Економічні знання старшокласників залежатимуть від досвіду ринкового господарювання та змісту економічної освіти та серйозної організаційно-методичної перебудови навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах з урахуванням інтеграції України в європейську спільноту. Наголосимо, що економічні знання мають бути системними на засадах дидактичних принципів з урахуванням їх варіативності, урахування регіональних і галузевих особливостей, а також потреб кожної особистості. За результатами дисертаційного дослідження зроблені такі висновки: 1. Аналіз досліджуваної проблеми показав, що засвоєння економічних знань старшокласниками посідає чільне місце в психолого-педагогічних дослідженнях. У сучасних дидактичних працях поглибилася галузева диференціація теоретико-методичних досліджень. Відзначимо, що вони присвячені формуванню окремо або географічних, або лише економічних знань. Віднесення географії та економіки в Державному стандарті середньої освіти до різних освітніх галузей – природознавства й суспільствознавства – сприятиме посиленню ефективності навчального процесу старшокласників з формування економічних знань засобами природничих і суспільствознавчих предметів. Оскільки під час навчання природничих і суспільствознавчих предметів економічні знання постають як категорія вираження цілей навчання, як зміст, внутрішній бік педагогічного процесу, виокремлюють навчальний матеріал, який детермінує всі інші компоненти змісту освіти. Відповідно до цього, аналізуючи структуру знань, можна виділити такі види економічних знань, які повинні бути передбачені в програмах, підручниках і в самому навчальному процесі. Передусім це поняття й терміни, факти повсякденної дійсності та науки, основні закони науки, теорії, наукові й соціальні ідеї, знання про способи діяльності, оцінювальні знання, знання про норми ставлення до різних явищ життя, прийняті в суспільстві. Отже, було виділено й узагальнено відмінності між традиційним виокремленням категорії «знання» й економічними знаннями в предметах природничого та суспільствознавчого циклів. 2. Економічна освіта, головним завданням якої є формування економічних знань у загальноосвітніх навчальних закладах, розуміється як особистісно орієнтований вид освітньої діяльності, спрямований на засвоювання учнями наукових і практичних економічних знань, умінь, емоційно-цілісного ставлення до світу, що забезпечить здатність учнів до вирішування творчих життєво важливих проблем в умовах недосконалості засобів навчання та непередбаченості ситуацій, що можуть вплинути на результат. Незважаючи на певний досвід, накопичений рядом загальноосвітніх навчальних закладів України, організація економічної освіти школярів потребує вироблення єдиного підходу до оптимального поєднання самостійного курсу економіки з іншими суспільствознавчими курсами, поєднання теоретичних форм проведення занять з практичними та ін. Окрім цього, проблема загострюється і з переходом навчальних закладів середньої освіти на профільне навчання в старшій школі. Усе сказане дає змогу визначити такі педагогічні передумови формування економічних знань: – знання вчителем географії: а) основних положень сучасної економічної теорії; б) програмного матеріалу шкільного курсу «Основи економіки» та інших предметів, де розглядають економічні питання; в) ліній сходження і розмежування економічного підходу до пізнання світу; – змістове забезпечення процесу формування економічних знань учнів у програмах, підручниках, посібниках; – організація розвиваючої взаємодії: а) учителя й учнів на засадах особистісно орієнтованого навчання; б) учнів з учнями (інтерактивність у здобуванні економічних знань); в) учнів з батьками (у процесі виконання дослідницьких домашніх завдань). 3. Вивчення економіки не повинне обмежуватися тільки вивченням і викладанням спеціального предмету, оскільки навчитися економіці – значить знати результативніше, раціональніше мислити й діяти, пізнавати алгоритм відповідного мислення та діяльності. Тому економічні знання повинні пронизувати всі шкільні предмети, і вивчати їх потрібно не уривками, а у поєднанні один з одним. З’ясовано, що об’єднаною ланкою є людина – вчитель, яка буде розкривати кожен предмет з позиції економічних знань, що містяться в його змісті. Очевидно, що для цього потрібно переглянути зміст усіх предметів і розробити відповідні критерії відбору навчального матеріалу з природничих і суспільствознавчих предметів для формування економічних знань учнів старшої школи. При визначенні критеріїв відбору навчального матеріалу з різних шкільних предметів для формування економічних знань учнів старшої школи доцільно розділити їх на критерії відповідності, достатності й пріоритетності. Під час експериментального дослідження з питання виявлення рівнів сформованості економічних знань з’ясовано, що проблема реалізації розвиваючого навчання має декілька аспектів, яким не приділено належної уваги. По-перше, це проблема одержування якісної і достовірної інформації про економічні знання і відповідну термінологію – історію, розвиток, інтерпретацію, обробку і трансформацію. По-друге, це практичне використовування одержаної інформації та її узагальнення. Вирішення цієї проблеми вбачається у створенні дидактичної моделі формування економічних знань у старшокласників у процесі вивчення природничих і суспільствознавчих предметів. Це зумовлює необхідність перегляду та переосмислення змісту економічних знань старшокласників та інтегративного підходу до їх формування в системі шкільної освіти. 4. У процесі створення дидактичної моделі було вивчено й розроблено навчальний зміст дидактичних засобів і методичного апарату до вивчення конкретних тем і розділів. Розроблено психолого-педагогічні умови, систему проблемних завдань, організовано й проведено ділові ігри, здійснено перевірку процесу формування економічних знань на прикладі дидактичної моделі. Учителі економіки були забезпечені відповідними дидактичними матеріалами для регулярної роботи під час проведення експерименту. При розробленні завдань для контрольної роботи з метою виявлення рівнів сформованості основних економічних знань у якості орієнтиру застосовано освітній стандарт рівнів освіченості. Проблема економічного спрямування змісту шкільного курсу економіки на основі застосовування специфічного принципу сприяє поглибленню науковості й системності економічних знань і вдосконаленню організації усього навчально-виховного процесу. Потрібно як у програмах, так і в підручниках увести матеріал щодо методів дослідження в економіці та історії її розвитку; посилити увагу на розкриття значення економіки у розв’язуванні практичних завдань. 5. Для перевірки запропонованої дидактичної моделі формування економічних знань було проведено формувальний експеримент. У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що формування основних економічних знань у старшокласників значно поліпшується, якщо: а) організувати різноманітну творчу діяльність школярів, види якої систематично чергуються; б) максимально використовувати принципи наочності; в) застосовувати проблемне навчання, яке слід здійснювати через проблемне викладання з використанням проблемних завдань і творчих завдань; г) реалізовувати перспективні міжпредметні зв’язки, що забезпечують наступність, послідовність, цілісність у їх формуванні; д) упроваджувати в практику навчання нестандартні форми навчання – ділові ігри, дискусії, семінари тощо. У дослідженні розроблено теоретичну модель процесу формування економічних знань у старшокласників, де чітко визначено рівні їхньої сформованості. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшого вивчення потребують питання відбору економічного та міжпредметного навчального матеріалу шляхом його інтеграції в економічні знання й розвиток можливостей такої інтеграції для вирішення проблеми формування основних економічних знань у старшокласників. Потребують поглибленого вивчення шляхи вдосконалення організації навчально-виховного процесу в школі з метою вирішення загально-педагогічних проблем у здійсненні економічної підготовки випускників шкіл. | 