Основні результати дослідження фонетичної еволюції французького мовлення, порушеної зовнішньомовним фактором контактування з німецькою мовою в соціопсихічній площині, звелися до таких: – у середньорейнському географічному ареалі за умов дії своєрідних геополітичних та економічних факторів сформувалися два етнічних французько-німецьких мовних колективи: салічні франки доісторичного періоду розвитку французької і німецької мов та ельзасці; – ельзасці, як і салічні франки, складають формальну, постійну, велику, автоматичну мовну спільноту з типом групової солідарності етнічного походження, що базується на єдиній культурі, специфіці географічного розташування та використанні спільної комунікативної системи; – природний французько-німецький білінгвізм ельзасців ускладнений диглосією німецької мови. На мовленнєвому рівні нижньоалеманський діалект викликає такі зміни у фонетичній системі французької мови: лабіалізація відкритого голосного ПР, НП [a] > []; розширення закритого лаб. голосного ЗР, ВП [u] > [u]; дифтонгізація лаб. голосних СП в позиції після [j]: [j] / [j] > [i:] / [i:]; оглушення ПЯ шумних дзвінких приголосних: круглощілинного однофокусного [z] > [] та плоскощілинного двофокусного [] > [']; заміна зімкнених шумних глухих приголосних [p], [t], [k] напівдзвінкими [], [], [] відповідно. (Для приголосного [k] виняток складає початкова позиція, що відповідає тенденціям зафіксованим в нижньоалеманському діалекті); – комунікативний код білінгвів формується на основі двох мов, системні одиниці яких пов'язані інтерференційною залежністю. Фонетична система двомовного носія складається зі спільного трансфераційного ядра, представленого простими діафонами, та з периферійних діафонів конвергентного походження і діафонів-запозичень. В результаті проведеного аналізу фонетичної системи французько-німецьких білінгвів встановлено наявність 18 вокальних діафонів (6 простих, 4 складених конвергентних, 1 складний конвергентний та 7 діафонів-запозичень) і 26 діафонів консонантного типу (16 простих, 8 конвергентних: 4 складних та 4 складених і 2 діафони-запозичення). В процесі розмежування французької та німецької етнічностей, шляхом еволюційних змін, окреслюються специфічні риси в фонетиці кожної з мов. Характер вказаних рис завжди обмежується особливостями структури французько-німецької діафонної системи; – еволюція фонетичної системи французької мови в її контактуванні з німецькою мовою має трьохетапну будову: 1) на індивідуально-мовленнєвому етапі систематичними є процеси: дифтонгізації в кінцевій позиції: [] > [] > [], [] > [] > []; вокалізації сонорних приголосних (напівприголосних) в кінці синтагми або перед голосним: [r] > [], [w] > [u], [] > []; депалаталізації: [] > [nj]; 2) на соціально-мовленнєвому етапі у фонетиці французької мови ельзасців формуються німецькі акцентні риси, які проявляються у: відсутності носових голосних: [], [], []; наявності: дифтонгів: [], [] (зумовлені процесом метафонії [], []); плоскощілинних глухих приголосних: [], [], [h]. При використанні німецьких лексичних одиниць французами-монолінгвами, на початковій стадії лексикалізації, відбуваються зворотні фонетичні процеси: назалізація голосних [an] / [am] > [], [n] / [m] > [], [in] / [im] > [], [yn] / [un] / [um] > []; монофтонгізація дифтонгів: [] > [o] / [], [] > [e], [] > []; якісна редукція плоскощілинних глухих приголосних: [] > [k], [] > [], [h] > [']; 3) єдиним елементом системного рівня сучасної французької мови, що сформувався під впливом німецького фарингального глухого [h] (мовний етап еволюції) є нульовий знак ['], який зустрічається на початку слів загальнодавньогерманського походження перед голосним; – фонологічна система французької мови в контакті з німецькою мовою не припускає запозичень, тому характеризується як консервативна. При інтеграції до системи французької мови фонетичних змін зазнають лексичні одиниці німецької мови, що набувають акустичних властивостей мови-реципієнта в процесі: монофтонгізації дифтонгів: [] > [o] / [] / [], [] > [e], [] > []; метафонії: [] > [i], [u] > [u], [u] > [y]; назалізації голосних: [an] / [am] / [en] > [], [in/] > [], [um] / [n] > []; спрощення африкат: [] > [ts] > [s] / [t]; [] > [pf] > [p]; якісної редукції приголосних: [] > [k], [] > [k], [h] > [’]; лениції: [p], [t], [s], [f]; – фонетичний рівень французького мовлення ельзасців зазнає впливу регіонального варіанту німецької літературної мови. Під час взаємоспрямованої інтерференції формуються одиниці сегментного рівня, що відповідають фонетичній системі давньофранкського діалекту. Досліджувані комунікативні системи етнічних французько-німецьких білінгвів (ельзасців і салічних франків доісторичного періоду французької та німецької мов) характеризує: наявність: дифтонгу []; фарингального плоскощілинного глухого [h] перед голосним; сполучення [nj], що у французькій мові відповідає фонемі []; відсутність: африкат [], []; плоскощілинних однофокусних шумних глухих [], []. Вивчення мовлення етнічних білінгвів надає можливість в синхронному зрізі просліджувати історичний розвиток мови та еволюційні зміни, спричинені зовнішньомовними факторами, зокрема контактуванням двох мов. Подальші студії функціонування французької мови в етнічних двомовних колективах та ментальних процесів, що відбуваються в межах даних формацій, передбачають в перспективі реконструкцію етапів фонетичної еволюції доісторичного (з V по ІХ століття), так званого „темного”, періоду формування французької мови. Основні положення дисертації відображені у таких працях автора: 1. Проблема применения сопоставительного метода при определении фонемного состава силлабических языков // Ученые записки ТНУ им. В.И.Вернадского: Научн. журн. – Симферополь: ТНУ им. В.И.Вернадского, 2004. – Т. 16 (55), №1: Филологические науки. – С. 313-320. 2. Мова, як чинник виникнення і форма реалізації культури та етнічного самовизначення народу // Культура народов Причерноморья: Научн. журн. – Симферополь: Крым, 2004. – Т. 1, №55. – С. 78-82. 3. Теоретичні проблеми вивчення інтерференції в умовах монокультурного білінгвізму // Вісник Запорізького державного університету: Зб. наук. ст. Філологічні науки. – Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2004. – №1. – С. 207-210. 4. Шляхи формування консонантної системи білінгва, носія французької і німецької мов // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. пр. – Чернівці: Рута, 2005. – Вип. 266. Германська філологія. – С. 142-158. 5. До методики дослідження напрямків системних змін фонетичного рівня, спричинених інтерференцією в умовах білінгвізму // Культура народов Причерноморья: Научн. журн. – Симферополь: Крым, 2005. – №76. – С. 77-81. 6. Особенности кодовой матрицы общения в условиях межэтнической интерференции (на примере анализа языковой ситуации в Эльзасе) // Культура народов Причерноморья: Научн. журн. – Симферополь: Крым, 2003. – №42. – С. 32-34 (співавт. Петренко О.Д.). 7. Сигніфікативна функція мови, як одна з причин фонетичної еволюції // Studia germanica et romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання: Наук. журн. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – Т.1, №2. – С. 74-85 (співавт. Петренко О.Д.). 8. Вплив етнопсихологічного фактора на процес фонетичних змін у французькій та німецькій мовах // Нова філологія: Зб. наук. пр. – Запоріжжя: ЗНУ, 2005. – № 2 (22). – С. 91-97 (співавт. Петренко О.Д.). | 