Проведені дослідження дають підстави зробити наступні висновки та пропозиції: 1. Однією з важливих проблем сучасного розвитку економіки України є піднесення сільськогосподарського виробництва, поступове зміцнення аграрного сектора економіки через ефективне ведення підприємницької діяльності. Кожна форма підприємницької діяльності відрізняється особливостями формування потоку доходів і витрат, економічними інтересами (пріоритетами) та методами оцінки. У зв’язку з цим об’єктивно оцінити економічну ефективність діяльності суб’єктів підприємницької діяльності на селі можна із застосуванням найбільш придатних для конкретної форми підприємницької діяльності методів оцінки і показників аналізу. 2. Економічна ефективність є загальною для будь-якого виду підприємницької діяльності економічною категорією, що визначається зіставленням економічного результату до витрат, понесених для його досягнення. На основі аналізу методичних підходів до визначення економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств встановлено, що оптимальним є зважена комбінація цих методичних підходів. 3. Особливістю формування і становлення економічного механізму функціонування сільськогосподарського підприємства слід вважати те, що за своєю суттю він поєднує зовнішню складову, якою є державне регулювання АПК та внутрішню саморегуляцію підприємства під впливом дії ринку з кінцево-цільовим призначенням на створення організаційно-економічних та соціальних умов досягнення поставленої мети. 4. Проведені дослідження дозволяють виділити основні фактори формування економічного механізму підприємницької діяльності сільськогосподарських підприємств, а саме: технічні, технологічні, кадрові, організаційні, інформаційні, фінансові, та їх вплив на нього. 5. Зміна форм власності, як і зміна організаційних форм господарювання, не призвели до очікуваних результатів ефективного розвитку аграрного сектора економіки країни. У сільському господарстві України перспективними є концентрація, спеціалізація виробництва, раціональне співвідношення його основних факторів (землі, капіталу, праці) та управління ними. 6. Запровадження податкового механізму підтримки аграрного сектора України створило сприятливі умови для розширеного відтворення сільськогосподарських підприємств. Існуюча система фінансового забезпечення галузі не повною мірою задовольняє потребу в фінансових ресурсах, незважаючи на майже чотирьохразове збільшення обсягів кредитних ресурсів протягом 2000-2004 рр. (у тому числі пільгових кредитів). Основним критичним чинником ефективного розвитку сільськогосподарських підприємств є паритетність ціноутворення на сільськогосподарську продукцію та товари промислового походження для АПК. 7. Математична інтерпретація, апробація та аналіз варіантних моделей оптимізації виробничої програми сільськогосподарських підприємств, що включає в себе варіантність стратегій розвитку, свідчать про теоретичну обґрунтованість запропонованого підходу і практичне застосування цього типу моделей, що дозволяють визначити економічно обґрунтований паритет між прибутком і наявним ресурсним забезпеченням у процесі підприємницької діяльності сільськогоспо-дарських підприємств. Зокрема, дослідженням встановлено, що зростання на один відсоток рівня фінансово-кредитного забезпечення (від 50% до оптимального) призводить до збільшення прибутковості виробництва сільськогосподарської продукції на 7897,5 грн. Без ефективного управління наявними фінансовими ресурсами підприємства та при обмеженій можливості залучення необхідних коштів неможливе ведення ефективного виробництва та забезпечення прибутковості сільськогосподарського виробництва. 8. Поєднання в сільськогосподарському виробництві екологічного та економічного напряму ведення підприємництва дозволить максимізувати ефективне використання наявних ресурсів задля гарантування матеріального добробуту суспільства, зменшення техногенного навантаження на природне середовище, а також сприятиме становленню нового сегменту ринку. | 