Анотація до роботи:

Гращенко І. С. Формування адаптивної системи управління інноваційними процесами на підприємствах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами. – Київський національний університет технологій та дизайну, м. Київ, 2008.

Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних засад щодо формування адаптивної системи ефективного управління інноваційними процесами на підприємствах. На основі визначення теоретичних поглядів і підходів у роботі визначені сутність і зміст категорій «інновація» та «інноваційний процес», виявлено та класифіковано фактори впливу на їх активізацію на підприємствах; обґрунтовано наукові підходи до формування адаптивної системи за умов реалізації авторської концепції прискорених циклів управління інноваційною діяльністю. Здійснено оцінку стану інноваційної здатності підприємств промисловості. Аргументовано необхідність та запропоновано до впровадження інформаційно-методичне забезпечення моніторингу інноваційно-інвестиційних процесів з перевіркою його адекватності сучасному рівню соціально-економічному розвитку держави. Розроблено методику прогнозування для реалізації дієвої моделі економічного зростання й динамічного розвитку підприємств. Побудовано адаптивну систему управління інноваційними процесами, розроблено схему її функціонування на засадах реалізації інноваційно спрямованої стратегії економічного зростання з концентрацією зусиль за пріоритетами.

У дисертаційній роботі запропоновано наукові підходи та практичні розробки що стосуються забезпечення ефективності управління інноваційними процесами на підприємствах легкої промисловості. Дослідження теоретичних і практичних проблем інноваційного розвитку підприємств спирається на методологічний апарат економічної теорії з використанням діалектичного методу і синергетичного підходу та авторську Концепцію управління прискореними циклами інноваційної діяльності на підприємствах. Це відтворено у поглибленні понятійного апарату, положеннях концепції управління прискореними циклами, при побудові адаптивної системи управління інноваційними процесами на підприємствах та розробці методики оцінки ефективності управління. Результати дослідження дали змогу зробити висновки концептуально-теоретичного та науково-практичного спрямування, основними з яких є:

1. У роботі доведено необхідність формування адаптивної системи управління інноваційними процесами на підприємствах (АСУІПП) легкої промисловості для досягнення високої інноваційної здатності та реалізації в Україні інноваційно-інвестиційної моделі економічного зростання, а також вирішення проблеми забезпечення ефективності управління інноваційними процесами на мікрорівні, що є мало дослідженою в такій галузі науки як економіка та управління підприємствами. Більшість представників класичної наукової думки не розглядають процеси вироблення, нагромадження та практичного використання інноваційного потенціалу виробничо-економічних структур як невід'ємну ресурсно-функціональну частину відновлення їх технологічної конкурентоспроможності та забезпечення економічної безпеки.

2. Деталізовано сутність, зміст та логіку взаємозв’язку вихідних категоріальних понять загальної теорії управління та інноватики. Визнано, що досягнення високої інноваційної здатності підприємств на рівні самодостатнього забезпечення соціально-економічного ефекту, є новим напрямом наукового осмислення сутнісних основ загальної теорії управління. Базові положення якої уможливили виокремлення складових адаптивної системи управління інноваційними процесами на підприємствах та її специфічних функцій для забезпечення органічності й результативності функціонування, розглянутих з позицій інноваційно-спрямованого прискореного розвитку виробництва за умови запровадженні системи економічних, техніко-технологічних та організаційних заходів, схем мікроекономічного регулювання, спрямованих на активізацію інноваційних процесів, оптимізацію й оновлення технологічних режимів і отримання максимального ефекту від впровадження новацій.

Систематизовано та класифіковано основні категоріальні поняття теоріїї інноватики, оскільки реалізація проблеми одного з них не вирішує проблеми активізації інноваційних процесів в цілому. На основі аналізу теоретичних підходів до визначення сутності інновацій доведено доцільність сприйняття інновації як процес трансформації об'єктів (систем), спрямований на їх удосконалення. Дефініційно розмежовані терміни «інновація» та «інноваційний процес», які мають багато спільного з традиційними економічними категоріями: перше має чітко визначений економічний зміст в історії економічної науки, друге – категоріальний статус до понятійного апарату теоріїї інноватики.

3. Розкрито дію специфічних функцій операційних виробничо-економічних систем, що породжують ініціювання процедури їх реструктуризації. У межах теоретико-концептуального підходу до вирішення проблем управління інноваційними процесами на підприємствах, запропоновано до наукового обігу вихідне категоріальне поняття теорії інноватики, яким є «адаптивна система управління інноваційними процесами на підприємствах (АСУІПП)». Вона розглядається як сукупність складових багатокомпонентної системи та їх потенційних можливостей, структурованих відповідно до виконання ними функцій з управління прискореними циклами інноваційної діяльності під впливом ресурсно–функціональних механізмів, взаємопов’язаних засобами, заходами й процесами різної природи, за яких гарантується: 1) побудова комплексу інноваційно-економічних рішень, адекватних об’єкту, що моделюється; 2) отримання достовірних економіко-математичних моделей, що відтворюють взаємозв’язок ланок: «ризик – інвестиції – інновації – технології – оновлення продукції – управління»; 3) збалансоване функціонування та динамічне інноваційно–спрямоване зростання підприємства; 3) максимальний захист його економічних інтересів.

