Анотація до роботи:

Возний Сергій Степанович. Фізична реабілітація студенток, хворих на нейроциркуляторну дистонію за кардіальним типом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.03 – фізична реабілітація; Львівський державний університет фізичної культури, Львів, 2008.

Дисертація присвячена проблемі фізичної реабілітації студенток з поширеним захворюванням серцево-судинної системи – нейроциркуляторною дистонією за кардіальним типом. Уперше розроблено, науково обґрунтовано та апробовано методику фізичної реабілітації для цієї категорії хворих. Запропонована методика спрямована на вирішення таких стратегічних завдань: формування позитивного ставлення до фізичних вправ, адаптації організму до фізичних навантажень, що поступово підвищуються, навчання методів саморегуляції, основ здорового способу життя. Вона передбачала: аеробно-анаеробні фізичні вправи, інтенсивність яких дозували за визначеним індивідуальним порогом анаеробного обміну; вправи, спрямовані на підвищення ортостатичної і вестибулярної стійкості; спеціальні дихальні вправи, загартування, самомасаж, аутогенне тренування.

Застосування засобів і методів фізичної реабілітації, включених до запропонованої методики, сприяло швидшому розвитку адаптації до впливу чинників зовнішнього та внутрішнього середовища. У студенток основної групи покращилися функціональні показники кардіореспіраторної системи, зросла фізична працездатність, кількісний рівень соматичного здоров’я, зменшилися суб’єктивні прояви хвороби (p < 0,05 – < 0,001).

1. Аналіз літературних джерел свідчить, що нейроциркуляторна дистонія –одне з розповсюджених захворювань серцево-судинної системи. Під час лікування захворювань легкого і середнього ступеня перевагу надають немедикаментозним методам, що передбачають дотримання режиму дня, достатній за тривалістю нічний сон і денний відпочинок, ранкову гігієнічну гімнастику, раціональне харчування, психотерапію, фізіотерапевтичні процедури, масаж, рефлексотерапію, фітотерапію. Не менш важливими є й заняття фізичними вправами. Однак в опрацьованих літературних джерелах методики фізичної реабілітації хворих на нейроциркуляторну дистонію за кардіальним типом розроблені недостатньо, зокрема відсутні конкретні рекомендації щодо дозування інтенсивності фізичних навантажень відповідно до функціонального стану серцево-судинної системи хворих як під час проведення організованих фізкультурно-оздоровчих занять, так і під час самостійних занять фізичними вправами.

2. Дослідження вихідних даних морфофункціонального стану хворих студенток виявило:

– нейроциркуляторна дистонія за кардіальним типом не впливає на глобальні показники фізичного розвитку студенток, які вірогідно не відрізняються від таких показників у практично здорових однолітків (p > 0,05);

– визначені у стані спокою середні показники частоти серцевих скорочень, артеріального і пульсового тиску та індекс Робінсона у студенток обох обстежуваних груп відповідають середнім фізіологічним нормам;

– функціональний стан серцево-судинної системи хворих студенток є низьким; нормотонічна реакція на дозоване фізичне навантаження зафіксована у 19,9% студенток основної групи і у 18,8% студенток групи порівняння;

– життєва ємність та максимальна вентиляція легень у відсотках до належної, а також індекс Тіфно у студенток обох обстежуваних груп нижчі від середніх фізіологічних норм; у 70,9% студенток основної і у 71,9% студенток групи порівняння наявні ознаки вентиляційної недостатності;

– показники фізичної працездатності хворих, визначені за тестом PWC₁₇₀, та частота серцевих скорочень і фізична працездатність на порозі анаеробного обміну у студенток обстежуваних груп нижчі від середніх значень для молодих жінок, які не займаються спортом;

– студенток, хворих на нейроциркуляторну дистонію за кардіальним типом, найчастіше турбують серцево-судинні порушення, дихальні розлади, прояви астенічного синдрому та вегетосудинні кризи;

3. Результати дослідження дозволили встановити раціональні межі інтенсивності фізичних навантажень на етапах фізичної реабілітації:

– на першому етапі порогова частота серцевих скорочень має становити 65 – 75% від рівня індивідуального порогу анаеробного обміну, середня – 85%, пікова – 95% від ЧСС_ПАНО;

– на другому етапі порогова частота серцевих скорочень становить 80% від рівня індивідуального порогу анаеробного обміну, середня – 90% і пікова досягає ЧСС_ПАНО, але цей поріг не рекомендується перевищувати;

– на третьому етапі порогова частота серцевих скорочень – 85% від рівня індивідуального порогу анаеробного обміну, середня – 95%, пікова – 110% від ЧСС_ПАНО.

