1.В зонах вирощування (східний і південний Степ) визначені різні типи успадкування ознак і властивостей гібридами озимої м’якої пшениці: над домінування, позитивне і негативне домінування, проміжне успадкування і депресія. В умовах східного і південного Степу більш високими показниками успадковуваності характеризувалися висота рослин і кількість колосків у колосі; ознаки продуктивності колосу і рослин відрізнялися порівняно невисокими і нестабільними показниками успадковуваності. 2. Типи успадкування гібридами тривалості вегетаційного періоду, зимо- і морозостійкості, стійкості проти хвороб, висоти рослин, ознак продуктивності колосу і рослин, якості зерна були нестабільними і змінювалися в різних поколіннях (F2 – F4) і зонах вирощування. Найбільш ймовірною причиною цих змін були генотип-середовищні взаємодії батьківських форм і гібридних комбінацій. 3. Зимостійкість і морозостійкість успадковувалась гібридами за типом позитивного домінування або за проміжним типом. Більш висока морозостійкість формувалась в умовах східного Степу порівняно з південним. Більш значна мінливість зимостійкості у вивчених гібридних комбінацій виявлена у східному, ніж у південному Степу, хоча спектр морфобіотипів по зонах був аналогічним. 4. Морозостійкість рослин мала від’ємний кореляційний зв’язок з характером витрати цукрів в процесі зимівлі: у родин з більш високою морозостійкістю кількість витрачених цукрів булла меншою, ніж у слабоморозостійких і навпаки. 5. Екологічні умови східного і південого Степу мають істотний вплив на ступінь ураження рослин і структуру гібридних популяцій за стійкістю-сприйнятливістю до борошнистої роси і бурої іржі. За чисельністю стійких проти борошнистої роси форм кращими були комбінації з домінантним і напівдомінантним контролем стійкості, який проявлявся в різних географічних зонах (Херсонська 86 х Находка 4, Находка 7 х Находка 4, Зерноградка 6 х Находка 4, Зерноградка 8 х Находка 4, Одеська 132 х Находка 4). 6. Умови східного Степу спричинюють більше ураження рослин бурою іржею порівняно з південним. Вплив умов вирощування на співвідношення стійких і сприйнятливих рослин та їх нащадків у гібридів з домінантним генетичним контролем стійкості (R:S = 3:1, 9:7, 13:3) менший порівняно з гібридами, у яких стійкість контролюється рецесивними аллелями. 7. Найширшим формотворчим процессом за тривалістю вегетаційного періоду, який краще проявлявся в умовах східного Степу, характеризувалися гібриди типу “середньостиглий” х “ранньостиглий”; у гібридних популяціях F2 –F4 з‘являлися біотипи з різним спектром біології розвитку – від ранньостиглих до пізньостиглих. 8. Структура гібридних популяцій за ознакою “висота рослин” в різних поколіннях (F2 – F4) істотно змінювалася залежно від їх генетичного походження і умов вирощування. В одних гібридів домінувала частка високорослих морфобіотипів (Херсонська 86 х Находка 4, Херсонська 86 х Юна), в інших (Одеська 132 х Находка 4, Одеська 132 х Юна, ХК 1 х Юна) – середньорослих. Кількість короткостеблових форм в обох зонах була найменшою у комбінації Харківська 92 х Юна. Частота позитивної трансгресії за довжиною стебла рослин різного генетичного походження була значно вища на 14,9 – 22,6 % в східному Степу, 14,7 – 22,0% в південному Степу, ніж частота негативної. 9. Агроекологічні умови східного і південного Степу по-різному впливали на формування ознак продуктивності озимої м’якої пшениці. В східному Степу більш висока продуктивність рослин реалізується за рахунок довшого колосу, кількості колосків і зерен у колосі; в південному Степу – в основному за рахунок продуктивної кущистості. 10. За кожною ознакою продуктивності колосу і рослини в структурі гібридних популяцій виявлений широкий і досить стабільний в різних агроекологічних умовах спектр морфобіотипів, чисельність і співвідношення яких істотно змінювалися як в розрізі комбінацій, так і в залежності від умов вирощування. 11. Частоти позитивної (додатньої) і негативної (від’ємної) трансгресії за ознаками продуктивності були нестабільними у різних агроекологічних зонах і визначалися в основному генетичним походженням гібридів. Так, в умовах ПС виявлена більш висока, ніж в умовах СС, частота позитивної трансгресії за масою зерна одного колосу. За масою зерна з рослини в СС кращими були гібридні комбінації Находка 7 х Юна (28%), Донецька 30 х Юна (30%), Херсонська 86 х Юна і ХК 1 х Юна (20%), а в ПС – Харківська 92 х Юна (26%), Донецька 30 х Юна (23%) і ХК 1 х Юна (25%). 12. Найбільша кількість гібридних родин за масою 1000 зерен займала проміжне становище по відношеню до батьківських форм. Незалежно від генетичного походження в умовах СС чисельність таких форм була значно вища, ніж в умовах ПС. Частота позитивних трансгресій за ознакою була порівняно невисока і в F5 в умовах СС не перевищувала 7,0%, в ПС – 13%. Кращими комбінаціями в обох зонах були Зерноградка 8 х Находка 4, Одеська 132 х Находка 4 і Зерноградка 6 х Юна. 13. Вплив агроекологічних умов вирощування на тип успадкування і мінливість вмісту клейковини у борошні і показника седиментації не мав чіткого спрямування. Найвища частота позитивної трансгресії за кількістю клейковини в обох агроекологічних зонах визначена у гібридів Херсонська 86 х Юна ( в СС – 7 і в ПС – 8%), Находка 7 х Юна (6 і 8%), Зерноградка 6 х Юна (10%), Зерноградка 8 х Юна (13 і 12%). В абсолютному виразі вміст клейковини у борошні позитивних трансгресій дорівнював 29,4 – 34,3%. 14. В процесі пересіву гібридних популяцій (F2 – F4) за різних умов вирощування змінюється співвідношення морфобіотипів: зростає чисельність високо- і середньорослих форм, зменшується частка короткостеблових форм. Крім того, у більш пізніх поколіннях в посівах збільшується кількість остистих і зменшується чисельність безостих морфобіотипів. Вірогідною причиною таких структурних зрушень є більш висока конкурентна здатність високорослих і остистих форм. |