Анотація до роботи:

Цюк Ю.В. Формування агроценозу жита озимого та його продуктивності залежно від технології вирощування в умовах північного Лісостепу України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво.

ННЦ "Інститут землеробства УААН", Київ, 2007.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань особливостей формування продуктивності жита озимого залежно від елементів технології вирощування: системи удобрення, системи захисту рослин.

Встановлено закономірності формування агроценозу жита озимого сорту Інтенсивне 95, його продуктивності та якості зерна залежно від системи удобрення, яка передбачала застосування як мінеральних добрив, так і післядії побічної продукції попередника та системи захисту рослин.

У дисертації встановлено закономірності перезимівлі, росту і розвитку рослин жита озимого; досліджено специфіку продукційного потенціалу, якості зерна; проведена комплексна оцінка економічної та енергетичної доцільності вирощування жита за інтенсивними технологіями; досліджені нові прийоми підвищення продуктивності за рахунок застосування біологічних препаратів на основі асоціативної азотфіксації, покращання якості безпеки продукції у результаті зменшення в зерні регламентованих мікотоксинів, зниження собівартості продукції і збільшення прибутку та рівня рентабельності.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у встановленні закономірностей формування продуктивності агроценозу та удосконаленні технології вирощування жита озимого шляхом визначення ефективності системи удобрення та системи захисту рослин, застосування препаратів на основі асоціативної азотфіксації з метою підвищення урожайності та якості зерна.

1. Встановлено кореляційний зв'язок (0,98) між кількістю накопичених вуглеводів у рослинах жита озимого, кількістю загиблих рослин у процесі перезимівлі та нормою добрив. При внесені P90K120 з осені накопичення вуглеводів у рослинах зростає з 19,6 % до 32,3 %, внаслідок чого кількість загиблих рослин зменшувалась.

2. При внесенні підвищених доз мінеральних добрив (вар. 2, 5) тривалість вегетаційного періоду подовжується до 326-328 днів, порівняно з контролем (без застосування добрив) 312 днів, що сприяє диференціації більшої кількості генеративних органів.

3. В оптимальних співвідношеннях мінеральні добрива сприяють підвищенню показника формування генеративних органів колоса і найменша редукція квіток у колосі з VI-VIII етапів органогенезу спостерігається при застосуванні P90K120+N20 II+50IV +20 VII – 22 %.

4. Встановлено тісний кореляційний зв'язок (0,97) між наростанням вегетативної маси і продуктивністю жита озимого за умов мінерального живлення та захисту рослин. В осінній період було відмічено суттєве збільшення вегетативної маси рослин при застосуванні препаратів азотфіксуючої дії. Найбільшу вегетативну масу формували посіви на восьмому етапі органогенезу за інтегрованої системи захисту і дозі застосуванні добрив у нормі P135K180+N30(II)+N75(IV)+N30(VII) – 70,7 т/га або 17,1 т/га сухої речовини. Індекс листкової поверхні при цьому складав 6,2 м²/м².

5. Встановлено, що посіви жита мають високий рівень фітоконкурентної здатності, ефективне управління якою здійснюється шляхом оптимізації живлення посівів за рахунок застосування мінеральних добрив, побічної продукції попередника в сівозміні, використання препаратів, які містять специфічні азотфіксуючі бактерії. Кількість бур’янів у посівах жита до 50 % контролюється системою удобрення. При збільшенні мінерального живлення рослин (вар. 2, 5) кількість бур’янів зменшується від 25,2 до 20,4 шт/м² , що пов’язано з більшим наростанням надземної маси рослин жита і пригніченням розвитку бурянів.

6. Застосування препарату із специфічними штамами азотфіксуючих бактерій мало суттєвий вплив на морфологічні особливості рослин у цілому та на розвиток кореневої системи – її лінійні параметри збільшувались на 20 %, вагові показники на 0,12-0,14 г..

