У дисертаційній роботі здійснено систематизацію, теоретичне узагальнення підходів до управління якістю та запропоновано шляхи вирішення важливого науково-практичного завдання розробки та впровадження наскрізної системи управління якістю продукції підприємств переробки вовни, проведено оцінку інтегрального ефекту від її впровадження. Проведене дослідження дає можливість зробити такі висновки та пропозиції: 1. Якість продукції визначено як співвідношення рівня споживчих характеристик та відповідності вимогам окремих споживачів і суспільства в цілому, що приносить підприємству стійкий фінансовий результат. Перша та друга складова якості знайшли своє відображення у міжнародних і вітчизняних стандартах та досліджувалися вітчизняними й зарубіжними вченими. Третя складова урівноважує забезпечення й підвищення якості продукції підприємством та зміцнення положення виробника на ринку, що є зовнішньою метою і може призводити до зміни структури витрат та підвищення ефективності виробництва, тобто збільшення прибутку компанії, що передбачає зниження загальних витрат. 2. Економічні показники якості продукції запропоновано класифікувати за такими ознаками: місце формування, призначення, стадія визначення рівня показника, фактор часу, рівень адаптації. Для оцінювання економічної ефективності поліпшення якості продукції слід проводити всебічне врахування економічних показників при виготовленні, експлуатації чи споживанні продукції. 3. Якість продукції впливає на результати діяльності підприємства через виручку від реалізації, витрати на виправлення дефектів та забезпечення якості. З метою визначення ефективності управління якістю продукції запропоновано використовувати індекс якості, який враховує рівень витрат підприємства на забезпечення якості та виправлення дефектів у динаміці за певний період, динаміку цінності та вартості продукції для споживача. 4. У результаті дослідження такого явища, як адаптація, виділено рівні адаптації управління якістю продукції на підприємстві. Запропоновано цикл адаптивного управління якістю продукції, який включає такі етапи: забезпечення системного управління якістю продукції, відповідність системи нормативно-правовому регулюванню, розробка внутрішніх стандартів та технічних умов, забезпечення належного освітньо-кваліфікаційного рівня персоналу, мотивація персоналу до підвищення якості, технологічна та технічна складова забезпечення якості, лабораторне та метрологічне супроводження виробничого процесу, організація системи контролю відповідності показників якості встановленому рівню, проведення аналізу статистичного масиву даних щодо рівня якості продукції, відповідності вимогам стандартів, контрактів, споживачів, визначення ступеня адаптації за співвідношенням «відповідність якості / витрати на реалізацію адаптаційних процесів», розробка коригуючих впливів на систему управління якістю продукції. 5. Україна традиційно є одним з потужних світових центрів вівчарства та текстильної промисловості. Однак, виробництво вовняних тканин в Україні за період 1990-2006 рр. скоротилось у 8,14 рази, що зумовлено такими домінантами розвитку: скороченням поголів’я овець, посиленням конкуренції на ринку текстилю та сировини, обмеженістю власних обігових коштів, руйнацією зв’язків з постачальниками та споживачами. Для проведення аналізу стану потужностей вовнопереробних підприємств динаміку виробництва тканин з вовни досліджено в розрізі областей. Встановлено, що за результатами 2006 р. провідними виробниками вовняних тканин є Чернігівська область – 7164,5 тис. м. кв. (82,35%), Київська –791,7 тис. м. кв. (9,1%), Донецька – 469,8 тис. м. кв. (5,4%) та Хмельницька – 234,9 тис. м. кв. (2,7%). Провідне положення Чернігівської області серед інших областей України пояснюється наявністю найпотужнішого в Україні вовнопереробного комбінату ВАТ «Чексіл». 6. Головним резервом збільшення рівня використання потужностей є розширення ринків збуту, можливість виходу вітчизняних підприємств на міжнародні ринки та відтворення вітчизняної сировинної бази. Підкреслено значну роль стандартизації, сертифікації як державного регулятора якості продукції та конкурентоспроможності підприємств. 7. Якість виробів з вовни значною мірою залежить від рівня якості сировини, що формується у вівчарстві та при первинній обробці. Досліджено породний склад овець та якісні характеристики вовни різних видів. Зазначено, що підвищення якості продукції – це управлінська дія, яка передбачає аналіз поточного стану, планування, організацію та побудову системи якості, мотивацію до її впровадження, аналіз та контроль функціонування системи управління якістю, розробку заходів із запобігання виникнення дефектів кінцевої продукції. 8. Використання синергічного підходу до визначення ефекту наскрізної системи управління якістю продукції у технологічному ланцюгу «сировина – первинна обробка вовни – текстиль» обумовлено підвищенням ефективності управління якістю у первинній обробці вовни та на текстильних підприємствах за умови впровадження наскрізної системи у виробництві немитої вовни. Запропоновано виділяти такі фактори формування синергічного ефекту: зменшення ймовірності руйнування структури підприємств внаслідок зниження невизначеності та впливу зовнішніх факторів, підвищення адаптивності системи завдяки синхронізації використання ресурсів, гнучкість виконання договорів, швидкість реакції на замовлення й підвищення ступеня відповідності вимогам споживачів, зростання продажів і прибутку, узгодження вимог до характеристик ресурсів, якими обмінюються підсистеми та зменшення витрат на оцінку якості. 9. Забезпечення високої якості продукції ланцюга «виробництво сировини – первинна обробка вовни – текстиль» потребує відповідної організації управління цим процесом. Управління якістю продукції здійснюється шляхом синхронізації виконання таких умов: високий рівень технічного забезпечення виробничого процесу, відповідність умов зберігання та транспортування продукції; якість всіх ресурсів, що приймають участь у створенні продукції; законодавче забезпечення захисту прав та інтересів споживачів; справедливі соціально-економічні відносини; стабільність у часі якісних характеристик сировини; взаємовигідні договірні відносини виробника та споживача; мотивація колективу до підвищення якості; інформування споживачів щодо особливостей експлуатації продукції та формування культури споживання; сприяння споживання якісної продукції розвитку споживача; гармонійне поєднання якості продукції та екологічних вимог щодо захисту навколишнього середовища. 10. Наскрізна система управління якістю продукції підприємств з переробки вовни має бути гнучкою, узгодженою за впливом рівня якості ресурсів на якість готової продукції – вовняних тканин. Змодельовано нетто-ефект функціонування наскрізної системи якості. Найбільш високий рівень нетто-ефекту від впровадження наскрізної системи управління якістю продукції за період 5 років буде отримано на текстильному підприємстві ВАТ «Чексіл» у розмірі 4049 тис. грн., у первинній обробці вовни – 2279 тис. грн., загалом по 28 племінним господарствам та племінним заводам – 864 тис. грн. Для управління розвитком системи якості розроблено методичне забезпечення, яке представлено у вигляді алгоритму організаційних процедур управління якістю. Використання наскрізної системи управління якістю сприятиме коригуванню структурних диспропорцій у виробничих системах вівчарських господарств, підприємтсв первинної обробки вовни та текстильних підприємств. Розроблені в дисертаційному дослідженні методи та рекомендації можуть бути використані при підготовці, впровадженні і функціонуванні системи управління якістю продукції, а також при підготовці фахівців у сфері управління якістю. |
