Анотація до роботи:

Буряк В. Д . Фольклорне, художнє та публіцистичне мислення у контексті інтелектуально-образної еволюції. (Форми і методи вираження інформації у творчій свідомості етносу ). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальностями 10.01.07 - фольклористика, 10.01.08 – журналістика – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2003.

У дисертації вперше через призму архітектоніки інформаційно-художньої свідомості та її головних горизонтів мислення – міфологічного, фольклорного, художнього та публіцистичного - системно висвітлюється еволюція форм і методів вираження інформації та її роль у розвитку творчого інтелекту. Концептуально узагальнюється специфіка інформаційно-художньої свідомості, починаючи від міфологічного мислення, як початкової структури свідомісно-інтелектуальної організації, що вбирає весь комплекс творчого сприйняття й переробки (відображення) інформації.

Розкривається структура образно-інтелектуальної комунікації умовно реального ( міфологічного), відображеного (художнього) та реального ( публіцистичного) мислення, генезис та еволюція образної та жанрової інтерпретації інформації у контексті інтелектуалізації творчого мислення. Визначаються параметри методу як сукупності прийомів практичного чи теоретичного осмислення дійсності, акцентується на специфіці художнього та публіцистичного методу як системах відображення.

Висвітлюється еволюція форм і методів свідомісного вираження факту саме в царині національного відображення (Х1-ХVІІІ ст.), простежується формування національних образних архетипів, соціально-свідомісних домінант інтерпретації інформації, вироблення національного інформаційно-інтелектуального творчого потенціалу відображення, диференціація творчої свідомості на три типи мислення: умовно реальне (міфологічне), реальне (публіцистичне, наукове) та відображене (художнє).

Досліджується національна інформаційно-художня свідомість ХІХ-ХХ століть, еволюційні процеси формування авторської модульності, акцентується на поступовому жанрово-інформаційному виокремленні публіцистичного мислення як особливого свідомісного горизонту інтерпретації факту. Наголошується на тому, що фольклорне мислення залишається визначальним у соціальному і творчому аспекті, акцентується на проблемі “інформаційного анахронізму”, на необхідності формування творчих модуль-особистостей, на національному свідомісно-інформаційному творенні у контексті глобалізаційних інформаційних процесів.