Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Рослинництво


Цюк Юлія Володимирівна. Формування агроценозу жита озимого та його продуктивності залежно від технології вирощування в умовах північного Лісостепу України : дис... канд. с.-г. наук: 06.01.09 / Національний науковий центр "Інститут землеробства УААН". — К., 2007. — 172арк. — Бібліогр.: арк. 144-163.



Анотація до роботи:

Цюк Ю.В. Формування агроценозу жита озимого та його продуктивності залежно від технології вирощування в умовах північного Лісостепу України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво.

ННЦ "Інститут землеробства УААН", Київ, 2007.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань особливостей формування продуктивності жита озимого залежно від елементів технології вирощування: системи удобрення, системи захисту рослин.

Встановлено закономірності формування агроценозу жита озимого сорту Інтенсивне 95, його продуктивності та якості зерна залежно від системи удобрення, яка передбачала застосування як мінеральних добрив, так і післядії побічної продукції попередника та системи захисту рослин.

У дисертації встановлено закономірності перезимівлі, росту і розвитку рослин жита озимого; досліджено специфіку продукційного потенціалу, якості зерна; проведена комплексна оцінка економічної та енергетичної доцільності вирощування жита за інтенсивними технологіями; досліджені нові прийоми підвищення продуктивності за рахунок застосування біологічних препаратів на основі асоціативної азотфіксації, покращання якості безпеки продукції у результаті зменшення в зерні регламентованих мікотоксинів, зниження собівартості продукції і збільшення прибутку та рівня рентабельності.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у встановленні закономірностей формування продуктивності агроценозу та удосконаленні технології вирощування жита озимого шляхом визначення ефективності системи удобрення та системи захисту рослин, застосування препаратів на основі асоціативної азотфіксації з метою підвищення урожайності та якості зерна.

1. Встановлено кореляційний зв'язок (0,98) між кількістю накопичених вуглеводів у рослинах жита озимого, кількістю загиблих рослин у процесі перезимівлі та нормою добрив. При внесені P90K120 з осені накопичення вуглеводів у рослинах зростає з 19,6 % до 32,3 %, внаслідок чого кількість загиблих рослин зменшувалась.

2. При внесенні підвищених доз мінеральних добрив (вар. 2, 5) тривалість вегетаційного періоду подовжується до 326-328 днів, порівняно з контролем (без застосування добрив) 312 днів, що сприяє диференціації більшої кількості генеративних органів.

3. В оптимальних співвідношеннях мінеральні добрива сприяють підвищенню показника формування генеративних органів колоса і найменша редукція квіток у колосі з VI-VIII етапів органогенезу спостерігається при застосуванні P90K120+N20 II+50IV +20 VII – 22 %.

4. Встановлено тісний кореляційний зв'язок (0,97) між наростанням вегетативної маси і продуктивністю жита озимого за умов мінерального живлення та захисту рослин. В осінній період було відмічено суттєве збільшення вегетативної маси рослин при застосуванні препаратів азотфіксуючої дії. Найбільшу вегетативну масу формували посіви на восьмому етапі органогенезу за інтегрованої системи захисту і дозі застосуванні добрив у нормі P135K180+N30(II)+N75(IV)+N30(VII) – 70,7 т/га або 17,1 т/га сухої речовини. Індекс листкової поверхні при цьому складав 6,2 м22.

5. Встановлено, що посіви жита мають високий рівень фітоконкурентної здатності, ефективне управління якою здійснюється шляхом оптимізації живлення посівів за рахунок застосування мінеральних добрив, побічної продукції попередника в сівозміні, використання препаратів, які містять специфічні азотфіксуючі бактерії. Кількість бур’янів у посівах жита до 50 % контролюється системою удобрення. При збільшенні мінерального живлення рослин (вар. 2, 5) кількість бур’янів зменшується від 25,2 до 20,4 шт/м2 , що пов’язано з більшим наростанням надземної маси рослин жита і пригніченням розвитку бурянів.

