Здійснено комплексне дослідження флори Волинської височини, проведено її структурний аналіз, з’ясовано особливості антропічної трансформації флори. 1. На території Волинської височини зростає 1404 види судинних рослин, які належать до 5 відділів, 121 родини і 553 родів. Виявлено 2 нових для регіону досліджень види: Alchemilla baltica i Ranunculus meyerianus. 2. Абсолютна більшість видів досліджуваного регіону належить до відділу Magnoliophyta (97,7 %). Показник середньої насиченості родини видами становить 11,6, родами – 4,6, а одного роду видами – 2,5. Наявність у числі 10 провідних родин Fabaceae (71; 5,1 %), Rosaceae (65; 4,6 %), Brassicaceae (63; 4,5 %), Caryophyllaceae (60; 4,3 %), Scrophulariaceae (58; 4,1 %), Lamiaceae (61; 4,3 %) та значної кількості видів у родині Boraginaceae (35; 2,5 %) свідчить про значний вплив на формування флори стародавнього середземноморського центру видоутворення. 3. При екологічному аналізі флори встановлено переважання мезофітів (1019; 72,6 %), евтрофів (639; 45,5 %) з мезотрофами (695; 49,5 %) та геліофітів (816; 51,8 %), що є типовим для лісостепової зони помірних широт. 4. Біоморфологічний аналіз флори засвідчив, що в цілому спектр життєвих форм із перевагою гемікриптофітів (556; 39,6 %) при порівняно значному числі криптофітів (358; 25,5 %) і терофітів (360; 25,6 %) типовий для рівнинних флор помірної зони і відповідає комплексу природних умов Волинської височини. Він збігається з аналогічними показниками для інших рівнинних флор з помірно холодною зимою. 5. Встановлено переважання євразійського (380; 27,1 %) та європейського (314; 22,4 %) геоелементів в географічній структурі флори. Більшість середньоєвропейського піделементу (230; 16,4 %) та наявність 30 субендеміків підтверджує належність флори Волинської височини до центральноєвропейської флористичної провінції. Високий відсоток синантропної фракції (510; 36,3 %) свідчить про значну антропічну трансформацію флори. 6. Серед виділених у флорі Волинської височини 9 флороценокомплексів чільне місце за кількістю видів відведено неморальному, лучному і лучно-степовому (732; 52,1 %), що вказує на її лісостеповий характер. В цілому для району, як і суміжних територій, характерне поступове збільшення площ, зайнятих агро-рудеральними фітоценозами. Це пов’язано із сільськогосподарським освоєнням території, загальною антропізацією флори. 7. Найбільш багатим на види є Повчансько-Мізоцький (Південно-Волинський) флористичний підрайон (1271; 90,6 %) із 101 властивим саме йому видом. Найменшу кількість видів (1194; 85,0 %) має Прибузько-Горохівський (Західно-Волинський) підрайон, який відрізняється від інших 73 видами. 8. Велика кількість синантропних видів (510; 36,3 %) свідчить про високий рівень антропічної трансформації флори. До апофітної фракції належить 271 вид (53,1 %) з переважанням геміапофітів (122; 23,9 %). Адвентивна фракція представлена 122 археофітами (23,9 %) та 117 (22,9 %) кенофітами. За ступенем натуралізації серед адвентивних видів відрізняється група епекофітів (144; 60,5 %). 9. Трансформація флори Волинської височини в результаті адвентизації призвела до зміни її структури. У спектрі географічних елементів чільне місце відведено заносним видам з мультирегіональним ареалом (52 види проти 48 аборигенної фракції). За походженням в адвентивній фракції переважають види з Євразії (167; 69,9 % ) та Північної Америки (26; 10,9 %). Завдяки адвентивним видам збільшилася кількість монотипних родин та родів (наприклад, родини Asclepidiaceae, Cannabaceae, Resedaceae, Verbenaceae, роди Abutilon, Aquilegia, Datura, Elodea, Hyoscyamus, Lycium, Thymelaea), терофітів (181; 75,7 % ), високі ранги родин Chenopodiaceae, Brassicaceae, Asteraceae, Poaceae, Euphorbiaceae, родів Euphorbia, Geranium, Urtica, Lamium). До адвентивних видів з високою інвазійною спроможністю у досліджуваній флорі належать 28 археофітів та 28 кенофітів (56; 24,3 %). 10. До складу флори Волинської височини входять 132 рідкісних і зникаючих видів рослин. З них – 9 видів з Додатку І до Бернської конвенції, 3 види – з Червоного списку МСОП, 33 види – з Додатків І і ІІ Вашингтонської конвенції, 71 вид із Червоної книги України (8 видів з охоронною категорією "1", 37 – "2", 26 – "3"), 57 видів запропоновано для регіональної охорони. Ймовірно зниклими у флорі Волинської височини в зв’язку із відсутністю протягом останніх 50 років відомостей про їхні місцезнаходження є 11 видів (Corallorhiza trifida, Dactylorhiza sambicina, Goodyera repens, Gymnadenia conopsea, Linnaea borealis, Neottianthe cucullata, Orchis mascula, O. morio, Pedicularis screptum-carolinum, Saxifraga hirculus, Tofieldia calyculata) 11. Созологічний аналіз раритетної фракції флори Волинської височини, місцезростання 24 рідкісних видів (33,8 %) якої забезпечені охороною в існуючих природнозаповідних об’єктах, засвідчив необхідність подальшого вдосконалення її природоохоронної мережі. З метою підвищення територіальної репрезентативності природно-заповідного фонду Волинської височини для відтворення порушеного екологічного балансу пропонуємо створити 12 нових об’єктів, що підвищить показник заповідання на 5,3 %, дозволить охопити охороною 57 зникаючих з природних ценозів та рідкісних видів рослин, знизить ступінь інсулярізованості ПЗО із 0,352 до 0,334. |