Анотація до роботи:

Бужук Л.О. Фізико-хімічні характеристики грунтів нафтогазоносних ділянок центральної частини Північного борту Дніпровсько-Донецької западини: зональність, пошукове значення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.02. – геохімія. – Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України та НАК “Нафтогаз України”, Львів, 2004.

З`ясовано особливості Eh-pH–характеристик грунтових розрізів центральної частини Північного борту Дніпровсько-Донецької западини та фактори, що їх визначають. Для обгрунтування пошукових літохімічних індикаторів слід виділяти фізико-хімічні обстановки й асоціації мікроелементів, які є нетиповими для певного неотектонічного режиму. Тривалий підтік глибинних ВВ від покладів спричинює становлення у грунтових розрізах специфічної фізико-хімічної обстановки. Над родовищами активізуються відновні процеси, Eh стабільно знижується на 30–100 мВ відносно фонових для певних елементарних ландшафтів. Над тектонічними порушеннями фізико-хімічні умови різко мінливі, характерним є контрастне збільшення стандартних відхилень Eh. В перехідних горизонтах грунтових розрізів катен нафтогазоносних і перспективних структур та ділянок з підвищеною тектонічною активністю збільшується контрастність концентрування елементів на сорбційному і лужному бар`єрах. Інформативність Eh-метрії грунтів у комплексі наземних пошуків вуглеводнів є співмірною із інформативністю потоків і концентрацій вуглеводневих газів і перевищує індикаторне значення Ga, Cr, Co, Pb та інших мікроелементів. Обгрунтовано методичні прийоми вимірювань Eh і pH грунтів та додаткові мінералогічні індикатори, що підвищує ефективність наземних зйомок. Рекомендовано раціональні етапи ландшафтно-геохімічного районування ділянок наземних геохімічних пошуків за умовами міграції речовини.

1. Фонові зміни Eh і рН грунтових розрізів центральної частини Північного борту ДДЗ викликані геохімічними особливостями, які контролюються геоморфологією, а також молодими рухами земної кори, що сприяють покращенню флюїдного розвантаження. Аномальна вертикальна зональність по Eh зумовлена потоками вуглеводнів, особливо контрастними над тектонічними порушеннями.

2. Тривалий підтік глибинних ВВ від покладів спричинює становлення у грунтових розрізах специфічної фізико-хімічної обстановки. Над родовищами активізуються відновні процеси, Eh стабільно знижується на 30–100 мВ відносно фонових для певних елементарних ландшафтів. Це зумовлює від`ємні або близькі до нульових значення градієнта Eh. Над тектонічними порушеннями фізико-хімічні умови різко мінливі, відповідно аномалії градієнта Eh можуть змінювати знак; характерним є контрастне збільшення стандартних відхилень.

3. Найконтрастніші зміни Eh виявляються в перехідних горизонтах грунтів автономних ландшафтних позицій, які є геохімічними бар`єрами. З метою літохімічних пошуків ВВ рекомендується опробовувати ці горизонти. Однак, для виявлення мінливості геохімічної обстановки по площі зйомки опорні (тобто типові для катен) розрізи грунтів слід опробовувати повністю. У мінливості значень рН потік глибинних ВВ не проявляється, проте вони необхідні для типізації фізико-хімічних умов у грунтах та виділення геохімічних бар`єрів.

4. Вертикальна й латеральна міграція елементів зумовлюється ландшафтними і тектонічними чинниками. Тому, для встановлення пошукових літохімічних індикаторів слід виділяти фізико-хімічні обстановки й асоціації мікроелементів, які є нетиповими для певного неотектонічного (пізній плейстоцен-голоцен) режиму. В перехідних горизонтах (В, В2) грунтових розрізів катен нафтогазоносних і перспективних структур та ділянок з підвищеною геодинамічною активністю збільшується контрастність концентрування елементів на сорбційному і лужному бар`єрах. Над нафтогазоносними структурами асоціація елементів на бар`єрах (Ga, Cr, Co, Pb) вужча порівняно з геодинамічно активними ділянками (Со, Мо, Pb, Ва, Ni, Mn, Cr).

5. Дослідженнями мінерального складу тонких фракцій встановлено, що у грунтових розрізах над родовищами ВВ і перспективними за комплексом геохімічних ознак структурами темпи грунтового вивітрювання найповільніші. На специфічність геохімічної обстановки грунтових розрізів над нафтогазоносними структурами та зонами впливу тектонічних порушень вказують характерні новоутворення карбонатів і гіпсу.

