Анотація до роботи:

Сташенко В.І. Флороміграція бджіл та хімічний склад бджолиного обніжжя в умовах Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва. – Національний аграрний університет, Київ, 2005.

Проведено оцінку кормової бази бджіл Лісостепу України, яка представлена 78 видами медоносних культур, із яких 30% є хорошими джерелами пилку, розроблено типову схему термінів квітування основних видів рослин та визначено основні періоди відбору бджолиного обніжжя на товарні цілі. Встановлено, що кількість розплоду в гнізді в більшій мірі залежить від сили сім’ї, запасів білкового корму і в меншій – від кількості відібраного обніжжя. Показано взаємозв’язок сили сім’ї з кількістю розплоду в гнізді та флороміграцією бджіл, яка залежить від стану кормової бази.

Штучне обмеження бджолиних сімей в білковому кормі у різній мірі знижувало загальну кількість розплоду в гнізді та їх пилкову продуктивність.

При створенні штучних замінників білкового корму для бджіл необхідно враховувати нові дані щодо хімічного складу обніжжя.

Впровадження запропонованої схеми відбору бджолиного обніжжя на пасіках збільшило його виробництво в середньому на 25-30%

1. На основі багаторічних спостережень за квітуванням рослин проведено оцінку кормової бази бджіл Лісостепової зони України, встановлено домінуючі, основні та другорядні джерела пилку в різні періоди його надходження в бджолині сім’ї. Розкрито взаємозв’язок сили сім’ї з видовим складом та масою обніжжя, відмічено вибірковість бджіл різних за силою сімей до виду пилку рослин, розширено дані щодо хімічного складу обніжжя, розроблено класифікацію та вдосконалено практичні прийоми одержання товарної продукції.

2. В Лісостеповій зоні вивчено близько 78 видів медоносних рослин, з яких понад 30% продуктивні пилконоси, що належать до родин бобових (12), розоцвітих (10), складноцвітих (9), кленових (7), вербових (5), губоцвітих (5 видів), а 52,6% із них є трав’янисті рослини, 28,2 – деревні, 19,2% – кущові. Цим створюється поліфлорний характер взятку для бджіл і можливість вибору ними корму певного видового походження.

3. Основними джерелами товарного обніжжя в Лісостеповій зоні в ранньовесняний та весняний періоди є деревні (43,8-61,5%) і трав’янисті рослини (23,1-31,2%), в пізньовесняний та літній – трав’янисті (52,6-91,3%) і кущові (4,3-31,6%), в пізньолітній та осінній – трав’янисті рослини (93,7%). Основними пилконосами є різні види кленів, верб, плодові культури, гречка, буркун, соняшник та різнотрав’я луків і лісу. Здатність бджіл збирати квітковий пилок з різних видів рослин протягом всього сезону проявляється у флороміграції і свідчить про широку трофічну пластичність сім’ї як біологічної одиниці, що автономно живиться в природному середовищі.

4. Найвищу середньодобову пилкову продуктивність бджолиних сімей встановлено під час квітування плодових культур, яка становила 22,9 мг на одну комірку розплоду, дещо нижчу – 8,3-10,9 мг – під час квітування гречки і найнижчу – в період квітування акації білої.

5. Видовий склад та збір товарного бджолиного обніжжя змінюється від 240 до 1875 г за один облік і залежить від сили бджолиної сім’ї. Сильні сім’ї збирали 5,38 кг обніжжя за сезон, що більше в 1,2 та 2,3 раза, ніж середні та слабкі відповідно.

6. Спостерігаються видові відмінності маси бджолиного обніжжя протягом сезону. Обніжжя найвищої маси бджоли формували з пилку клена (16,3 мг), свиріпи (15,9), буркуну (15,7) та синяку (15,2 мг), середньої маси – з пилку кропиви (13,6 мг), ріпаку (12,1), еспарцету (11,6) та груші (10,6 мг), низької маси – з пилку яблуні (9,1 мг), верби (8,7), гречки (7,9), вишні (4,3) та соняшника (3,8 мг).

