1. Результати теоретичного аналізу проблеми дослідження свідчать, що у педагогічній науці і практиці значна увага приділяється вивченню різних аспектів естетичного виховання викладачів. Водночас питання формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю не дістали системного і обґрунтованого висвітлення. Практика виховної роботи вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку інженерів-педагогів швейного профілю, свідчить, з одного боку, про зниження компетентності кваліфікованих фахівців через недостатній рівень їх естетичної культури, з іншого, про зрослі потреби у культурних, компетентних викладачах, здатних здійснювати навчально-виховну роботу на рівні актуальних потреб суспільства. Аналіз навчальних планів і програм свідчить про значні розбіжності у змісті й кількості годин, що відводяться на розділ з організації виховної роботи в ПТНЗ під час вивчення курсу „Професійна педагогіка” (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка – 10 год.; Кримський інженерно-педагогічний університет – 12 год.; Українська інженерно-педагогічна академія 14 год.; Хмельницький національний університет – 10 год.). Водночас виявлено відсутність у навчальних планах дисциплін з методики виховної роботи. У професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю протягом останніх двадцяти років припинено викладання навчального предмета „Естетичне виховання”, що негативно позначилося на естетичному розвитку учнівської молоді, формуванні її естетичної культури. Обґрунтовано структуру естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін швейного профілю, що представлена такими компонентами: когнітивним, почуттєво-емоційним, діяльнісно-розвивальним, практичним. Визначено місце естетичної культури під час формування професійної компетентності викладача на основі обґрунтованої структури, що складається з предметного, психолого-педагогічного, методологічного і методичного компонентів. 2. Формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю ґрунтується на таких концептуальних засадах: естетичний розвиток особистості педагога забезпечується шляхом оволодіння технологічними й естетичними знаннями в галузі теорії та історії мистецтва, історії та композиції костюма, ознайомлення з творами мистецтва, напрямами моди, здатного сприймати та перетворювати власний естетичний досвід у процесі створення швейних виробів та у навчальній і виховній діяльності; формування естетичної культури ґрунтується на принципах: гуманізації, гуманітаризації, культурологічного і особистісно орієнтованого підходів, естетизації, єдності навчання і виховання, інтеграції змісту педагогічної і технологічної підготовки, з урахуванням національних традицій і досвіду; зміст спеціальних дисциплін швейного профілю і методик навчання і виховання передбачає постійне оновлення й доповнення культурологічними та естетичними знаннями; ефективними засобами формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю є зміст дисциплін швейного профілю, навчально-методичне забезпечення спеціальних дисциплін і методик навчання та виховання, позанавчальні форми роботи (художня самодіяльність, екскурсії, виставки), декоративно-прикладна творчість; формування художньо-естетичного середовища ґрунтується на творчій взаємодії педагога і студента на засадах гуманізму, естетизації, полікультурності, традицій декоративно-прикладного мистецтва. На основі теоретично обґрунтованих концептуальних засад розроблено модель формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю, що складається з таких етапів: розвиток і систематизація естетичних знань студентів; формування їх практичного досвіду в процесі творчої естетичної діяльності; підготовка майбутніх інженерів-педагогів до естетичного виховання учнів ПТНЗ швейного профілю. Експериментальна перевірка розробленої моделі формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю підтвердила її практичну значущість і доцільність впровадження у вищих навчальних закладах, які здійснюють підготовку інженерів-педагогів швейного профілю. 3. Ефективність формування естетичної культури майбутніх викладачів залежить від забезпечення таких педагогічних умов: оновлення змісту спеціальних дисциплін швейного профілю на засадах художньо-естетичного розвитку студента; розробки і впровадження авторського навчального курсу „Організація і методика виховної роботи” та комплексу його навчально-методичного забезпечення; викладання спеціальних дисциплін швейного профілю дизайнерами, народними майстрами, художниками; залучення студентів до творчої діяльності в тому числі у галузі декоративно-прикладного мистецтва. Експериментальна перевірка запропонованих нами педагогічних умов формування естетичної культури підтвердила їх ефективність у підвищенні рівня естетичної культури майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю. Так, узагальнені показники рівнів естетичної культури студентів, які навчалися в експериментальних групах є вищими порівняно з контрольними групами. Підвищенню естетичної культури студентів експериментальної групи, що характеризуються високим рівнем – на 5,4 %; достатнім – на 5,5 %; відповідно, середнім – на 9,7 % менше, низьким – на 1,2 % сприяло впровадження і використання моделі формування естетичної культури і авторського навчального курсу „Організація і методика виховної роботи”. 