6. Інформативність Eh-метрії грунтів стосовно виявлення покладу ВВ є співмірною з інформативністю потоків важких ВВ і метану та вищою за інформативність сумарних концентрацій ВВ за даними польової хроматографії і аномальних розподілів окремих мікроелементів. Інформативність мікроелементів визначається формуванням у специфічних фізико-хімічних умовах грунтів над родовищами ВВ асоціацій, відмінних від фонових. Для катен центральної частини Пнб ДДЗ це Ga, Cr, Co, Pb.

7. Обгрунтовано раціональні методичні прийоми досліджень Eh і pH грунтів при наземних пошуках ВВ:

* для всебічної характеристики фізико-хімічних процесів у грунтових розрізах і виявлення ознак впливу глибинних ВВ необхідними є як польові, так і лабораторні вимірювання Eh і pH; * в лабораторних умовах заміною повітря на вуглекислий газ можна досягти вищої контрастності пошукових аномалій Eh; * абсолютні значення Eh без урахування специфіки будови грунтових розрізів є неінформативними, тому доцільно вивчати також похідні величини – градієнти, дисперсії;

8. Запропоновано раціональні етапи ландшафтно-геохімічного районування ділянок наземних геохімічних пошуків за умовами міграції речовини: * виділення на площі тектогенних ландшафтів; * зіставлення особливостей міграції елементів із характеристиками геологічної будови і виявлення системних зв`язків між ними; формування за асоціаціями взаємозв`язаних ознак набору ефективних пошукових індикаторів для певної геоструктурної зони; * побудова карт (схем) інтегральних показників наявності пошукових об`єктів.

Публікації автора:

1. Бужук Л.О., Полівцев А.В. Щодо інформативності параметра окислювально-відновного потенціалу грунтів при пошуках нафти і газу // Мінеральні ресурси України. – 2001. – № 1. – С. 17 – 21.

Автором особисто зроблено огляд методичних особливостей вимірів Eh грунтів, виконано контрольні лабораторні виміри Eh, системну обробку та інтерпретацію результатів, сформульовано частину тексту і висновків.

2. Поморцева Т.П., Данилів Д.Ю., Полівцев А.В., Яронтовський О.Г., Кшановський О.В., Бужук Л.О. Оперативний контроль забруднення

довкілля нафтопродуктами при техногенних аваріях // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. – 2001. – № 1.–С. 32–38.

Автором оцінено контрастність від`ємних аномалій Eh у зоні аварійного виливу дизпалива (Любинецький водозабір Львівської області), прослідковано їхній зв`язок із джерелом забруднення, обґрунтовано елементи моделі поведінки забруднення.

3. Полівцев А.В., Сапужак Я.С., Чепіль П.М., Білик О.Д., Пилипишин Б.В., Готинян В.С., Королюк П.О., Арістов М.В., Бужук Л.О., Сапужак О.Я. Комплексування геолого-геофізичних і геохімічних методів при пошуках нафти і газу в бортових частинах Дніпровсько-Донецької западини // Сборн. науч. трудов Национального горного ун-та. – 2002. – № 13. – Т. 4. – С. 61–71.

Автором проінтерпретовано дані польової Eh-метрії грунтових розрізів на Кадницькій структурі Північного борту ДДЗ і Кохівській структурі Південного борту ДДЗ, уточнено характерні форми кривих Eh над покладами вуглеводнів і скидами, підтверджено тестовим і натурним моделюванням доцільність використання градієнтів і дисперсій Eh як ознак, що мають пошукове значення.

4. Полівцев А.В., Бужук Л.О., Мельник Ю.М., Скульська Л.Й., Галайко Х.О., Чекайло М.В. Особливості мінерального складу сучасних грунтів Північного борту Дніпровсько-Донецької западини (нафтогазопошуковий аспект) // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2003. – № 1. – С. 63–86.

Автором встановлено специфіку мінерального складу тонких фракцій грунтів над нафтогазоносними і безперспективними структурами та зонами впливу скидів, спільно з А.В. Полівцевим виділено характерні мікропроцеси у грунтах над вказаними об`єктами. Виявлені особливості запропоновано використовувати як додаткові індикатори під час наземних геохімічних пошуків вуглеводнів.

