У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано новий підхід до формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців у процесі фахової підготовки. Розроблено та впроваджено в навчально-виховний процес модель й організаційно-педагогічні умови формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців (спеціальність 6.060100 – Правознавство). Одержані в ході виконаного дослідження результати підтвердили правомірність провідних положень гіпотези, а реалізовані завдання й мета дослідження дають змогу зробити такі загальні висновки. 1. Аналіз ґенези та сучасних підходів до розуміння сутності поняття “естетичний смак” дав змогу визначити естетичний смак як комплексну естетичну категорію, яка характеризується діалектичною єдністю емоційного і раціонального, індивідуального і суспільного та є інтегрованим компонентом естетичної свідомості особистості. Естетичний смак виявляється в естетичних почуттях, судженнях та ідеалах, що постійно формуються й розвиваються як у процесі набуття власного естетичного досвіду, так і під впливом зовнішніх чинників. Він безпосередньо виражає особливості фахової діяльності особистості та активно використовується нею в процесі здійснення цієї діяльності. Доведено, що “естетичний смак” як безпосереднє відображення естетичних особливостей фахової діяльності є органічним складником і одночасно показником фахової та загальної естетичної культури, важливим чинником її мотивації. Він виражає й детермінує спосіб, яким особистість виконує свої професійні завдання, характеризує соціальну спрямованість і життєву позицію людини у фахових питаннях. Таким чином, “естетичний смак правоохоронця” є сутнісною характеристикою, яка спрямовує професійну діяльність, спираючись на закони краси, впливає на характер її виконання, активно використовується в індивідуальній оцінці особистістю своєї фахової спрямованості крізь призму естетичних цінностей, сприяє саморозвитку правоохоронця безпосередньо в процесі здійснення ним службових обов’язків. Сутність естетичного смаку майбутнього правоохоронця полягає не тільки в здатності розуміти прекрасне в мистецтві та явищах навколишнього світу, а й в особливому ставленні до життя, емоційно-раціональному освоєнні дійсності, знаходженні прекрасного у фаховій діяльності й отриманні задоволення від неї. У процесі дослідження виявлено структурні компоненти естетичного смаку майбутніх правоохоронців: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-інтелектуальний, чуттєво-емоційний та досвідно-діяльнісний, – що становлять його зміст і одночасно стали підставою для виділення критеріїв сформованості естетичного смаку правоохоронців. 2. Визначено й теоретично обґрунтовано критерії та показники сформованості естетичного смаку правоохоронців: мотиваційно-ціннісний (мотив на успіх у будь-якій діяльності; ціннісні орієнтації майбутнього правоохоронця; спрямованість на життєдіяльність з позиції краси); когнітивно-інтелектуальний (знання з основ естетики та мистецтв (тезаурус); інтелектуальні здібності майбутнього правоохоронця; толерантність естетичних суджень); чуттєво-емоційний (адекватність реакції на ситуацію; емоційно-естетична чуйність; емоційна стійкість); досвідно-діяльнісний (досвід спілкування з прекрасним; зовнішній вигляд правоохоронця з позиції краси; орієнтація на красу в різних видах діяльності; культура спілкування майбутніх правоохоронців). Визначено рівні сформованості естетичного смаку майбутніх правоохоронців, а саме: рівень активної орієнтації на виконання діяльності за законами краси (високий); рівень зорієнтованості на виконання діяльності за законами краси (середній); рівень недостатньої зорієнтованості на виконання діяльності за законами краси (низький). 3. Розроблено й теоретично обґрунтовано модель формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців. Реалізація моделі передбачала три етапи: підготовчий, базовий та усвідомлено-реалізаційний. Ефективність моделі в процесі формування естетичного смаку забезпечують: взаємодія викладачів і студентів під час проведення комплексу виховних заходів естетично-фахової спрямованості, упровадження в навчальний процес спецкурсу “Естетика правоохоронної діяльності”, внесення змін і доповнень до змісту гуманітарних і профільних дисциплін, відбір такого навчального матеріалу, який активно сприяв би загальному естетичному розвитку та формуванню естетичного смаку студентів; проведення інтерактивних занять (дискусії, “круглі столи”, рольові ігри, брейн-ринги), комплексу виховних заходів естетично-фахової спрямованості (бесіди, концерти, КВК); організація самостійно-пошукової роботи за системою завдань, які створюють естетично-сприятливе уявлення про діяльність за фахом; створення ситуацій для засвоєння правил службового етикету працівників ОВС. 4. Теоретично та експериментально доведено, що організаційно-педагогічними умовами, від реалізації яких залежить ефективність формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців, є: забезпечення взаємодії наукового та художньо-естетичного підходу до фахової підготовки правоохоронців; створення та впровадження в навчально-виховний процес науково обґрунтованої моделі формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців у процесі фахової підготовки; гармонійного поєднання традиційних форм і методів навчання з нетрадиційними для активізації процесу формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців у системі вищої відомчої освіти; активізації художньо-естетичного мислення майбутніх правоохоронців з метою збагачення власного естетичного досвіду; реалізації в навчально-виховному процесі етапно-концентричної побудови процесу формування естетичного смаку правоохоронців. Зазначені організаційно-педагогічні умови взаємопов’язані між собою і становлять основу професійної підготовки майбутніх правоохоронців. 5. За результатами аналізу експериментальної перевірки доведено ефективність організаційно-педагогічних умов формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців. Порівняльний аналіз результатів контрольного вимірювання показав, що високий рівень сформованості естетичного смаку в КГ зріс на 1,9%, в ЕГ – на 14,7%. Низький рівень сформованості естетичного смаку в КГ зазнав трансформації та зменшився на 11%, а в ЕГ – на 51,5%. Спостерігалося збільшення кількості студентів на середньому рівні: в КГ – на 9,1%, в ЕГ – на 36,8%. Статистична перевірка вірогідності результатів дослідження засвідчила, що експериментальна група показала більш високий результат сформованості естетичного смаку, чим підтвердила ефективність використання запропонованої в роботі методики. Таким чином, розв’язання завдань дисертаційного дослідження зумовило досягнення його мети – теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірки організаційно-педагогічних умов формування естетичного смаку майбутніх правоохоронців у процесі їх фахової підготовки. Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування естетичного смаку в майбутніх правоохоронців як суб’єктів особистісно орієнтованої освіти. До перспективних напрямів подальших наукових пошуків і студіювань доцільно віднести розробку теоретичного та методологічного аспектів процесу підготовки викладачів вищих відомчих закладів освіти до формування естетичного смаку правоохоронців. |