Узагальнення результатів дослідження дає підстави зробити такі висновки: 1. Народні художні ремесла мають тривалий і складний генезис у вітчизняній педагогічній думці і практиці. Окрім естетичних, утилітарно-побутових функцій, їм притаманна культуротворча і педагогічна спрямованість, яка знайшла свою реалізацію в діяльності навчальних закладів від ремісничих шкіл до вищих закладів освіти і відкриває широкі перспективи модернізації педагогічного процесу в сучасній школі. Розбудова системи освіти, її докорінне реформування мають стати основою для формування гармонійно розвиненої особистості, готової до творчості у різних видах професійної діяльності. Теоретичний аналіз проблеми дослідження дозволив виявити, що між теорією і практикою підготовки старшокласників до майбутньої професійної діяльності в галузі народно декоративно-ужиткового мистецтва склалися певні суперечності, які полягають у відсутності науково обґрунтованих підходів до змісту занять з народних художніх ремесел та педагогічних засобів формування базових професійних якостей школярів у галузі декоративно-ужиткового мистецтва. 2. Аналіз кількісних та якісних показників базових професійних якостей учнів показав, що в умовах традиційного навчання рівень сформованості професійних якостей старшокласників недостатній для успішної художньо-трудової підготовки в профільних класах. Основною причиною є те, що професійні якості формуються без урахування змісту та структурних компонентів творчої діяльності учнів. 3. Рівень сформованості базових професійних якостей в учнів профільних класів на заняттях з народних художніх ремесел значно підвищиться, якщо процес творчої діяльності старшокласників розглядати як такий, що залежить від ряду факторів: дидактичної мети та завдань навчання; змісту, організаційних форм, сукупності методів і прийомів, що ґрунтуються на народних традиціях, звичаях та обрядах і спираються в своїй основі на гармонійне поєднання наукових та народно-педагогічних принципів навчання. 4. Спираючись на результати проведеного теоретико-експериментального дослідження можна стверджувати, що сформованість тільки виконавських навичок, навіть на дуже високому рівні, не забезпечує готовності представників різних професій до творчої праці. У психолого-педагогічній та методичній літературі описані різні підходи до відбору базових професійних якостей особистості, які неминуче знаходять своє відображення в конкретних психічних, психофізіологічних та соматичних характеристиках людини, яка виконує ту чи іншу діяльність. На основі результатів проведеного експерименту нами були виділені компоненти базових професійних якостей, які впливають на готовність особистості до творчої праці та на належний рівень фахової підготовки, а саме: властивості нервової системи (сила нервової системи і лабільність), психофізіологічні функції (функції уваги, пам’яті, окомір, конструктивне мислення, тактильно-кінестатична чутливість, точність рухів), особистісні якості (самостійність, творча активність, працьовитість, акуратність, естетичне ставлення до праці, виконавчість). 5. Експериментальним дослідженням доведено, що оптимальними в практиці навчання народним художнім ремеслам для передачі й сприйняття навчальної інформації учнями є словесно-інформаційні, словесно-евристичні, наочно-інформаційні, наочно-евристичні, наочно-дослідницькі, практично-дослідницькі, індуктивно-дедуктивні та специфічні методи (створення ігрових ситуацій, порівняння зі зразками народного мистецтва, метод пауз (зміни декоративних робіт), метод проблемного підходу). Для управління навчальною діяльністю учнів ефективними методами є: самостійне опрацювання ними мистецтвознавчих джерел, художнє моделювання і конструювання виробів, розробка орнаментальних композицій за власним задумом, втілення проекту у виробі. Крім основних форм організації навчання (індивідуальної, бригадної і рідше фронтальної) учнів профільних класів на заняттях з народних художніх ремесел доцільним є застосовування таких специфічних форм організації творчої роботи як індивідуальна робота над окремими завданнями й об’єктами; створення творчих групи за інтересами та за змістом діяльності учнів, а також творчих художньо-проектних лабораторії. 6. Динаміка рівня сформованості базових професійних якостей старшокласників свідчить про наукову достовірність розроблених організаційних форм залучення старшокласників до художньо-трудової діяльності та педагогічну доцільність використання в навчально-виховному процесі запропонованих методів вивчення народних художніх ремесел у школі. 7. У результаті дослідження встановлено, що на сьогодні в педагогічній літературі не існує однозначного тлумачення поняття “особистість”. Структура цього поняття тісно пов’язана зі специфікою діяльності індивіда. Тому, одним із компонентів цієї структури цілком закономірно, можна вважати і виділені нами базові професійні якості вишивальниці, які лежать в основі як оволодіння професією вишивальниці, так і успішної діяльності в споріднених із зазначеною професіях. А визначені критерії і рівні сформованості базових професійних якостей, які відібрані і адаптовані до навчального процесу, розроблена методика їх діагностування нададуть дієву допомогу педагогічним працівникам. 8. В цілому результати дослідно-експериментальної роботи дають підстави стверджувати, що висунуту в процесі дослідження гіпотезу підтверджено, а його мету досягнуто. Ми цілком усвідомлюємо, що виконана робота не вичерпує всіх аспектів проблеми формування базових професійних якостей на заняттях з народних художніх ремесел. Подальшого розвитку потребує розробка методик навчання народним художнім ремеслам із застосуванням комп’ютерних технологій. | 