Результати дослідження свідчать про досягнення мети, виконання поставлених завдань, підтвердження гіпотези є підставою для висновків: Екологічний світогляд розглядається в дослідженні як сукупність знань, уявлень, поглядів, переконань, ідеалів, моральних оцінок відносно навколишнього середовища, природи загалом, які інтегруються в особистісну систему екологічних цінностей, що визначають напрям життя і діяльності особистості. Теоретично та експериментально обґрунтовано актуальність формування екологічного світогляду у старшому шкільному віці на основі даних психологічної науки про відповідну сензитивність цього віку та результатів вивчення стану проблеми у педагогічній науці і практиці. На основі аналізу наукових джерел визначені основні структурні компоненти екологічного світогляду особистості: пізнавальний, ціннісний, діяльнісний та мотиваційно-переконавчий, відповідно до яких визначено критерії екологічного світогляду (пізнавальний, ціннісний, діяльнісний, мотиваційно-переконавчий). Інтегральними показниками виступають знання, інформованість та уявлення про екологічні проблеми; ціннісні міркування; участь у суспільно-корисній діяльності; мотивованість дій та переконання екологічного напряму. Рівнями сформованості екологічного світогляду старшокласників у дослідженні є стійкий, нестійкий, природоспоживацький. Складено їх типологічні характеристики. Змодельовано педагогічні умови формування екологічного світогляду старшокласників медико-біологічного ліцею: інтеграція та диференціація екологічної освіти з охопленням загальноосвітньої та спеціальної, змістової та процесуальної складових навчально-виховного процесу; впровадження особистісно орієнтованих технологій; організація системи екологічно орієнтованої науково-дослідницької діяльності старшокласників на засадах індивідуального та творчого підходів. Розроблено засоби реалізації обґрунтованих умов та технологій – комплекс модульних спецкурсів екологічного змісту “Людина як частина природи” з урахуванням напрямів підготовки ліцеїстів та система екологічної науково-дослідницької та практичної природоохоронної діяльності старшокласників. Ефективність обґрунтованих педагогічних умов та технологій формування екологічного світогляду старшокласників перевірено у процесі формувального експерименту протягом 2001-2005 рр. В експериментальних групах (ЕГ), де послідовно реалізовувалися обґрунтовані педагогічні умови і технології, зросла кількість учнів, які мають стійкий рівень екологічного світогляду (на 9,0%). В ЕГ і контрольних групах (КГ, КГ-1) зафіксовано зменшення кількості учнів, які мають нестійкий та природоспоживацький рівень екологічного світогляду. Для ЕГ зменшення показника нестійкого рівня екологічного світогляду на 1,0% (54,0% проти 55,0% у констатувальному експерименті); природоспоживацького рівня – на 6,0% (24,0% проти 30,0% у констатувальному експерименті); у КГ нестійкий рівень кількісно зменшився на 1,0% (51,0% – 52,0%), природоспоживацький рівень – на 3,0% (31,0% –34,0%); в КГ-1 кількість старшокласників з нестійким рівнем екологічного світогляду зменшилася на 1,0%, з природоспоживацьким рівнем не змінилася. В експериментальних групах одержано більш суттєві зміни, ніж у контрольних. Дисертаційне дослідження не вичерпує проблеми формування екологічного світогляду старшокласників. Перспективи подальших досліджень пов’язані з обґрунтуванням інших наукових підходів до процесу формування екологічного світогляду учнів у ліцеях, гімназіях, школах; урахуванням гендерної специфіки. |