4. Відбір і структурування змісту авторського навчального курсу „Організація і методика виховної роботи” здійснено на принципах гуманізації, гуманітаризації, естетичності, природовідповідності, екологізації освіти, культурологічного підходу, полікультурності, поєднання виховання і навчання, з урахуванням національних традицій і досвіду. Доведено, що зміст методики виховної роботи має постійно оновлюватися і доповнюватися культурологічними і естетичними знаннями і здійснюватися за такими критеріями: цілісного відображення основних компонентів соціального досвіду виховної роботи, завдань всебічного розвитку особистості; відповідності змісту віковим та індивідуальним можливостям студентів; відповідності виділеного часу на освоєння змісту курсу; відповідності навчально-методичного забезпечення навчального процесу з урахуванням реальних перспектив розвитку теорії виховання. Експериментально доведено, що впровадження авторського навчального курсу „Організація і методика виховної роботи” сприяє підвищенню якості підготовки студентів до здійснення виховання, зокрема естетичного, в майбутній професійній діяльності. Так, узагальнені показники успішності за результатами педагогічної практики студентів, які навчалися в експериментальних групах є вищими порівняно з контрольними групами. Підвищенню показників успішності студентів щодо здійснення виховання учнів сприяло впровадження розробленої методики виховної роботи, спрямованої на підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності. 5. До засобів формування естетичної культури віднесено: зміст дисциплін швейного профілю; навчально-методичне забезпечення спеціальних дисциплін та методик навчання і виховання; позанавчальні форми роботи (виставки, екскурсії, художня самодіяльність); декоративно-прикладна творчість. Експериментальна перевірка обґрунтованих нами засобів підтвердила їх ефективність у підвищенні рівня естетичної культури. 6. Розроблено і впроваджено в професійну підготовку майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю методичні рекомендації щодо формування естетичної культури майбутніх інженерів-педагогів та авторський навчальний курс „Організація і методика виховної роботи”. Їх доцільно використовувати у вищих інженерно-педагогічних, професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю, науково-методичних центрах професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників, інститутах післядипломної педагогічної освіти з метою формування естетичної культури викладачів швейного профілю, а також педагогічними працівниками під час розробки навчально-планувальної документації, розробці методик професійного навчання. Здійснення комплексного аналізу дослідження дає змогу стверджувати, що запропоновані нами модель, педагогічні умови, засоби формування естетичної культури і авторський навчальний курс „Організація і методика виховної роботи” є ефективними і суттєво розширюють можливості майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю щодо оволодіння естетичними знаннями та їх використання в навчально-виховній роботі у професійних навчальних закладах. Таким чином, проведене дослідження підтвердило всі положення висунутої нами гіпотези, його результати свідчать, що поставлена мета досягнута, завдання дослідження розв’язані. Здійснене дослідження дає змогу запропонувати впровадження авторського навчального курсу „Організація і методика виховної роботи” у вищих навчальних закладах, які здійснюють підготовку викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю, а також підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів з проблем естетичного виховання учнівської молоді та формування художньо-естетичного середовища. Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю. Подальшого вивчення потребують: теоретико-методологічне обґрунтування педагогіки і психології формування естетичної культури інженерів-педагогів швейного профілю; порівняльно-педагогічне вивчення світових та європейських систем естетичного виховання майбутніх інженерів-педагогів; науково-методичне обґрунтування процесу естетичного розвитку викладача швейного профілю; теорія управління системою естетичного виховання у вищих навчальних закладах освіти з окремих спеціальностей, моніторинг якості процесу естетичного виховання тощо. |