6. Застосування препарату із специфічними штамами азотфіксуючих бактерій мало суттєвий вплив на морфологічні особливості рослин у цілому та на розвиток кореневої системи – її лінійні параметри збільшувались на 20 %, вагові показники на 0,12-0,14 г..

7. Найбільше сумарне водоспоживання та найефективніше використання вологи посівами було за внесення P135K180+N30(II)+N75(IV)+N30(VII) і P90K120+N20(II)+N50(IV)+N20(VII).

8 Встановлено відхилення від норми по азоту і калію в рослинах протягом всієї вегетації у контролі - індекс потреби становить 0,8 і 0,78 відповідно.

9. Внесення добрив у нормі P135K180 + N30(II)+N75(IV)+N30(VII) за інтегрованої системи захисту рослин забезпечує отримання 7,31 т/га зерна, а при застосуванні P90K120+N20(II)+N50(IV)+N20(VII) - 6,46 т/га. Передпосівна обробка насіння озимого жита біологічним препаратом на основі асоціативних азотфіксаторів і застосування підвищених доз азотних добрив забезпечують прибавку врожаю – 0,24-0,38 т/га порівняно з мінімальною системою захисту рослин.

10. Внесення полуторної дози мінеральних добрив P135K180+N20(II)+ N50(IV)+N20(VII) сприяє формуванню більшої кількості продуктивних стебел жита озимого – 643; 598; 572 шт/м2 відповідно до інтегрованої, мінімальної з елементами біологізації та мінімальної системи захисту рослин. Залежно від доз внесених мінеральних добрив збільшується маса зерна з одного колоса та маса 1000 зерен - від 35,5 до 38,4 г.

11. Зі збільшенням дози мінеральних добрив і застосуванні відповідної системи захисту рослин покращуються технологічні властивості зерна. Вміст білка підвищується від 8,83 до 8,99 %, число падіння – до 245-232 с, покращуються хлібопекарські властивості зерна.

12. Встановлено, що в зерні озимого жита накопичуються мікотоксини Т-2 токсин і Зеараленон за системи захисту, яка не передбачає застосування фунгіциду. Застосування агробактерину

13. Найкращі показники економічної ефективності забезпечуються при вирощуванні жита озимого на фоні полуторної N20(II)+N50(IV)+N20(VII) + P135K180 та одинарної норм добрив N20(II)+N50(IV)+N20(VII) + P90K120 за інтегрованої системи захисту рослин. За умов застосування полуторної дози добрив умовно чистий прибуток склав 1653 грн./га при рівні рентабельності 70%, а за умов застосування одинарної дози добрив - 1683 грн./га, рентабельність - 90%. Витрати за мінімальної системи з елементами біологізації перевищують аналогічні витрати за мінімальної системи лише на 1-6 грн./га, але прибуток при цьому на 203-128 грн./га більше, рентабельність становить 67-97 %.

Публікації автора:

  1. Цюк Ю.В. Система живлення озимого жита та його продуктивність //Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. – К., 2005. – Вип. 3. – С. 41-47.

  2. Цюк Ю.В. Стан та перспективи розвитку виробництва зерна озимого жита в Україні //Аграрна наука і освіта. – К., 2005.Т.6. – № 56.С.63-67.

3. Каленська С.М., Цюк Ю.В. Вплив азотфіксуючої активності агробактерину на продуктивність озимого жита //Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. – К., 2006.– Спецвипуск. – С. 90-97.

4. Цюк Ю.В. Вплив елементів технології вирощування на урожайність озимого жита //Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених (24-26 листопада 2003 р.). – Чабани: Інститут землеробства УААН, 2003. – С.45-46.

  1. Цюк Ю.В. Урожайність озимого жита залежно від елементів технології вирощування //Матеріали наукової конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження академіка П.А. Власюка і 150-річчю від дня народження професора Л.П. Симиренка та наукової конференції молодих вчених. –Умань: Уманський державний аграрний університет, 2005. – С.71-73.

6. Цюк Ю.В. Продуктивність озимого жита залежно від елементів технології вирощування //Новітні технології виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів (29-30 листопада 2005 р.). – Чабани: Інститут землеробства УААН, 2005.– С. 41-42.