4. Упроваджена експериментальна методика фізичної реабілітації позитивно вплинула на функціональні показники кардіореспіраторної системи та клінічні прояви захворювання у студенток основної групи:

– на 42,6% збільшилася кількість студенток з нормотонічним типом реакції на пробу Мартіне;

– нормалізувалися показники функціонального стану дихальної системи: у 83,3% студенток відсутні ознаки вентиляційної недостатності, час затримки дихання під час виконання проби Штанге і Генчі наблизився до фізіологічної норми (35,8 ± 0,7 і 25,3 ± 0,3 с);

– кількість студенток основної групи з нормальною стійкістю вестибулярного аналізатора до подразнень збільшилася на 42,2%;

– на 31,6% зросла кількість студенток основної групи, у яких визначено нормальне забезпечення вегетативної діяльності;

– рівень соматичного здоров’я студенток основної групи за час експерименту зріс від низького (2 бали) до нижчого за середній (6 балів);

– за рахунок фізкультурно-оздоровчої складової на 16% збільшився тижневий індекс рухової активності студенток основної групи, у студенток групи порівняння приріст склав 4,6% (p < 0,001).

5. Проведені дослідження показали сильний взаємозв’язок у студенток основної групи між тижневим індексом рухової активності та бігом на 500 м (r=-0,71); середній – між індексом рухової активності та бігом на 30 м (r = - 0,59), стрибком у довжину з місця (r = 0,67), згинанням і розгинанням рук в упорі на колінах за 20 с (r = 0,64), підніманням тулуба з вихідного положення „лежачи на спині” за 30 с (r = 0,54) і нахилом тулуба вперед з вихідного положення „сидячи” (r = 0,50); слабкий статистичний зв’язок існує між індексом рухової активності та підтягуванням з вихідного положення „вис лежачи на спині” (r = 0,46);

– статистичний взаємозв’язок між тижневим індексом рухової активності і рівнем соматичного здоров’я у студенток основної групи сильний (г = 0,71), у студенток групи порівняння – середній (r = 0,56).

6. Абсолютна фізична працездатність студенток основної групи, хворих на нейроциркуляторну дистонію за кардіальним типом, досягла 542,2 ± 13 кгм/хв, відносна – 9,8 ± 0,2 кгм/хв/кг, що відповідає середнім величинам для молодих жінок, які не займаються спортом.

Поріг аеробно-анаеробного обміну у студенток основної групи досяг 42,8 ± 0,6% від максимального споживання кисню, частота серцевих скорочень на рівні порогу анаеробного обміну у середньому становить 144 ± 0,6 уд/хв, що відповідає середнім величинам для молодих жінок, які не займаються спортом.

7. Розроблена і впроваджена у практику авторська методика фізичної реабілітації студенток, хворих на нейроциркуляторну дистонію за кардіальним типом, призвела до зменшення клінічних проявів хвороби:

– за 5-бальною шкалою оцінки суб’єктивних симптомів студентки основної групи оцінили прояви хвороби від 3,4 ± 0,13 до 4,0 ± 0,16 бала;

– вплив чинників зовнішнього і внутрішнього середовища на виникнення основних симптомів захворювання студентки основної групи оцінили як помірний (від 3,1 ± 0,09 до 3,9 ± 0,15 бала);

– на краще змінилося ставлення до фізкультурно-оздоровчих занять: 58,3% студенток основної групи мають стійке бажання продовжувати заняття, 37,5% свого ставлення не визначили.