Обґрунтовано базові положення формування, проектування та функціонування сучасної системи управління інноваційними процесами на підприємствах. Розроблено концепцію управління прискореними циклами інноваційної діяльності, що реалізується шляхом досягнення цільових орієнтирів, зокрема: самозбереження виробничо-економічної системи; забезпечення її цілісності та стабільності розвитку на засадах домінування інноваційних процесів; забезпечення ефективного використання потенціалів системно-універсального спрямування. Побудовано адаптивну систему управління інноваційними процесами на підприємствах і схему її функціонування з обґрунтуванням ієрархії її цільових підсистем.

4. Проаналізовано існуючі методи обґрунтування критеріальних показників оцінювання ефективності управління інноваційною діяльністю. Доведено, що за умови їх застосування є можливість здійснити лише аналіз ефективності використання окремих видів виробничих ресурсів, що ускладнює прогнозування наслідків впровадження новацій та вибір оптимальних варіантів управлінських рішень. Удосконалено методичні підходи до оцінювання та прогнозування, а за використання методів системного аналізу визначено єдиний критерій оцінки ефективності управління інноваційними процесами. Узагальнено досвід побудови економіко-математичних моделей та використано фактори зв’язку методів прогнозування й оптимізації при синтезі різних напрямів моделювання. Це дозволило розробити комплекс імітаційних схем та адаптивних математичних рівнянь.

5. Проаналізовано показники економічної динаміки виробничо-економічних систем, зокрема підприємств легкої промисловості, що характеризують рівень інноваційної активності промисловості, наукоємність ВВП, кількість підприємств, що реалізовували та впроваджували новації, обсяги витрат на продуктові та процесові інновації. Встановлено, що основними чинниками зниження рівня наукоємності виробництва є недостатнє фінансування як з боку держави, так і з боку приватного сектора. Простежено тенденцію змін інноваційної активності підприємств (у 2006 р. інноваційною діяльністю займалося 1193 підприємства, що на 166 менше ніж у 2005 р.). Відзначено, що значну роль в інтенсифікації інноваційних процесів відіграють розвиток структури технополісів і технопарків, а також налагодження зв’язків між вищими навчальними закладами та підприємствами-виробниками, які мають змогу використовувати головну рушійну силу – накопичені знання та наявний досвід.

6. Вивчено сучасний стан розвиненості потенціалів факторного та системно-універсального спрямування промислових підприємств. Доведено, що Україна має значний науково-технологічний та інтелектуальний потенціали, але практично не задіяний – інноваційний. Останньому властиві дві ознаки системної якості, а саме, наявність: фундаментальної науково-технологічної бази, кваліфікованих наукових кадрів, проте їх слабка орієнтованість на реалізацію конкретних інноваційних проектів. Обґрунтовано доцільність адаптації міжнародного досвіду управління та активізації інноваційних процесів, впровадження високотехнологічної продукції в сучасних умовах господарювання.

7. Проведено діагностику ймовірних загроз економічному зростанню та ризиків провадженню інноваційної діяльності на промислових підприємствах. Запропоновано до реалізації концептуальну схему і технологію управління ризиками, які класифіковано за видами. Це уможливлює при управлінні інноваційною діяльністю та поширенні інноваційних процесів знаходити правильні компромісні рішення щодо зниження ступеня ризику. Для оцінки ефективності управління інноваційними процесами на підприємствах запропоновано використовувати комплекс економіко-математичних рішень – РIIТОУ-структури, адаптивні моделі, критерії оцінювання та ряд експериментальних показників. За результатами аналізу РIIТОУ-структур ефективності управління інноваційними процесами та розрахунків, отриманих за економіко-математичними моделями, оптимізовано склад показників для оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємства. За допомогою розробленої та обґрунтованої методики оцінки ефективності управління інноваційними процесами встановлено для впровадження найбільш ефективні технології. Складання модельних вирішень на основі ЕМЗТ дозволяє обґрунтувати управлінські рішення щодо вибору новацій та побудувати достовірний прогноз їх результативності на основі упередження.

