1. Аналіз літератури, присвячений проблемі реабілітації дітей із церебральним паралічем, дозволив зробити висновок про те, що в наукових дослідженнях продовжує залишатися актуальним завдання розробки програм фізичної реабілітації, спрямованих на корекцію деформації хребта, профілактику прогресування сколіозу й нормалізацію функції кардіореспіраторної системи дітей молодшого шкільного віку. 2. Результати констатуючого експерименту свідчать про наявність деформації хребта у дітей із ДЦП. Так, кут, утворений горизонталлю й лінією, що з'єднує найбільш виступаючу точку лобової кістки й підборідний виступ, більший, ніж показник здорових дітей на 26,4% і становить, відповідно, 107,10±1,210 (P<0,05); кут, утворений вертикаллю й лінією, що з'єднує остистий відросток хребця С7 і остистий відросток хребця L5, перевищував у 3,9 рази показник здорових дітей і становить – 9,87±0,280 (Р<0,05); кут асиметрії лопаток, що характеризує поставу у фронтальній площині був вищим, ніж показник здорових дітей у 2,4 рази – 2,23±0,070 (Р<0,05). Аналіз показників фізичного розвитку дітей із ДЦП свідчить про наявність у них зниження маси тіла і окружності грудної клітки (Р<0,05). Істотні розходження, порівняно зі здоровим контингентом, виявлені у функціональному стані м'язових груп, що формують ортоградну позу. У дітей із ДЦП статична силова витривалість м'язів спини склала 10,13±0,40 с, живота - 8,35±0,41 c, що відповідно на 51,8% і 52,1% нижче, ніж показники здорових дітей. 3. Встановлено, що розвиток сколіозу при ДЦП призводить до істотних порушень функціонального стану кардіореспіраторної системи. Показник відношення фактичної величини життєвої ємності легенів до належної величини у дітей із церебральним паралічем склав 64,88±0,99%, що на 18,0% нижче, ніж у здорових дітей (Р<0,05), а відношення величини фактичної максимальної вентиляції легенів до належної величини – нижче на 19,0% і дорівнювало 65,72±1,87% (Р<0,05). Частота дихання у групі дітей із ДЦП була вірогідно вищою, ніж у здорових на 24,6%, хвилинний об’єм дихання - на 13,6%. Непрямі показники функціонального стану кардіореспіраторної системи (гіпоксичні проби Штанге й Генча) у дітей із ДЦП були нижче, ніж у здорових у 2,5 і 2,3 рази. 4. На підставі даних констатуючого експерименту розроблена програма фізичної реабілітації дітей молодшого шкільного віку зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом І-ІІ ступеня, яка складалась з трьох етапів – вступний, основний і заключний. Програма включає застосування спеціальних коригуючих вправ у вихідних положеннях, що сприяє розвантаженню хребта, виконання фізичних вправ на профілакторі Євмінова з метою декомпресії хребців, профілактики їх торсії й збільшення сили глибоких м'язів спини, які формують м'язовий корсет. Програма реабілітації передбачає поєднання методик лікувального масажу – сегментарного й точкового, що використовуються при ДЦП, і спеціально спрямованого масажу при сколіозі, рухливі ігри, механотерапію, фізіотерапію. 5. Розроблена програма фізичної реабілітації дітей 9 років зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом I-II ступеня, сприяє посиленню стабільності хребта за рахунок впливу на м'язи, що беруть участь у формуванні ортоградної пози. Так, у дітей основної групи статична силова витривалість м'язів спини склала 17,5±0,71 с, в контрольній – 14,3±0,75 с (Р<0,05), м'язів живота, відповідно, 14,3±0,64 с і 11,5±0,56 с (Р<0,05). 6. Під впливом запропонованої програми відмічається покращення показників біогеометричного профілю постави в сагітальній площині в обох групах, однак більш виражено – в основній. У фронтальній площині позитивна динаміка спостерігається тільки в основній групі, що найбільш демонстративно показує кут асиметрії лопаток, який у дітей основної групи зменшився на 17,4% і склав 1,80±0,060, у контрольній групі величина даного кута збільшилася на 16,2% і склала 2,65±0,130 (Р<0,05). У дітей основної групи покращилися такі показники фізичного розвитку, як маса тіла й окружність грудної клітки. У контрольній групі, навпаки, спостерігалася тенденція до подальшого зниження цих показників. 7. Про ефективність розробленої програми свідчить динаміка показників функціонального стану кардіореспіраторної системи. Так, величина відношення фактичної життєвої ємності легенів до належної у дітей основної групи під кінець застосування реабілітаційних програм була вищою, ніж у контрольній на 5,6%, і склала 74,79±0,81% проти 69,20±1,11% у контрольній (Р<0,05). Показник вентиляційних можливостей - відношення фактичної величини максимальної вентиляції легенів до належної величини був вищим, ніж показник контрольної групи на 6,6%, і склав 75,43±0,98% (Р<0,05); стійкість до кисневої заборгованості (проба Штанге) вірогідно збільшилася порівняно з контрольною на 40,4%, проба Генча - на 21,2% (Р<0,05). Покращився показник роботи серця - частота серцевих скорочень зменшилася в основній групі на 9,6% (Р<0,05), у контрольній - на 4,3% (Р>0,05). В основній групі зменшилася, порівняно з контрольною, на 25% кількість дітей, які скаржилися на слабкість і швидку стомлюваність. 8. Проведені дослідження з вивчення ефективності розробленої програми фізичної реабілітації підтверджують дані про достовірну перевагу її порівняно із традиційною й дозволяють підвищити ефективність реабілітації дітей молодшого шкільного віку зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом I-II ступеня. Перспективи подальших досліджень пов'язані з розробкою науково-обґрунтованої програми відновлення природних локомоцій дітей зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом І-ІІ ступеня. |