8. Проведене дослідження не претендує на вичерпне висвітлення всіх аспектів фізичної реабілітації хворих із захворюваннями серцево-судинної системи, і зокрема хворих на нейроциркуляторну дистонію за кардіальним типом. Подальшого вивчення потребує така проблема, як застосування фізичних навантажень у фізичній реабілітації хворих, які мають функціонально-структурні захворювання серця і синдром малих аномалій.

Публікації автора:

1. Возний С. С. Нові технології фізичної реабілітації хворих на нейроциркуляторну дистонію за кардіальним типом / Сергій Степанович Возний. – Херсон : ВАТ “Херсонська міська друкарня”, 2008. – 93 с. – (Методичний посібник).

2. Возний С. Функціональний стан кардіореспіраторної системи та фізична працездатність студентів, які хворіють на різні форми нейроциркуляторної дистонії / Сергій Возний // Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. – Л., 2006. – Вип. 10. – Т.4. – Кн. 1. – С. 261 – 266.

3. Возний С. Функціональний стан кардіореспіраторної системи студенток, хворих на нейроциркуляторну дистонію за кардіальним типом / С. Возний // Спортивний вісник Придніпров’я. – 2006. – №3. – С. 95 – 99.

4. Возний С. Рухова активність і фізична працездатність студенток, хворих нейроциркуляторною дистонією по кардіальному типу / Сергій Возний // Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. – Л., 2007. – Вип. 11. – Т.1. – С. 39 – 42.

5. Возний С. Вплив експериментальної програми фізичної реабілітації на оцінку суб’єктивних проявів захворювання у студенток, хворих на нейроциркуляторну дистонію по кардіальному типу / С. С. Возний // Спортивна наука України [Електрон. вид.]. – 2008. №1(16). – С. 32 – 42. – Режим доступу : http//www.nbuv.gov.ua.

6. Возный С. С. Особенности медико-педагогических наблюдений за занимающимися в специальной медицинской группе / С. С. Возный, Ю. А. Ромаскевич // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2006. – №1. – С. 39 – 41.

7. Возний С. С. Шляхи підвищення ефективності роботи спеціальної медичної групи в навчальних закладах різного профілю акредитації / С. С. Возний, Ю. О. Ромаскевич // Главный врач. – 2006. – №9 (53). – С. 38 – 39.

8. Брітан Л. Оптимізація роботи спеціальної медичної групи в закладах освіти / Л. Брітан, С. Возний, Ю. Ромаскевич // Спортивна медицина, лікувальна фізкультура та валеологія : матеріали ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. – О., 2007. – С. 56 – 57.

9. Возний С. С. Фізична реабілітація студенток, хворих на нейроциркуляторну дистонію / С. С. Возний, І. В. Маляренко, Ю. О. Ромаскевич // Фізичне виховання студентів навчальних закладів : здобутки, проблеми та шляхи їхнього вирішення у контексті вимог Болонської декларації : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – К., 2007. – С. 185 – 187.

10. Возний С. Немедикаментозні методи лікування хворих на нейроциркуляторну дистонію / С. Возний, Є. Безгребельна, М. Лелека // Актуальні проблеми юнацького спорту : матеріали IV Всеукр. наук.-практ. конф. – Херсон, 2006. – С. 125 – 128.

11. Возний С. Деякі морфофункціональні показники студенток, які хворіють на нейроциркуляторну дистонію по кардіальному типу / С. Возний // Фізична культура, спорт та здоров’я нації : зб. наук. пр. – Вінниця, 2006. – С. 479 – 483.

12. Возний С. Нейроциркуляторна дистонія у юних спортсменів / С. Возний, Л. Гаврильченко // Актуальні проблеми юнацького спорту : матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф. – Херсон, 2007. – С. 240 – 243.

13. Возний С. С. Вплив експериментальної методики фізичної реабілітації на рівень соматичного здоров’я студенток, хворих на нейроциркуляторну дистонію за кардіальним типом / С. С. Возний // Проблеми сучасної валеології, фізичної культури та реабілітації : зб. наук пр. за матеріалами наук.-практ. конф., присвяч. 60-річчю спорт. медицини в Україні. – Херсон, 2008. – С. 47 – 51.