Розроблена концепція функціонування та розвитку фондового ринку вирішує комплекс проблем формування сприятливого інвестиційного клімату для подолання кризи і виведення соціально-економічної системи України на траєкторію стійкого економічного зростання. Головні наукові та практичні результати роботи полягають у наступному: 1. На основі методології структурно-функціонального аналізу виявлено категоріальну сутність фондового ринку, яка полягає в тому, що він є складною, багатоаспектною системою соціально-економічних відносин, які виникають між суб’єктами господарювання з приводу руху частки суспільного капіталу у формі інвестиційних (фондових) цінних паперів. Дослідження функціонально тотожних, різних і протилежних елементів системи та їхніх основних інтересів дозволило виділити протиріччя функціонування фондового ринку, вирішення яких є базовою умовою його ефективного розвитку. 2. Функціональне призначення фондового ринку у структурі економічної системи пов’язане передусім з наявністю трьох каналів перерозподілу фінансових ресурсів: державний бюджет, кредитний ринок та фондовий ринок. Враховуючи, що структура фінансової системи має другорядне значення, вважається недоцільним визначення рівня ефективності функціонування фондового ринку тільки за допомогою порівняння кількісних показників в розрізі груп країн. В роботі зазначується, що фондовий ринок одночасно поєднує в собі функції ефективного переливу капіталу на цілі інвестицій та трансформації прав власності, тому дослідження проблем його функціонування потрібно проводити з речової та соціально-економічної точки зору. 3. Оцінка ролі ринку акцій у фінансуванні інвестицій (на основі дослідження співвідношення між новими емісіями акцій і валовими інвестиціями в економіці) показала, що в більшості країн він відіграє незначну роль у формуванні додаткових фінансових ресурсів підприємств. Основною причиною цього, на нашу думку, є оптова структура власності. В роботі також доведено, що більшість країн з ринком, що формується, орієнтуються не на цінні папери, а на позичковий ринок, мають оптову структуру власності та в значній мірі залежать від структури та обсягу зовнішніх фінансових ресурсів. 4. Аналіз фондового ринку як системи вимагає вивчення середовища його функціонування. По відношенню до ринку всі фактори можна розділити на: 1) зовнішні: економічні цикли в країні; зміни у структурі власності; галузева структура економіки; економічна та фінансова політика держави (податкова, процентна, валютна, монетарна політика, а також ступінь централізації ресурсів у суспільстві); рівень заощаджень; відкритість економіки; рівень політичної і соціальної стабільності; забезпечення законодавчого захисту власників; регіональна приналежність ринку; 2) внутрішні: насиченість цінними паперами; рівень прибутковості; рівень ризику; ліквідність ринку; наявність інституційних інвесторів; частка вкладень населення; розвиток інфраструктури; ефективна система регулювання та інформації; стимулювання вкладень у цінні папери. 5. Проведений аналіз сучасного стану фондового ринку України дозволив сформулювати наступні проблеми: незначна інвестиційна роль ринку; значне перевищення первинного ринку над вторинним; низький рівень торгів; домінуюча роль неорганізованого ринку; нерозвинутість ринку корпоративних облігацій; відсутність цілісної інфраструктури, надійного законодавства та захисту мінорітарних інвесторів; наявність рейдерства, маніпуляцій та використання інсайдерської інформації. Таким чином, він характеризується відсутністю об’єктивних передумов для формування ринкових механізмів саморегулювання та потребує жорсткого регулювання з боку держави. Враховуючи неефективну діяльність СРО вважається недоцільним передання їм того обсягу повноважень, що реалізується у країнах з розвиненим ринком. 6. Теоретичний аналіз проблем, досліджених у дисертації, вивчення світового досвіду функціонування фондових ринків дозволяє виробити певні рекомендації щодо напрямків державної політики стимулювання його розвитку, яка включає два базових компонента: створення зовнішніх умов функціонування ринку та розвиток внутрішньої його структури. Це дозволить ефективно використовувати емісію цінних паперів як джерела виробничих інвестицій, що у свою чергу підвищить рівень капіталовкладень в економіці. 7. Однією з основних умов розвитку фондового ринку є формування оптимальної системи оподаткування операцій з цінними паперами, основною визначальною вимогою якої є широке застосування важелів і стимулів насамперед цільового пільгового оподаткування (володіння не менш певної частки капіталу емітента; володіння акціями протягом не менше 6 місяців; інвестування в певні види цінних паперів, підприємств та галузей та ін.). 8. Створення зовнішніх умов розвитку фондового ринку України є виключним завданням держави. В першу чергу, потрібно підвищення рівня насиченості економіки грошима. Так, стимулювання інвестиційної активності і забезпечення результативності фондового ринку методами ортодоксального монетаризму є малоефективним. В умовах України ринкові механізми економічної рівноваги тільки формуються, ще не цілком забезпечується дія механізму перетворення заощаджень в інвестиції. Основні зусилля держави повинні бути націлені не на ліквідацію дефіциту бюджету, а на забезпечення переходу від інвестиційної рецесії до пожвавлення за допомогою стимулювання інвестиційної пропозиції. |