Теоретичний аналіз проблеми й аналіз результатів експериментального дослідження дозволили дійти таких загальних висновків: 1. У результаті наукового пошуку доведено, що емоційна культура майбутнього менеджера – це складне інтегративно-динамічне утворення особистості, що базується на свідомому засвоєнні знань, формуванні спеціальних умінь та навичок у процесі емоційно-активної життєдіяльності майбутнього фахівця і реалізується в емоційній спрямованості, емоційному тезаурусі, емоційній ідентифікації, емоційній стійкості та рефлексивності. Структуру емоційної культури майбутнього менеджера відображає взаємозалежність і взаємозумовленість таких компонентів: мотиваційний, когнітивний, діяльнісно-поведінковий, саморегулювальний, рефлексивний. 2. Виявлено особливості формування емоційної культури майбутніх менеджерів в сучасній освітній практиці університетів, які зумовлені специфікою навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів, а саме: домінуванням економічної підготовки над гуманітарною, недооцінкою емоційного фактору в процесі підготовки майбутніх фахівців, пріоритетністю навчального процесу в порівнянні з виховним, формальним підходом до організаційно-виховної роботи з боку викладачів та кураторів. 3. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено технологію формування емоційної культури майбутніх менеджерів, яка передбачає: формування в студентів позитивної мотивації до емоційного розвитку; оволодіння майбутніми менеджерами системою знань про сутність і значущість емоційної культури та вмінь щодо її реалізації; розвиток у студентів емпатичних, інтерактивних, перцептивних і рефлексивних здібностей; формування особистісного емоційного досвіду майбутніх фахівців шляхом: підготовки викладачів до формування емоційної культури студентів; мотиваційного забезпечення навчально-виховного процесу щодо формування емоційної культури майбутніх менеджерів; збагачення змісту професійної підготовки майбутніх менеджерів системою знань про сутність і значущість емоційної культури; активного поєднання в навчально-виховному процесі традиційних та інноваційних форм та методів, що сприяють емоційному розвитку майбутніх фахівців; дотримання принципів культуровідповідності, особистісної орієнтації, гуманізації, емоційної насиченості та мажорності, а також аксіологічному. Експериментально доведено, що реалізація технології значно впливає на ефективність формування емоційної культури майбутніх менеджерів. Так, рівневі показники сформованості емоційної культури студентів експериментальної групи поліпшилися за рахунок істотного збільшення кількості студентів, які досягли високого рівня (на 16,17% порівняно з початком формувального експерименту), середнього рівня (на 2,7%), і зменшення тих, хто знаходився на низькому рівні (на 18%). У той же час серед студентів контрольної групи не спостерігалося істотних змін у рівнях сформованості емоційної культури: на 2,9% зросла кількість студентів з високим рівнем її сформованості, на 1% – з середнім і на 4,65% зменшилася кількість студентів, які знаходилися на низькому рівні. 4. Уточнено критерії (мотиваційний, когнітивний, діяльнісно-поведінковий, саморегулювальний, рефлексивний) та показники рівнів сформованості емоційної культури майбутніх менеджерів. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Подальшого вивчення та наукового обґрунтування потребують питання: формування особистісних якостей майбутніх менеджерів; гуманізації навчально-виховного процесу закладів освіти, що готують майбутніх управлінців; дослідження специфіки формування емоційної культури майбутніх менеджерів у закладах освіти різних типів. |