7. Бджолині сім’ї різної сили по-різному проявляють трофічну реакцію на джерела пилку. Сильні та середні сім’ї збирають більшу кількість обніжжя з кленів на 12,7 і 4,1%, з яблуні – на 8,2 і 4,6, з гречки – на 8,0 і 6,3%, ніж слабкі, а з різнотрав’я – менше в середньому на 4,7-8,9% відповідно.

8. Додавання штучного корму, або зміна кількості стільників у гніздах, а також обмеження бджолиних сімей у білковому кормі знижувало вирощування розплоду відповідно на 26,5; 46,5; 43,7%, а також масу обніжжя та його загальну кількість.

9. Вибіркова здатність бджіл пов’язана з поживними якостями пилку різних видів рослин і обумовлена кількістю і співвідношенням компонентів його хімічного складу. Пилок рослин Лісостепової зони є для бджіл джерелом білків, аскорбінової кислоти, рутину, глікозидів та агліконів, має каталазну, пероксидазну та інвертазну активність.

10. Встановлено, що обніжжя з кленів, верб, кульбаби та груші містить 17 макро- та мікроелементів, основними з яких є калій, кальцій, магній, фосфор, сірка та кремній, в меншій мірі – натрій, марганець, залізо, мідь та цинк.

11. Бджолине обніжжя, одержане в ранньовесняний та весняний періоди, містить в 2,34 раза більше вільних амінокислот, ніж у пізньовесняний, причому в значній кількості треонін, аспарагінову та глутамінову кислоти, фенілаланін та лізин і значно менше гліцин, орнітин та ГАМК.

12. В обніжжі із кульбаби, груші та різнотрав’я знайдено 14 представників насичених та ненасичених вуглеводнів, з кленів та верби – 9, а з пилку дуба – 7, основними з них є ейкозан, пента-, гекса- та октадекан. Бджолине обніжжя містить лінолеву, гексадеканову, 9,12-декадієнову та 11,14,17-ейкозатрієнову кислоти та інші сполуки – похідні альдегідів, кетонів, спиртів та ефіри.

Публікації автора:

1. Поліщук В.П., Колєсніченко Л.М., Сташенко В.І., Савкуцан М.І. Хімічний склад пилку деяких рослин Узбекистану та центральної України // Науково-тематичний збірник наукових праць Української науково-дослідної станції бджільництва ім. Л.І. Прокоповича. – 1981. - № 10. – С. 131-138 (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

2. Сташенко В.И. Видовой состав пыльценосов Киевской области // Труды научно-исследовательского Института пчеловодства, 1984. – С. 147-153.

3. Сташенко В.И. Особенности сбора пыльцы пчелами // Пчеловодство.– 1985. – № 9. – С. 7-8.

4. Сташенко В.И. Пыльцесобирательная деятельность пчел // Пчеловодство. – 1988. – № 9. – С. 10-11.

5. Stashenko V., Politshuk V. Characteristics of Black Locus (Robinia pseudoacia) as a Honey Plant in the Middle Dnepr Region (Ukraine) // American Bee. J. –1998. – N 9. – P. 665-668. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

6. Stashenko V. Remedies of Bee Pollen // Journal of the American Apitherapy Society. – 2002. – V. 138. – N. 9. – P. 8-9.

7. Сташенко В.І. Видові особливості хімічного складу бджолиного обніжжя // Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії: Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. – 2005. – № 12 (37). – Ч. 2. – С. 64-71.

8. Хмара П.Я., Барзалович С.И., Багрий И.Г., Сташенко В.И. Способ зимнего содержания пчел с матками / А. с. 1526617 СССР, МКИ А 01 К 49/00. – №4316063/30-15; Заявл. 12.10.87; Опубл. 07.12.89, Бюл. № 45. – 2 с. (Самостійно проведена експериментальна частина роботи та біометрична обробка даних).