Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Селекція рослин


Глухова Наталія Анатоліївна. Формоутворення в гібридних популяціях озимої м'якої пшениці в різних агроекологічних умовах Степу України. : Дис... канд. наук: 06.01.05 - 2003.



Анотація до роботи:

Глухова Н.А. Формоутворення в гібридних популяціях озимої м’якої пшениці в різних агроекологічних умовах Степу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук, за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН, м. Харків, 2003р.

В східному і південному Степу України визначені типи успадкування гібридами озимої пшениці зимо- і морозостійкості, стійкості проти хвороб, висоти рослин, ознак продуктивності колосу і рослин, якості зерна. Типи успадкування, мінливість ознак і властивостей, формотворчі процеси за окремими ознаками і їх комплексом істотно залежали від генетичного походження гібридних популяцій і умов вирощування, але напрям їх через генотип-середовищні взаємодії не мав чітко визначеного характеру.

В процесі пересівів гібридних популяцій (F2-F4) змінюється співвідношення морфобіотипів: збільшується кількість високо- і середньорослих, остистих форм і зменшується чисельність короткостеблових, безостих морфобіотипів. Для різних агроекологічних зон визначені цінні в селекційному відношенні гібридні комбінації, створені константні лінії.

1.В зонах вирощування (східний і південний Степ) визначені різні типи успадкування ознак і властивостей гібридами озимої м’якої пшениці: над домінування, позитивне і негативне домінування, проміжне успадкування і депресія. В умовах східного і південного Степу більш високими показниками успадковуваності характеризувалися висота рослин і кількість колосків у колосі; ознаки продуктивності колосу і рослин відрізнялися порівняно невисокими і нестабільними показниками успадковуваності.

2. Типи успадкування гібридами тривалості вегетаційного періоду, зимо- і морозостійкості, стійкості проти хвороб, висоти рослин, ознак продуктивності колосу і рослин, якості зерна були нестабільними і змінювалися в різних поколіннях (F2 – F4) і зонах вирощування. Найбільш ймовірною причиною цих змін були генотип-середовищні взаємодії батьківських форм і гібридних комбінацій.

3. Зимостійкість і морозостійкість успадковувалась гібридами за типом позитивного домінування або за проміжним типом. Більш висока морозостійкість формувалась в умовах східного Степу порівняно з південним. Більш значна мінливість зимостійкості у вивчених гібридних комбінацій виявлена у східному, ніж у південному Степу, хоча спектр морфобіотипів по зонах був аналогічним.

4. Морозостійкість рослин мала від’ємний кореляційний зв’язок з характером витрати цукрів в процесі зимівлі: у родин з більш високою морозостійкістю кількість витрачених цукрів булла меншою, ніж у слабоморозостійких і навпаки.

5. Екологічні умови східного і південого Степу мають істотний вплив на ступінь ураження рослин і структуру гібридних популяцій за стійкістю-сприйнятливістю до борошнистої роси і бурої іржі. За чисельністю стійких проти борошнистої роси форм кращими були комбінації з домінантним і напівдомінантним контролем стійкості, який проявлявся в різних географічних зонах (Херсонська 86 х Находка 4, Находка 7 х Находка 4, Зерноградка 6 х Находка 4, Зерноградка 8 х Находка 4, Одеська 132 х Находка 4).

6. Умови східного Степу спричинюють більше ураження рослин бурою іржею порівняно з південним. Вплив умов вирощування на співвідношення стійких і сприйнятливих рослин та їх нащадків у гібридів з домінантним генетичним контролем стійкості (R:S = 3:1, 9:7, 13:3) менший порівняно з гібридами, у яких стійкість контролюється рецесивними аллелями.

7. Найширшим формотворчим процессом за тривалістю вегетаційного періоду, який краще проявлявся в умовах східного Степу, характеризувалися гібриди типу “середньостиглий” х “ранньостиглий”; у гібридних популяціях F2 –F4 з‘являлися біотипи з різним спектром біології розвитку – від ранньостиглих до пізньостиглих.

8. Структура гібридних популяцій за ознакою “висота рослин” в різних поколіннях (F2 – F4) істотно змінювалася залежно від їх генетичного походження і умов вирощування. В одних гібридів домінувала частка високорослих морфобіотипів (Херсонська 86 х Находка 4, Херсонська 86 х Юна), в інших (Одеська 132 х Находка 4, Одеська 132 х Юна, ХК 1 х Юна) – середньорослих. Кількість короткостеблових форм в обох зонах була найменшою у комбінації Харківська 92 х Юна. Частота позитивної трансгресії за довжиною стебла рослин різного генетичного походження була значно вища на 14,9 – 22,6 % в східному Степу, 14,7 – 22,0% в південному Степу, ніж частота негативної.