8. За використання системи економічних моделей (РIIТОУ-структур) визначено межі змін показників ефективності інноваційної діяльності, розроблено методику добору варіантів управлінських рішень, а також оцінювання рівнів та ефективності заходів, які забезпечать безперервність техніко-економічного прогнозування на підприємстві. Запропоновано і побудовано матрицю зусиль, яка вказує місця їх концентрації під час реалізації функцій управління інноваційними процесами. Побудовано АСУІПП та розроблено схему її функціонування на засадах реалізації концепції прискорених циклів інноваційної діяльності. Сформовано склад її цільових підсистем, показано взаємозв’язки між ними з деталізацією їх багатоцільових та спеціальних функцій і завдань.

9. Обґрунтовано необхідність експериментальної перевірки достовірності результатів впровадження нового інформаційно-методичного забезпечення моніторингу інноваційних процесів. Розроблено наукові положення проведення моніторингу, що виконується перманентно у замкненому циклі зі збільшенням вимог до технологічного оновлення підприємств, що забезпечує: активізацію інноваційних процесів за рахунок системного ефекту від перехресного впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на дану сферу діяльності; урахування рівня технічної підготовки виробництва та соціальних стандартів якості життя; максимально можливі темпи зростання обсягу випуску наукоємної продукції та підвищення ефективності використання стратегічного потенціалу підприємств.

10. Сформовано методичну базу для прогнозування, яка є основою для вирішення завдань, пов'язаних із розробкою комплексного механізму управління процесом реалізації інновацій. Досліджено протиріччя, які виникають під час провадження інноваційної діяльності, це дозволило отримати висновок щодо щільності взаємозв'язку між науково-технічними і організаційними нововведеннями та визначальної ролі останніх у системі інноваційного менеджменту підприємства. З’ясовано, що ключовою проблемою, котра унеможливлює досягнення високої ефективності управління інноваційною діяльністю є опір. Запропоновано методичний підхід до управління інноваційною діяльністю за результатами моніторингу рівня готовності підприємства до її здійснення.

11. Розроблено методику прогнозування, що дозволяє порівняно просто оцінити показник ефективності інноваційної діяльності підприємства та галузі в цілому. При виборі заходів для активізації процесів забезпечення ефективності інноваційної діяльності враховано і тривалість впровадження, і тривалість експлуатації інновації. Причому добір найкращого варіанту здійснюється під час оптимальної кон'юнктури на ринку. Проведено дослідну експериментальну перевірку адекватності розроблених моделей, обчислених прогнозів основних економічних показників діяльності підприємств легкої промисловості до 2020 р. за використання ряду інтегральних, узагальнених та агрегованих показників ефективності управління інноваційними процесами та визначено заходи зниження впливу деструктивних факторів на інноваційні процеси у зазначеній галузі до 2020 р. Особливості нової системи оцінювання-прогнозування на основі РIITOУ-структур у тому, що: а) для оцінки і прогнозу ефективності інноваційної діяльності використовуються одні і ті ж економіко-математичні моделі з мінімальною кількістю вихідних даних; б) застосовується одна методика розрахунку показників (якщо за результатом прогнозу є кількісні параметри підвищення/зниження рівня ефективності управління інноваційними процесами); в) на основі отриманих значень показників ефективності інноваційної діяльності можна класифікувати нововведення для визначення найбільш перспективних шляхів розвитку підприємства чи галузі в цілому; г) прогнозування економічних показників промисловості за названою методикою відкидає неефективні інновації; д) запропоновані методи оцінки та прогнозу ефективності можуть бути застосовані також і під час фінансового чи технологічного аудиту підприємств; і) передбачає поглиблений аналіз процесів впровадження інновацій; к) перевірка комплексу моделей уможливила побудову варіантів прогнозу показників інноваційної діяльності промисловості.

12. Основні наукові результати дають підставу запропонувати практичні рекомендації для керівників підприємств різних форм власності, а саме: а) створити умови для запровадження АСУІПП на підприємствах легкої промисловості, що забезпечить синергетичний ефект, охопить велику кількість чинників і факторів впливу на інноваційні процеси, перетворюючи у дієвий процес оцінку та прогноз (з урахуванням рівня розвитку власного стратегічного потенціалу), контроль за відхиленнями, корегування загальних/специфічних вимог, оптимізацію стратегії управління і розвитком АСУІПП; б) запровадити удосконалену систему моніторингу інноваційних процесів на підприємствах легкої промисловості відповідно із запропонованою структурою об’єктів моніторингу в АСУІПП; в) застосовувати замкнений неперервний підхід згідно авторської концепції управління прискореними циклами інноваційної діяльності на підприємствах з метою сформування і опрацювання: ключових компонент у Державних програмах прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку України в цілому, легкої промисловості та її підприємств, зокрема.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Гращенко І. С. Процес розробки та сертифікації системи управління якістю у відповідності до міжнародних стандартів / І. С. Гращенко // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. Вип.7. – Тернопіль: В-во Підручники і посібники, 2003. – 365с., С. 59-63

