Анотація до роботи:

Апостолова Т.В. Формування ефективної регіональної системи хімічного сервісу аграрного виробництва. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2004р.

Дисертацію присвячено розробці ефективної системи агрохімічного сервісу на регіональному рівні. Обґрунтовано поняття сутності хімізації, яка враховує необхідність дотримання екологічної рівноваги. Визначено комплекс показників ефективності агрохімічного обслуговування з точки зору сільськогосподарських товаровиробників та агрохімічних служб. Проведено класифікацію показників ефективності застосування засобів хімізації на дві групи: єдині для всіх показників та специфічні, притаманні основним їх видам. Проведено аналіз сучасного стану агрохімічних формувань, рівень та ефективність застосування різноманітних хімічних засобів в аграрному виробництві. Розроблено основні складові регіональної системи агрохімічного сервісу, яка включатиме регіональні агрохімічні центри з подальшим їх входженням в корпорацію по агрохімічному сервісу “Грунти Миколаївщини”. Визначено основні заходи щодо укріплення матеріально-технічної бази обслуговуючих сервісних формувань. Сформульовано комплекс заходів по розширенню асортименту послуг агрохімічних служб.

1. Хімізація в сільському господарстві – це окремий важливий напрямок науково-технічного прогресу, що передбачає організацію планомірного, комплексного, екологічнобезпечного застосування широкого спектру штучних хімічних засобів, з метою нарощування обсягів та підвищення якості продукції, ефективності функціонування галузі.

Агрохімічний сервіс є важливою ланкою системи обслуговуючих сільськогосподарське виробництво формувань. Він включає двi складовi: агро-хiмiчне забезпечення та агрохiмiчне обслуговування.

2. Для оцінки економічної ефективності роботи агрохімічних формувань необхідно досліджувати дотримання договірних обсягів та строків проведення агрохімічних робіт терміну і асортименту поставок хімічних засобів, витрати на постачання хімічних засобів (в т.ч. на умовах товарного кредиту) та наступні показники – розмір прибутку на 1 гривню понесених витрат, виконання плану по собівартості одиниці сервісних робіт, обсяг виконаних робіт у розрахунку на одного працівника, 1 люд.-год. та 1000 грн. вартості основних виробничих засобів, розмір прибутку на одного працівника та 1000 грн. основних виробничих засобів, рівень рентабельності.

Для сільськогосподарських підприємств ефективність наданих послуг зводиться до наступних: дотримання оптимальних строків виконання сервісних робіт та належного рівня їх якості; зниження трудомісткості та вартості виконаних робіт; розмір витрат в розрахунку на одиницю продукції або на 1000 грн. їх вартості; підвищення у грунті вмісту гумусу; прибуток в розрахунку на одиницю площі, що обробляється засобами хімізації та на одиницю понесених у зв’язку з цим витрат; приріст урожаїв з 1 га посівів сільськогосподарських культур.

3. В останні роки система агрохімічного обслуговування сільського господарства Миколаївщини зазнала суттєвих негативних змін. Значна частина районних формувань, виявилась нежиттєздатною. Шукаючи можливості покращення фінансового стану існуючі районні формування вимушені займатись не притаманною їм раніше діяльністю – виробництвом сільгосппродукції на орендованих землях, наданням транспортних послуг, а також послуг по обробітку ґрунту та оренді наявних основних засобів, що забезпечило більшості підприємств отримання прибутків за останні роки. У 2002р. загальний рівень рентабельності формувань агрохімічного сервісу становив 12,3%. Найбільш крупними агрохімічними формуваннями Миколаївщини є АТВТ “Родючість” (м.Миколаїв), Первомайський ВАТ “Агрохім”, Баштанська ВАТ “Сільгоспхімія”, Арбузинська ВАТ “Родючість”.

4. В цілому по Миколаївській області в 2003р. порівняно з 1996 роком посівні площі, удобрені мінеральними добривами, збільшились в 1,8 раза, а їх частка досягла 23,4 % . Кількість добрив (як мінеральних, так і органічних), внесених під посіви сільськогосподарських культур, в останні роки була недостатньою. Спостерігається тенденція поступового зростання надходження в господарства хімічних засобів захисту рослин.

Існують серйозні проблеми щодо співвідношення внесених під сільськогосподарські культури азотних, фосфорних та калійних добрив. Основна їх частина (у 2003р. – 80,8%) представлена азотними добривами, тоді як фосфорні й калійні займають відповідно 14,5 та 4,7 %%. Систематичне недостатнє внесення останніх в ґрунти негативно позначається на урожайності сільськогосподарських культур та якості продукції.

5. Система агрохімічного сервісу України потребує подальшого реформування. Агрохімічне обслуговування мусить бути функціонально зорієнтованим на особливості кожного окремого регіону. В Миколаївській області доцільно створити мережу регіональних агрохімічних центрів по підвищенню родючості ґрунтів. Найбільш прийнятною їх організаційно-правовою формою є товариство з обмеженою відповідальністю, учасниками якого можуть стати сільськогосподарські товаровиробники, підприємства системи “Сільгоспхімії”, а також комерційні структури (особливо ті, які мають ліцензії на право торгівлі пестицидами та агрохімікатами), банківські установи, інші фізичні та юридичні особи. Система регіональних агрохімічних центрів повинна забезпечувати виконання чотирьох основних функцій: обслуговуючої, торгівельної, інформаційної та консультативної.

