За результатами нашого дослідження, метою якого було розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити зміст і педагогічні умови формування естетичних смаків учнів у процесі художньо-трудової підготовки, можна стверджувати таке: 1. Аналіз трактування поняття „естетичний смак” у філософській, соціологічній, психологічній та педагогічній науках уможливлює ствердження, що ця категорія розглядається науковцями, з одного боку, як здатність особистості відбирати об’єкти та явища на підставі власних естетичних орієнтацій, уподобань, уявлень про прекрасне, з іншого – як духовна якість особистості, завдяки якій здійснюється емоційно-образне сприйняття навколишньої дійсності, її естетична оцінка та творче практичне перетворення. Становлення та розвиток естетичного смаку залежить передусім від конкретного соціокультурного середовища й зумовлене психофізіологічним і загальнокультурним розвитком особистості. Формування смаку передбачає створення об’єктивних умов для розвитку суб’єкта та виховання його індивідуальності через залучення до творчої предметно-перетворювальної діяльності. 2. Естетичні смаки сучасної учнівської молоді – складне, багатоаспектне духовно-культурне явище. Головними засобами їх формування у школі є різні види мистецтва, зокрема декоративно-ужиткове, яке, будучи поліфункціональним, має спільний знаменник – можливість розвивати творчу особистість дитини, створювати умови для проявів її естетичних смаків. Тому звернення до глибинних пластів декоративно-ужиткового мистецтва – тисячолітнього доробку нашого народу, в якому зафіксовані духовність, обдарування, мистецький хист українців – є підґрунтям національної системи естетичного виховання. Розроблена логічна система навчання учнів 5 – 9 класів різним видам декоративно-ужиткового мистецтва. Вона складається з трьох послідовних етапів (рівнів): 1) початкове (пропедевтичне) опанування учнями декоративними техніками, закладеними у зміст типової програми з трудового навчання; 2) поглиблене вивчення школярами різних видів декоративно-ужиткового мистецтва на уроках трудового навчання у 5, 6 і 9 класах (за рахунок додаткових годин шкільного компонента базового навчального плану); 3) ґрунтовна художньо-трудова підготовка учнів у студіях естетичного розвитку та художньо-прикладних гуртках. 3. У дослідженні визначено, що формування естетичних смаків учнів буде здійснюватися при наявності педагогічної системи школи, де виконуються наступні умови: відбувається широке залучення учнів до різних видів декоративно-ужиткового мистецтва; використовується дидактично обґрунтований зміст художньо-трудової діяльності; здійснюється педагогічна взаємодія навчальної і позаурочної форм організації навчально-виховного процесу. Зміст художньо-трудової підготовки учнів включає поєднання початкового опанування учнями декоративних технік, закладеними у зміст типової програми з трудового навчання, поглибленого вивчення школярами різних технік декоративно-ужиткового мистецтва на уроках трудового навчання, а також ґрунтовного оволодіння учнями художніх ремесел на заняттях у студіях естетичного розвитку та художньо-прикладних гуртках. Розроблена та впроваджена нами експериментальна педагогічна система і методика художньо-трудової підготовки школярів дала відчутний педагогічний ефект, що підтвердило застосування методів математичної статистики для аналізу результатів роботи. 4. Виявлення складної багатокомпонентної структури естетичного смаку, аналіз та усвідомлення безпосередньої залежності його розвитку від сформованості основних компонентів дали змогу відібрати властиві цьому феномену критерії: перцептивно-емоційний, когнітивний і діяльнісно-практичний, провідним з яких є перший, оскільки викликає потребу й здатність естетичного сприймання краси форм, гармонії кольорів, символічного змісту орнаментальних композицій, втілених у декоративно-ужиткових виробах, що відображається в почуттях та емоціях як своєрідному особистісному ставленні дитини до навколишньої дійсності. На підставі врахування й узагальнення результатів констатувального й формувального етапів педагогічного експерименту були означені такі рівні сформованості в учнів естетичних смаків: початковий, низький, середній та високий. Порівняння результатів зазначених етапів експериментальної роботи дало можливість засвідчити зростання рівнів розвитку естетичних смаків в учнів експериментальних групп. Експериментальні дані підтвердили гіпотезу дослідження. 5. У дослідженні підготовлені методичні рекомендації для вчителів загальноосвітніх шкіл щодо розв’язання проблеми формування естетичних смаків учнів у процесі художньо-трудової підготовки, а саме: визначені форми залучення учнів до декоративно-ужиткового мистецтва: через навчальний процес (уроки поглибленого трудового навчання у галузі декоративно-ужиткового мистецтва; уроки гуманітарного циклу: українська література та мова, історія України; уроки художньо-естетичного напряму: образотворче мистецтво та музика; уроки природничо-математичного циклу) і через позаурочну діяльність (студія естетичного розвитку; екскурсії та подорожі рідним краєм, етнографічні експедиції та дослідницька робота в музеях; проведення зустрічей з народними умільцями; конкурси творчої майстерності, виставки-ярмарки, фестивалі, свята). Розроблені методичні рекомендації для занять художніми ремеслами в 5-9 класах, методичні матеріали (орнаменти, технологічні картки, практичні творчі завдання та ін.), а також методичні рекомендації для проведення інноваційних типів уроків, методичні прийоми, принципи відбору навчального змісту, види навчально-пізнавальної діяльності учнів. Підготовлений зміст художньо-трудової діяльності учнів у вигляді варіативної частини для поглибленого вивчення трудового навчання на уроках в 5, 6, 9 класах, а також розроблена навчальна програма студії естетичного розвитку учнів 5-9 класів. Проведене нами дослідження, звісно, не розв’язує всіх проблем, пов’язаних із формуванням естетичних смаків учнів. Тому подальшого розвитку заслуговують такі напрями : - пошук шляхів підвищення значущості естетичного виховання учнівської і студентської молоді в націокультурному середовищі, - запобігання негативним впливам соціуму в умовах навчально-виховного процесу закладів освіти, -здійснення науково-методичного супроводу модернізації систем естетичного і трудового виховання засобами декоративно-ужиткового мистецтва, - формування смакових установок учнівської молоді в інших формах і видах художньо-естетичної діяльності. |