5. Полівцев А.В., Бужук Л.О., Сатаєва Л.О. Методика індикації тектонічних порушень і їх флюїдопровідності // Матеріали наук.-практ. конф. МНС України–Держкомгеології України “Проблеми техноприродних аварій та катастроф у зв’язку з розвитком небезпечних геологічних процесів (прогноз, керований контроль, моніторинг, інженерний захист процесонебезпечних територій)”. – Київ, 1997. – Частина 1. – С. 69–72.

Автором за результатами системного аналізу оцінено індикаторну роль Eh-рН–характеристик та елементів для комплексної діагностики тектонічних порушень.

6. Бужук Л.А. Использование параметров окислительно-восстановительной зональности почв при поисках углеводородов. // Мат-лы докл. ІІ Междунар. науч. конф. студентов, аспирантов и молодых ученых им. академика М.А. Усова “Проблемы геологии и освоения недр”. – Томск: Изд-во НТЛ, 1998. – Ч.1. – С. 60–61.

7. Бужук Л.О., Полівцев А.В. Застосування параметрів окисно-відновної зональності грунтів при пошуках вуглеводнів // Тез. докл. 4 Междунар. симпозиума “Применение математических методов и компьютерных технологий при решении задач геохимии и охраны окружающей среды” – Киев, 1998. – С. 72–73.

Автором обгрунтовано і апробовано раціональні прийоми статистичної обробки ландшафтно-геологічних, газо- і літохімічних даних з метою виділення індикаторів покладів вуглеводнів та тектонічних порушень.

8. Полівцев А.В., Бужук Л.О. Геохімічні бар`єри північного борту ДДЗ і їх пошукове значення // Нафта і газ України. Зб. наук. праць. Матеріали 5-ї міжнародної конференції “Нафта і газ України–98”, Полтава, 15–17 вересня, 1998 р. Т. 1. – Полтава: УНГА, 1998. – С. 103–106.

Автором для центральної частини Північного борту ДДЗ систематизовано геохімічні бар`єри на ділянках з різною сучасною геодинамічною активністю, виділено інформативні літохімічні показники нафтогазоносності.

9. Бужук Л.О. Дослідження динаміки окислювально-відновного потенціалу грунтів нафтогазоносних площ // Нафта і газ України. Зб. наук. праць. Матеріали 6-ї міжнародної конференції “Нафта і газ України–2000”, Івано-Франківськ, 31 жовтня – 3 листопада, 2000 р. Т. 1. – Івано-Франківськ: УНГА, 2000. – С. 206–207.

10. Бужук Л.О. Дослідження фізико-хімічних характеристик приповерхневих відкладів під час розшуків нафти і газу // Наука про Землю-2001. Матеріали молодіжної наук. конф. “Наука про Землю-2001”, Львів, 19 – 21 жовтня 2001 р. – Львів, ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – С. 9–10.

11. Полівцев А.В., Скачедуб Є.О., Бужук Л.О. Структурно-речовинні неоднорідності фундаменту північного борту Дніпровсько-Донецької западини (у зв`язку з нафтогазоносністю). // Тези доп. міжнарод. наук. конф. “Геологія горючих копалин України” –Львів, 2001. – С. 212–213.

Автором досліджено петрохімічні особливості порід різних формаційних комплексів фундаменту в межах Північного борту ДДЗ, виконано системну обробку геолого-геофізичних і геохімічних даних, сформульовано частину висновків.

12. Полівцев А.В., Сапужак Я.С., Бужук Л.О., Сапужак О.Я., Арістов М.В. Комплексна інтерпретація геолого-геофізичних і геохімічних даних по перспективно нафтогазоносних зонах схилів Східно-Європейської платформи // Тез. докл. V Междунар. конф. “Проблемы геодинамики и нефтегазоносности Черноморско-Каспийского региона”. – Симферополь, 2003. – С. 287–290.

Автором апробовано раціональні прийоми комплексної інерпретації газо- і літохімічних даних для оцінки перспектив нафтогазоносності структур бортів ДДЗ.

13. Бужук Л.О., Полівцев А.В. Етапи районування нафтогазоперспективних ділянок за умовами міграції елементів і ведення літогеохімічних пошуків // Тези доп. VIII наукової конференції молодих вчених та спеціалістів ІГГГК НАНУ та НАК “Нафтогаз України. – Львів, 2003. – С. 61–67.

Автором спільно з А.В. Полівцевим за результатами комплексних геолого-геофізичних і геохімічних досліджень обгрунтовано етапи районування нафтогазоперспективних ділянок за умовами міграції елементів і ведення літохімічних пошуків.