У дисертації запропоновано нове розв'язання методичної проблеми формування біологічних понять в учнів 6-9 класів у шкільному курсі біології, в основу якого покладено висновки: Аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури свідчить, що в традиційній методиці формування біологічних понять відсутній чіткий опис послідовності дій учителя на всіх етапах пізнання, не приділяється належна увага організації послідовної та цілеспрямованої роботи з біологічними термінами. Результати дослідження проблеми формування біологічних понять у вітчизняній і зарубіжній літературі дали змогу виокремити й охарактеризувати методичні основи формування біологічних понять в учнів 6-9-х класів: врахування вікових особливостей учнів; проведення актуалізації опорних знань і чуттєвого досвіду та мотивації навчальної діяльності учнів; послідовність формування біологічних понять на різних етапах чуттєвого (відчуття, сприйняття, уявлення) і логічного (понятійного) ступенів пізнання; систематична робота з біологічними термінами на всіх етапах пізнання; активізація навчального процесу завдяки використанню наочності, виконання лабораторних і практичних робіт, завдань різного рівня складності. Сутність розробленої методики формування біологічних понять полягає в тому, що: а) на етапі відчуття використовується натуральна (предметна) наочність для залучення якомога більшої кількості аналізаторів учнів; ілюструється нове поняття не одним, а декількома об'єктами, що входять у його обсяг; передбачається знаходження і відзначення їхніх видових відмінностей, істотних ознак; демонструються контрприклади, які не входять в обсяг даного поняття; передбачається розрізнення істотних ознак поняття, яке вивчається, від ознак, що входять в обсяг іншого поняття; учнями формулюються запитання для орієнтації: “Що я спостерігав?”, “Які взаємозв'язки існують між тим чи іншим?”; б) на етапі сприйняття поєднується використання наочності й точного образного викладання навчального матеріалу вчителем; здійснюється аналітико-синтетична діяльність (первинний синтез аналіз особливостей будови і функцій узагальнюючий синтез); порівнюються та зіставляються спостережені об‘єкти (явища) за алгоритмом (визначити назви об‘єктів (явищ) виділити в них істотні ознаки зіставити їх виявити риси схожості та відмінності цих об‘єктів (явищ) зробити висновки); здійснюється первинне абстрагування; встановлюється зв‘язок даного поняття з іншими за допомогою спостережень і дослідів під час лабораторних і практичних робіт, опрацювання тексту підручника; передбачається візуалізація інформації, структурування та осмислювання її за допомогою схематичних малюнків, моделей, схем, таблиць, опорних конспектів; проводиться робота над засвоєнням біологічної термінології (аналітико-синтетичний розбір, виявлення етимології, семантики, робота зі словником біологічних термінів у схемах-опорах); учні самостійно формулюють означення поняття за родо-видовим принципом і порівнюють з його формулюванням у підручнику; в) на етапі уявлення відбувається первинне осмислення біологічного поняття за допомогою запитання: “Що мені запам'яталося з того, що я спостерігав?”; виконуються різнорівневі завдання; проводяться дидактичні ігри і робота з біологічними термінами (створюється “свій образ” того чи іншого терміна спочатку у вигляді схеми, символу на папері, а потім подумки; робота з окремими колонками "Словника біологічних термінів у схемах-опорах"; виконуються завдання на виявлення рівня засвоєння біологічних термінів); г) на логічному (понятійному) ступені пізнання проводиться узагальнення, яке може бути індуктивним або дедуктивним; робота з формування узагальнених (родових) понять; здійснюється практична діяльність учнів з виконання вправ і завдань на встановлення рівня сформованості біологічного поняття (згідно розробленої "Типології навчальних завдань для виявлення рівня сформованості біологічних понять в учнів"). Запропонована методика формування біологічних понять передбачає використання системи завдань, яка характеризується науковістю, доцільністю, доступністю, цілеспрямованістю, різнорівневістю, послідовністю. Система завдань спрямована на виконання таких дидактичних функцій: навчальної, виховної, контролюючої, розвивальної. Дослідно-експериментальна перевірка на підставі зроблених обчислень рівнів сформованості біологічних понять в учнів 6-9-х класів дала переконливі підстави для висновку, що експериментальна методика і система завдань сприяють якісним змінам у навчальних досягненнях учнів експериментальних класів. За час проведення педагогічного експерименту середній бал оцінки в експериментальних класах зріс на 1,7 (з 6,7 до 8,4), тоді як у контрольних класах середній бал оцінки змінився лише на 0,4 (з 6,7 до 7,1). Темпи формування біологічних понять в експериментальних класах вищі порівняно з контрольними класами у 1,47 рази. Значення emp > krit підтверджує поступовий та неперервний розвиток біологічних понять в учнів експериментальних класів. Розроблено навчальні посібники "Розвиваючі завдання з біології для учнів 6-го класу", "Робота з біологічними термінами і поняттями для учнів 7-го класу", "Робота з біологічними термінами і поняттями для учнів 8-го класу", "Робота з біологічними термінами і поняттями для учнів 9-го класу". У них до кожної теми за чинною програмою розроблено рубрики: “Робота з підручником”, “Робота з термінами”, “Лабораторний практикум”, “Перевір свої знання”, “У вільну хвилинку”. Навчальні посібники порівняно з чинними підручниками вміщують більшу частку продуктивних завдань, що відповідають ІІІ - ІV рівням навчальних досягнень та орієнтовані на оволодіння уміннями планувати навчальні дії, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, здійснювати само- і взаємоконтроль, зв'язно і послідовно висловлювати власні міркування, користуватися інформаційними джерелами тощо. Вважаємо, що проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування біологічних понять в учнів. Потребує подальшого дослідження особливості формування біологічних понять під час вивчення біології в старшій школі. |