Для визначення кількості та місць розміщення регіональних агрохімічних центрів нами вирішено оптимізаційну задачу про покриття сукупності. Відповідно до результатів її рішення відкриття вказаних центрів є доцільним в містах Баштанці, Березанці, Вознесенську, Казанці, Миколаєві, Новій Одесі та Первомайську.

6. Доцільно створити належні умови для комплексного агрохімічного обслуговування сільськогосподарських підприємств. На обласному рівні в якості основних структур агрохімічного забезпечення слід залишити проектно-технологічний центр “Облдержродючість” та обласну станцію захисту рослин. Саме вони повинні виступати ініціаторами створення корпорації по агрохімічному сервісу “Грунти Миколаївщини”. Її засновниками можуть бути регіональні агрохімічні центри та інші установи, що здійснюють агрохімічне обслуговування та забезпечення. На рівні держави координацію діяльності регіональної системи агрохімічного сервісу повинна здійснювати національна асоціація по організації агрохімічного забезпечення “Укрсільгоспхімія”.

7. Невід’ємною умовою економічно доцільного та екологобезпечного застосування засобів хімізації є укріплення та удосконалення матеріально-технічної бази сервісних підприємств. Цьому у певній мірі сприятиме створення цілісної системи регіональних агрохімічних центрів, які необхідно доукомплектувати новими високопродуктивними машинами та механізмами. Спеціалізовану техніку доцільно концентрувати саме в них, для чого слід залучати кошти комерційних структур, лізингових компаній, банківських установ. Цільового державного фінансування потребують заходи по підвищенню родючості ґрунтів, які необхідно здійснювати також через мережу регіональних агрохімічних центрів.

8. Структури, що займаються агрохімічним обслуговуванням, повинні надавати широкий діапазон послуг, пропонувати своїм клієнтам більш вигідні (в порівнянні з вартістю аналогічних робіт, виконуваних сільськогосподарськими формуваннями) варіанти співробітництва. Діяльність регіональних агрохімічних центрів повинна спрямовуватись на розповсюдження нових екологобезпечних препаратів, у тому числі біологічних.

9. При визначенні цін на роботи та послуги підприємств по агрохімічному обслуговуванню слід враховувати: виробничі витрати; націнки, пов’язані з реалізацією послуг по різним каналам збуту; обов’язкові платежі; інфляцію; попит споживачів та ціни конкурентів. Крім того, ціна повинна забезпечувати одержання прибутку, необхідного для подальшого розвитку підприємства.

10. Потребує удосконалення і механізм оподаткування обслуговуючих підприємств. Податок на додану вартість на роботи по захисту грунтів від ерозії повинні зніматися лише в тих розмірах, які визначаються рівнем підвищення родючості ґрунтів. До тих пір, поки в країні не буде досягнутий оптимальний рівень застосування засобів хімізації, ПДВ на придбані добрива не повинен нараховуватись. Наступним кроком могло б стати прирівнювання підприємств агрохімсервісу за рівнем і складом оподаткування до сільськогосподарських підприємств.

12. Найбільш прийнятним варіантом реалізації агрохімічних послуг є наступний ланцюжок: базове підприємство (виробник засобів хімізації) – регіональний агрохімічний центр – сільськогосподарські товаровиробники. Для підвищення економічної ефективності надання агрохімічних послуг доцільно насамперед удосконалювати їх асортимент, вести роботу по оптимізації строків та способів виконання.

Публікації автора:

У фахових виданнях:

1. Апостолова Т.В. Проблеми хімізації на сучасному етапі розвитку аграрного сектора //Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2001. – Вип.2. – С.52-55.

2. Апостолова Т.В. Еколого-економічні аспекти функціонування підприємств хімічного сервісу в Україні //Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2001.
– Вип.3(12). – С.58-62.

3. Апостолова Т.В. Організаційно – економічне забезпечення сільськогосподарських товаровиробників засобами хімізації в умовах ринку //Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2001. – Вип.5(14). – С.208-210.

4. Апостолова Т.В. Розширення використання екологобезпечних технологій – важливий резерв підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва //Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2002. – Вип.1(15). – С.118-121.

5. Апостолова Т.В. До питання оцінки ефективності використання засобів хімізації //Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2002. – Вип.6(20). – С.97-101.

6. Апостолова Т.В. Ефективність застосування добрив сільськогосподарськими підприємствами Миколаївської області //Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2003. – №1(21). – С.85-90.

7. Апостолова Т.В. Значення хімізації в ефективному розвитку аграрного виробництва //Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2003. – №.4 (24). – С.91-95.

8. Апостолова Т.В. Розвиток хімізації аграрного виробництва і укріплення матеріально-технічної бази агрохімічних сервісних формувань //Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2004. – №.2(26). – С.333-337.

9. Червен І.І., Апостолова Т.В. Методичні аспекти оцінки і сучасний стан економічної ефективності функціонування агрохімічних формувань //Економіка АПК. – 2004. – №4. – С.57-60.

В інших виданнях:

10. Клочан В.Ф., Апостолова Т.В. Ринкова трансформація системи агрохімічного обслуговування //Економіка АПК. – 2004. – №7. – С.21-25.