9. Агроекологічні умови східного і південного Степу по-різному впливали на формування ознак продуктивності озимої м’якої пшениці. В східному Степу більш висока продуктивність рослин реалізується за рахунок довшого колосу, кількості колосків і зерен у колосі; в південному Степу – в основному за рахунок продуктивної кущистості.

10. За кожною ознакою продуктивності колосу і рослини в структурі гібридних популяцій виявлений широкий і досить стабільний в різних агроекологічних умовах спектр морфобіотипів, чисельність і співвідношення яких істотно змінювалися як в розрізі комбінацій, так і в залежності від умов вирощування.

11. Частоти позитивної (додатньої) і негативної (від’ємної) трансгресії за ознаками продуктивності були нестабільними у різних агроекологічних зонах і визначалися в основному генетичним походженням гібридів. Так, в умовах ПС виявлена більш висока, ніж в умовах СС, частота позитивної трансгресії за масою зерна одного колосу. За масою зерна з рослини в СС кращими були гібридні комбінації Находка 7 х Юна (28%), Донецька 30 х Юна (30%), Херсонська 86 х Юна і ХК 1 х Юна (20%), а в ПС – Харківська 92 х Юна (26%), Донецька 30 х Юна (23%) і ХК 1 х Юна (25%).

12. Найбільша кількість гібридних родин за масою 1000 зерен займала проміжне становище по відношеню до батьківських форм. Незалежно від генетичного походження в умовах СС чисельність таких форм була значно вища, ніж в умовах ПС. Частота позитивних трансгресій за ознакою була порівняно невисока і в F5 в умовах СС не перевищувала 7,0%, в ПС – 13%. Кращими комбінаціями в обох зонах були Зерноградка 8 х Находка 4, Одеська 132 х Находка 4 і Зерноградка 6 х Юна.

13. Вплив агроекологічних умов вирощування на тип успадкування і мінливість вмісту клейковини у борошні і показника седиментації не мав чіткого спрямування. Найвища частота позитивної трансгресії за кількістю клейковини в обох агроекологічних зонах визначена у гібридів Херсонська 86 х Юна ( в СС – 7 і в ПС – 8%), Находка 7 х Юна (6 і 8%), Зерноградка 6 х Юна (10%), Зерноградка 8 х Юна (13 і 12%). В абсолютному виразі вміст клейковини у борошні позитивних трансгресій дорівнював 29,4 – 34,3%.

14. В процесі пересіву гібридних популяцій (F2 – F4) за різних умов вирощування змінюється співвідношення морфобіотипів: зростає чисельність високо- і середньорослих форм, зменшується частка короткостеблових форм. Крім того, у більш пізніх поколіннях в посівах збільшується кількість остистих і зменшується чисельність безостих морфобіотипів. Вірогідною причиною таких структурних зрушень є більш висока конкурентна здатність високорослих і остистих форм.

Публікації автора:

  1. Орлюк А.П., Карамушка Л.Ф., Глухова Н.А. Мінливість стійкості до борошнистої роси сортів і гібридів озимої пшениці в різних екологічних умовах. // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 1998. – Вип. 8. – С. 38-41. (доля авторства 60%, проведення досліджень математична обробка експериментальних даних, узагальнення отриманих результатів).

  2. Глухова Н.А. Формообразование признака „длина стебля” у гибридов озимой пшеницы подв оздействием различных агроэкологичеких русловий. // Збірник наукових праць Луганського державного аграрного університету. – Луганськ, 2000. - № 6 (15). – С.20-24.

  3. Глухова Н.А. Характер кореляцій між ознаками рослин озимої пшениці у різних екологічних зонах. // Актуальні проблеми ефективного використання зрошуваних земель /Збірник наукових праць конференції – Херсон, 30-31 березня, 1999. - № 2. – С. 33-36.

  4. Глухова Н.А. Формування продуктивності озимої пшениці в різних агрокліматичних зонах Степу України // Збірник наукових праць ордена Трудового Червоного прапора Інституту землеробства Української академії аграрних наук. – К., 2001. – Вип. 3. – С. 82-86.

  5. Орлюк А.П., Кара мушка Л.Ф., Глухова Н.А. Продуктивність ізоознакових ліній озимої пшениці в системі генотип-середовищних взаємодій // Адаптивная селекція растений теорія и практика / Сборник тезисов международной конференции 11-14 ноября 2002 года. – Харьков,2002. – С. 19-20. (доля авторства 60%, розробка робочої гіпотези, проведення досліджень, математична обробка експериментальних даних).