У дисертаційній роботі здійснено теоретико-методичне узагальнення та запропоновано прикладне вирішення наукового завдання щодо формування бізнес-моделі підприємства та оцінки її ефективності в умовах динамічного ринкового середовища. На основі науково-практичної розробки проблеми бізнес-моделювання зроблено такі висновки: 1. За результатами комплексного дослідження поглядів вітчизняних і зарубіжних науковців на процес управління підприємствами обґрунтовано формування концепції бізнес-моделювання. Водночас виявлено неоднозначність і фрагментарний підхід до визначення поняття “бізнес-модель”, що зумовило необхідність уточнення економічного трактування поняття “бізнес-модель”, а також узагальнення та вдосконалення основних положень концепції бізнес-моделювання. На теоретичному рівні визначено відмінності бізнес-моделі від класичних бізнес-стратегій та інших інструментів підвищення ефективності функціонування підприємства. Використання бізнес–моделювання передбачає здійснення комплексного економічного, аналітичного, графічного та програмного обґрунтування вибору найбільш ефективного варіанта стратегічного розвитку компанії. 2. Дотримання системного підходу дозволило обґрунтувати модифіковану технологію формування бізнес-моделі підприємства, базовими елементами якої визначено майбутні пріоритети споживачів, існуючі та потенційні стратегічні ресурси, ключові компетенції, систему бізнес-процесів, бізнес-портфель компанії. Відповідно до задач дослідження, з метою деталізації запропонованої технології формування бізнес-моделі підприємства, узагальнено та уточнено окремі методичні підходи оцінки її основних елементів: аналіз ланцюжка пріоритетів споживачів; механізм ідентифікації та ранжування стратегічних ресурсів і ключових компетенцій компанії; альтернативна схема оптимізації бізнес-портфеля компанії. 3. Обґрунтовано, що формування моделі бізнесу відбувається лише в умовах накопичення компанією критичної кількості ключових компетенцій, що зумовлюють зростання її ділової активності, сприяють інтелектуалізації бізнесу, забезпечують невідтворювані конкурентні переваги, найбільш оптимальне використання існуючих і перспективних можливостей, а також зростання ринкової вартості. Визначено, що необхідною умовою виникнення ключових компетенцій є взаємодія елементів інтелектуального капіталу, яка забезпечує отримання синергічних ефектів і формування унікального корпоративного знання. 4. Вирішення проблеми підвищення ефективності функціонування підприємства на основі узагальнення та удосконалення методичних підходів фінансово-економічного та стратегічного аналізу дозволило обґрунтувати комплексну систему оцінки ефективності бізнес-моделі компанії, поглибити методичні засади розрахунку показника економічної доданої вартості (EVA). 5. Харчова промисловість України характеризується сьогодні перспективністю та динамічністю розвитку. Факт подолання спаду виробництва та конкуренції з боку іноземних виробників на основі активної інноваційної політики розвитку бізнесу, поява сучасних інтеграційних процесів стали підґрунтям вибору підприємств кондитерської підгалузі для поглибленого дослідження проблеми формування їх бізнес-моделей. На основі уточнення змісту та суті бізнес-моделювання, досліджено процес формування моделей бізнесу окремими кондитерськими компаніями (корпорація “Roshen”, ЗАТ “А.В.К”, ЗАТ “ВО “Київ-Конті” та ЗАТ “Фірма “Світоч”) і визначено характеристики їх діючих бізнес-моделей. 6. Аналіз сучасних тенденцій, а також прогноз розвитку кондитерської підгалузі дозволили обґрунтувати як для лідерів ринку, так і для компаній-новачків об’єктивну необхідність трансформації існуючих і формування проектних бізнес-моделей із метою захисту та підвищення ефективності використання створеного чи залученого капіталу. Для вирішення цього завдання здійснено практичну реалізацію модифікованої технології формування проектних і трансформації існуючих бізнес-моделей корпорації “Roshen” і ЗАТ “ВО “Київ-Конті”, обґрунтовано взаємозв’язки елементів проектних бізнес-моделей, визначено ключові компетенції цих компаній. 7. Встановлено, що ефективне функціонування бізнес-моделі підприємства, потребує здійснення моніторингу показників модулів комплексної системи оцінки на різних рівнях управління. Для розв’язання цієї проблеми запропоновано визначати діапазон відхилення основних показників модулів комплексної системи оцінки ефективності від їх оптимальних (запланованих або прогнозних) значень. Доведено, що реалізація модифікованої технології формування проектної бізнес-моделі ЗАТ “ВО “Київ-Конті” сприяла підвищенню конкурентоспроможності компанії, підтвердженням чого є максимальний ступінь наближення параметрів її оцінки до найбільш ефективної (оптимальної) у даних ринкових умовах моделі бізнесу. 8. На основі принципів методу аналізу ієрархій запропоновано логіку формування показників окремих модулів комплексної системи оцінки ефективності моделі бізнесу компанії для рівня бізнес-одиниць, а також представлено їх взаємозв’язок з інтегрованим у фінансовий модуль показником EVA. Враховуючи специфічні чинники, що не приймаються до уваги в традиційному фінансово-економічному аналізі, уточнено та адаптовано до практичного використання методику розрахунку EVA для визначення впливу підвищення рівня конкурентоспроможності бізнес-моделі на ринкову вартість компанії. 9.Подальше дослідження використання бізнес-моделювання вітчизняними кондитерськими підприємствами пов’язується нами з формуванням набору стратегій прибутковості, реалізація яких забезпечить їм можливість залучення капіталу та досягнення оптимального значення економічної доданої вартості. | 