7. Найбільше сумарне водоспоживання та найефективніше використання вологи посівами було за внесення P135K180+N30(II)+N75(IV)+N30(VII) і P90K120+N20(II)+N50(IV)+N20(VII).

8 Встановлено відхилення від норми по азоту і калію в рослинах протягом всієї вегетації у контролі - індекс потреби становить 0,8 і 0,78 відповідно.

9. Внесення добрив у нормі P135K180 + N30(II)+N75(IV)+N30(VII) за інтегрованої системи захисту рослин забезпечує отримання 7,31 т/га зерна, а при застосуванні P90K120+N20(II)+N50(IV)+N20(VII) - 6,46 т/га. Передпосівна обробка насіння озимого жита біологічним препаратом на основі асоціативних азотфіксаторів і застосування підвищених доз азотних добрив забезпечують прибавку врожаю – 0,24-0,38 т/га порівняно з мінімальною системою захисту рослин.

10. Внесення полуторної дози мінеральних добрив P135K180+N20(II)+ N50(IV)+N20(VII) сприяє формуванню більшої кількості продуктивних стебел жита озимого – 643; 598; 572 шт/м² відповідно до інтегрованої, мінімальної з елементами біологізації та мінімальної системи захисту рослин. Залежно від доз внесених мінеральних добрив збільшується маса зерна з одного колоса та маса 1000 зерен - від 35,5 до 38,4 г.

11. Зі збільшенням дози мінеральних добрив і застосуванні відповідної системи захисту рослин покращуються технологічні властивості зерна. Вміст білка підвищується від 8,83 до 8,99 %, число падіння – до 245-232 с, покращуються хлібопекарські властивості зерна.

12. Встановлено, що в зерні озимого жита накопичуються мікотоксини Т-2 токсин і Зеараленон за системи захисту, яка не передбачає застосування фунгіциду. Застосування агробактерину

13. Найкращі показники економічної ефективності забезпечуються при вирощуванні жита озимого на фоні полуторної N20(II)+N50(IV)+N20(VII) + P135K180 та одинарної норм добрив N20(II)+N50(IV)+N20(VII) + P90K120 за інтегрованої системи захисту рослин. За умов застосування полуторної дози добрив умовно чистий прибуток склав 1653 грн./га при рівні рентабельності 70%, а за умов застосування одинарної дози добрив - 1683 грн./га, рентабельність - 90%. Витрати за мінімальної системи з елементами біологізації перевищують аналогічні витрати за мінімальної системи лише на 1-6 грн./га, але прибуток при цьому на 203-128 грн./га більше, рентабельність становить 67-97 %.

Публікації автора:

1. Цюк Ю.В. Система живлення озимого жита та його продуктивність //Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. – К., 2005. – Вип. 3. – С. 41-47.

2. Цюк Ю.В. Стан та перспективи розвитку виробництва зерна озимого жита в Україні //Аграрна наука і освіта. – К., 2005.Т.6. – № 56.С.63-67.

3. Каленська С.М., Цюк Ю.В. Вплив азотфіксуючої активності агробактерину на продуктивність озимого жита //Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. – К., 2006.– Спецвипуск. – С. 90-97.

4. Цюк Ю.В. Вплив елементів технології вирощування на урожайність озимого жита //Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених (24-26 листопада 2003 р.). – Чабани: Інститут землеробства УААН, 2003. – С.45-46.

5. Цюк Ю.В. Урожайність озимого жита залежно від елементів технології вирощування //Матеріали наукової конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження академіка П.А. Власюка і 150-річчю від дня народження професора Л.П. Симиренка та наукової конференції молодих вчених. –Умань: Уманський державний аграрний університет, 2005. – С.71-73.

6. Цюк Ю.В. Продуктивність озимого жита залежно від елементів технології вирощування //Новітні технології виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів (29-30 листопада 2005 р.). – Чабани: Інститут землеробства УААН, 2005.– С. 41-42.