови голштинізованого типу / Ю. Полупан, В. Антоненко, О. Баранчук, О. Романюк, Н. Полупан, О. Іващенко, Т. Коваль, Д. Шиховцова // Тваринництво України. – 2000. – № 5-6. – С. 23-25. (Збір матеріалів, аналіз результатів досліджень).

3. Полупан Ю.П., Найденко К.А., Коваль Т.П. Характеристика родин створюваної червоної молочної породи за живою масою і екстер’єром // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2001. – Вип. 34. – С. 108-115. (Збір матеріалів, аналіз результатів досліджень, підготовка статті).

4. Селекція червоної молочної худоби за родинами / Ю. Полупан, Т. Коваль, І. Плетенчук, В. Вороненко, В. Демчук // Тваринництво України. – 2003. – № 2. – С. 22-25. (Збір матеріалів, статистична обробка та аналіз результатів досліджень).

5. Коваль Т. Селекція червоної молочної худоби у племзаводі „Зоря” // Тваринництво України. – 2003. – № 3. – С. 12-15.

6. Коваль Т.П. Формування екстер’єру корів червоної молочної породи та його зв’язок з продуктивністю // Вісник аграрної науки. – 2003. – № 9. – С. 70-72.

7. Коваль Т. Корови-рекордистки червоної молочної породи // Тваринництво України. – 2003. – № 10. – С. 18-20.

8. Поєднуваність ліній і споріднених груп червоної молочної худоби / Ю. Полупан, Т. Коваль, В. Вороненко, В. Демчук, Ю. Кулик // Тваринництво України. – 2003. – № 11. – С. 11-15. (Збір матеріалів, аналіз результатів досліджень, підготовка статті).

9. Коваль Т.П. Екстер’єрні особливості корів червоної молочної породи худоби різної умовної кровності // Вісник Сумського національного аграрного університету: По мат-лам міжнар. науково-практ. конф. „Виробництво продукції тваринництва в Україні: селекція, технологія, ветеринарна безпека та економіка”. – 2003. – Вип. 7. – С. 93-97.

10. Коваль Т.П. Поєднуваність порід при створенні української червоної молочної породи худоби // Розведення і генетика тварин. – К.: Аграрна наука, 2003. – Вип. 37. – С. 106-112 .

11. Полупан Ю.П., Коваль Т.П. Ефективність використання корів залежно від їхнього віку // Вісник аграрної науки. – 2004. – № 2. – С. 23-25. (Збір матеріалів, статистична обробка та аналіз результатів досліджень).

12. Програма селекції української червоної молочної породи великої рогатої худоби на 2003-2012 роки / Д.М. Микитюк, А.М. Литовченко, В.П. Буркат … Т.П. Коваль та ін.; За ред. Ю.П. Полупана і В.П. Бурката. – К., 2004. – 216 с. (Збір та обробка матеріалів, розділ 5.2. „Принципи селекції за заводськими родинами”).

13. Коваль Т.П. Характеристика линий и родственных групп красной молочной породы скота в Украине // Зоотехния. – 2004. – № 10. – С. 6-7.

14. Коваль Т.П. Характеристика господарськи корисних ознак корів червоної молочної породи за різних умов вирощування і годівлі // Вісник Черкаського інституту агропромислового виробництва. – Черкаси. – 2004. – Вип. 4. – С. 80-88.

15. Коваль Т. Формування екстер’єру первісток червоної молочної худоби за різних умов вирощування і годівлі // Тваринництво України. – 2005. – № 8. – С. 12-15.

16. Полупан Ю.П., Коваль Т.П. Успадковуваність молочної продуктивності корів української червоної молочної породи // Розведення і генетика тварин. – К.: Аграрна наука, 2005. – Вип. 39. – С. 158-166. (Збір матеріалів, статистична обробка та аналіз результатів досліджень).

17. Коваль Т.П. Молочна продуктивність і відтворна здатність взаємозалежні// Тваринництво України. – 2006. – № 2. – С. 18-20.

18. Голштинизированный тип красной молочной породы на Украине / Ю.П. Полупан, А.Т. Баранчук, Е.Б. Иващенко, Е.К. Шиховцова, Т.П. Коваль // Конкурентоспособное производство продукции животноводства в республике Беларусь: Сб. работ Междунар. науч.-произв. конф. – Брест, 1998. – С. 51-52. (Збір матеріалів та обробка результатів досліджень).

19. Полупан Ю.П., Ковтун Э.В., Коваль Т.П. Фенотипическая консолидация первотелок красной молочной породы // Розведення і генетика тварин: Мат-ли міжнар. науково-виробн. конф. „Селекційно-генетичні та біотехнологічні методи консолідації новостворених порід і типів сільськогосподарських тварин”. – К.: Аграрна наука, 1999. – Вип. 31-32. – С. 200-201. (Збір матеріалів, обробка і аналіз результатів досліджень).

20. Полупан Ю.П., Коваль Т.П. Створення та перспективи селекції української червоної молочної худоби (на прикладі племзаводу „Зоря”) // Розведення і генетика тварин: Мат-ли науково-виробн. конф. „Нове в селекції, генетиці та біотехнології тварин”. – К.: Науковий світ, 2002. – Вип. 36. – С. 12-15. (Збір матеріалів та аналіз результатів досліджень, написання статті).

21. Коваль Т.П. Формування екстер’єру корів червоної молочної худоби та його зв’язок з продуктивністю // Матеріали конференції молодих вчених та аспірантів. – Чубинське, 2003. – С. 19-20.

22. Коваль Т.П. Характеристика господарськи корисних ознак у корів червоної молочної породи за різних умов вирощування і годівлі // Матеріали конференції молодих вчених та аспірантів. – Чубинське, 2004. – С. 17-18.

23. Коваль Т.П. Інтенсивність формування живої маси телиць та її зв’язок з продуктивністю // Матеріали конференції молодих вчених та аспірантів. – Чубинське, 2005. – С. 26-27.