2. Гращенко І. С. Роль і значення інноваційних технологій у створенні якісно нової конкурентоспроможної продукції / І. С. Гращенко // Науковий вісник буковинського державного фінансово-економічного інституту: Збірник наукових праць. Вип. 4: Економічні науки. - Чернівці, 2003. - С. 27-28

3. Гращенко І. С. Процесний підхід – шлях до ефективного управління організацією / І. С. Гращенко // Труды Одесского политехнич.еского университета: Научный и производственно-практический сборник по техническим и естественным наукам.- Одесса, 2004.-Спецвыпуск: в 3-х т. – Т.3. – 306с., С. 50-54

4. Гращенко І. С., Мартиненко М. М. Розробка нових видів продукції – шлях до зміцнення конкурентних позицій підприємства / І. С. Гращенко, М. М. Мартиненко // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. Економіка: проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком. // Збірник наукових праць. Випуск 2 (26) частина ІІ, Рівне, 2004. – С. 199-203 (особистий внесок: здійснено порівняльний аналіз підприємств легкої промисловості та обґрунтовано шляхи щодо зміцнення їх конкурентних позицій).

5. Гращенко І. С., Чернега В. В. Реінженірінг системи управління на підприємстві / І. С. Гращенко, В. В. Чернега. // Галицький економічний вісник - №2 (6), 2005. - С. 86-93. (особистий внесок: обґрунтовано необхідність реінжинірингу системи управління, побудована матриця відповідальності за використання проекту впровадження стандартів ISO, розроблено та побудовано сітьовий графік та графік Gantta процесу впровадження системи управління).

6. Гращенко І. С., Мартиненко М. М. Оновлення продукції підприємства в сучасних умовах господарювання / І. С. Гращенко, М. М. Мартиненко // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну Зб. наук. праць № 4 (Спецвипуск) Київ, 2005. - С. 98-100. (особистий внесок: запропоновано визначення процесу оновлення продукції, обґрунтовано напрями та джерела оновлення продукції, здійснено класифікацію факторів впливу на процес оновлення продукції на підприємстві).

7. Гращенко І. С., Микитенко В. В. Управління інноваційним розвитком держави: аналіз та перспективи / І. С. Гращенко, В. В. Микитенко // Державотворчі процеси соціально-економічної моделі розвитку України на сучасному етапі: Зб. наук. ст.: у 2-х т. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, ЛТД», 2007. – Т.1. – ч.1. – С. 112–119. (особистий внесок: узагальнено світовий досвід, здійснено порівняльний аналіз інноваційної діяльності країн світу за агрегованим показником).

8. Гращенко І. С., Микитенко В. В. Розроблення концепції управління прискореними циклами інноваційної діяльності / І. С. Гращенко, В. В. Микитенко // Інвестиції: практика та досвід. – Київ, 2008.- № 4. - С. 19-22. (особистий внесок: обґрунтовано необхідність запровадження концепції управління проскореними циклами інноваційної діяльності, розроблені структурні елементи концепції, визначено цілі та завдання, запропонована концептуальна схема функціонування адаптивної системи управління інноваційними процесами на підприємстві)

9. Гращенко І. С., Микитенко В. В. Адаптивна система управління інноваційними процесами на підприємствах / І. С. Гращенко, В. В. Микитенко // Проблеми науки. – Київ, 2008. - № 4. - С. 32-37. (особистий внесок: обґрунтовано впровадження адаптивної системи управління інноваційними процесами, розроблено багатоцільові функції та завдання цільових підсистем)

Статті у інших наукових виданнях

10. Гращенко І. С. Концепція «шести сигм» - шлях до ефективного управління організацією / І. С. Гращенко // Збірник матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми управління»: Частина 2 / Уклад.: Б.В. Новиков, І.І. Федорова та ін. –К.:ІВЦ « Політехніка», 2003. - С. 175-176

11. Гращенко І. С. Аналіз методів менеджменту якості / І. С. Гращенко // Праці Четвертої міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання». Частина 1. /Ред. кол. Ступін А. Б., Александров І. А. та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2003. - С.66-68

12. Гращенко І. С. Проблеми впровадження системи управління якістю на підприємствах України / І. С. Гращенко // Тези доповідей Міжнародної науково - практичної конференції «Проблеми фінансово економічного розвитку підприємництва та малого бізнесу в Україні (регіональний аспект)». – м. Чернівці, 2003.

13. Гращенко І. С, Чернега В. В. Процес впровадження системи управління на підприємстві / І. С. Гращенко, В. В. Чернега. // Тези доповідей ІІ міжнародної наукової конференції «Розвиток підприємницької діяльності в Україні: «Історія та сьогодення». – м. Тернопіль, 2004. - С. 98. (особистий внесок: обґрунтовано варіанти процесу планування впровадження системи управління проектами на основі стандартів ISO).