Анотація до роботи:

Весніна Л.Е. Фізіологічна регуляція функціонального стану мембран лімфоцитів периферійної крові пептидним комплексом нирок. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.03 – нормальна фізіологія. – Інститут геронтології АМН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена теоретичному узагальненню та новому вирішенню наукової проблеми визначення механізмів регуляції функціонального стану плазматичної мембрани лімфоцитів периферійної крові фізіологічно активними речовинами, які продукуються нирками, та реалізують свій вплив за фізіологічних умов, за умов дії ендогенних імуномодуляторів, за умов модуляції активності окремих ланок основних шляхів сигнальної трансдукції та пригнічення метаболічних процесів.

Результати досліджень свідчать про можливість фізіологічної регуляції функціонального стану мембран лімфоцитів периферійної крові пептидним комплексом, отриманим з тканин органу нелімфоїдного походження – кіркової речовини нирок, яка реалізується зміною рівня та характеру експресії поверхневих мембранних рецепторів лімфоцитів. Визначено, що до трансдукції сигналу пептидного комплексу нирок у клітину залучені процеси фосфорилування за тирозином, які відбуваються на початкових та більш віддалених за часом етапах реалізації біологічної дії. На поверхні мембрани периферійних лімфоцитів визначені специфічні рецептори з низькою афінністю до пептидного комплексу нирок.

Обгрунтована ідентичність механізмів реалізації біологічної дії пептидних комплексів, отриманих з кіркової речовини нирок та тимусу.

У дисертації представлено теоретичне узагальнення та нове рішення наукової проблеми визначення механізмів регуляції функціонального стану мембран лімфоцитів периферійної крові фізіологічно активними речовинами, які продукуються нирками та реалізують свій вплив за фізіологічних умов, за умов дії ендогенних імуномодуляторів, за умов модуляції активності окремих ланок основних шляхів сигнальної трансдукції та пригнічення метаболічних процесів.

1. За допомогою розробленого способу моделювання поверхневих рецепторів лімфоцитів визначено, що пептидний комплекс нирок здатний стимулювати функціональну активність інтактних лімфоцитів за рахунок модуляції рівня експресії поверхневих рецепторів. Під час 30-ти та 60-хвилинної інкубації ПКН переважно збільшував рівень експресії антигенних детермінант CD3, CD4, CD8 та HLA-DR, знижував експресію CD22. Інкубація лімфоцитів з ПКН протягом 24 годин виявила стимулювання експресії CD3, CD4, CD8 та HLA-DR, пригнічення – CD72. Тималін під час 30-ти та 60-хвилинної інкубації також збільшував рівень експресії поверхневих імуноглобулінових рецепторів, CD3, CD4, CD8 та HLA-DR переважно в середній та максимальній концентраціях, знижував експресію CD72 у максимальній концентрації. При інкубації з тималіном протягом 24 годин зростав рівень експресії CD3, CD4, CD8 та HLA-DR.

2. Порівняння впливу ПКН та тималіну за умов дії ендогенних імуномодуляторів визначило односпрямовану модулюючу дію. За умов дії ІЛ-2 ПКН викликав достовірне збільшення експресії CD3 у 1,3 рази, зниження експресії CD4 у 1,2 рази, CD8 та CD72 – у 1,3 рази. Тималін за подібних умов підвищував експресію CD3 на 11,85%, HLA-DR на 21,69%, знижував - CD8 на 33,74%, CD72 на 35,65% (р<0,05). ПКН відновлював знижену під дією гідрокортизону експресію CD3 і CD8, зменшував – CD4 та HLA-DR. Тималін підвищував рівень експресії CD3, CD4 та CD8, знижував - HLA-DR. За умов дії a-ІФН ПКН відновлював знижений рівень експресії антигенних детермінант Т-клітин (CD3, CD4, CD8), HLA-DR та продовжував збільшення експресії CD72. Тималін також відновлював знижений під дією a-ІФН рівень експресії антигенних детермінант.

3. ПКН та тималін стимулювали експресію мембранних рецепторів лімфоцитів незалежно від рівня іонів кальцію всередині клітини і в позаклітинному просторі. Така дія була опосередкована властивістю досліджених пептидних речовин відновлювати необхідний рівень внутрішньоклітинного кальцію або збільшувати його, діючи подібно до кальцієвого іонофору А23187.

4. Для ПКН визначено функціональну антагоністичну дію по відношенню до протеїнкіназної сигнальної системи. ПКН знижував індуковану ФМА експресію CD4 на 22,91%, CD8 на 13,26%, CD72 на 24,32%, поверхневих імуноглобулінових рецепторів на 39,20%, викликав подальше зниження експресії HLA-DR на 33,33% (р<0,05). Тималін також знижував експресію CD3 на 11,22%, CD4 на 35,24%, поверхневих імуноглобулінів на 13,57% (р<0,05).

5. За умов пригнічення активності Na⁺,K⁺-АТФази за допомогою уабаїну ПКН та тималін володіли здатністю стимулювати функціональну активність клітин шляхом збільшення рівня експресії антигенних детермінант СD4, СD8, поверхневих імуноглобулінів та СD72. На експресію СD3 пептидні речовини діяли різноспрямовано.

6. При попередньому видаленні рецепторів з поверхні мембрани трипсином ПКН та тималін здатні відновлювати експресію поверхневих рецепторів лімфоцитів. За умов пригнічення метаболічних процесів у клітині за допомогою метотрексату дія пептидних речовин мала відмінності в збільшенні експресії деяких рецепторів. Так, ПКН стимулював експресію CD3 та CD8, тималін - поверхневих імуноглобулінових рецепторів і детермінант CD3. Комплексна обробка клітин трипсином та метотрексатом визначила, що ПКН притаманна властивість відновлювати рівень експресії ефективніше, ніж тималіну.

7. На поверхні мембран лімфоцитів за умов відсутності перехресного зв’язування виявлено низькоафінні рецептори до ПКН та тималіну. Визначено, що ПКН взаємодіяв з 38,0 % клітин, які переважно несуть маркери HLA-DR, CD3, CD16, CD4, та в меншій мірі CD8 та CD95, практично не зв’язувався з клітинами з фенотипом CD22⁺. Тималін взаємодіяв з 17,7% лімфоцитів.

8. У реалізації мембраноопосередкованого впливу ПКН беруть участь процеси фосфорилування мембранних білків лімфоцитів за залишками тирозину, які відбуваються на початкових та більш віддаленних за часом етапах сигнальної трансдукції.

9. Модуляція функціональної активності лімфоцитів відбувається шляхом зміни перегрупування поверхневих рецепторів лімфоцитів у площині мембрани у вигляді кластерів, петчів та кепів, визначаючи здатність ПКН та тималіну впливати на початковий етап формування контактного сайту Т-клітинного рецептора з антиген-презентуючою клітиною – поляризацію клітин та функціональну активність В-клітинного рецептора.

10. Реалізація модулюючого впливу пептидних комплексів центрального та периферичного походження - ПКН та тималіну на функціональний стан мембран лімфоцитів периферійної крові відбувається подібними механізмами дії. Визначено односпрямований мембраноопосередкований стимулюючий вплив ПКН та тималіну за фізіологічних умов, за умов дії ендогенних імуномодуляторів, зміни рівня внутрішньоклітинного кальцію. За умов модуляції активності протеїнкіназної сигнальної системи, транспортних систем для іонів та пригніченні метаболічних процесів дія пептидних речовин на експресію окремих рецепторів відрізнялась. Отримані результати свідчать про універсальність дії пептидного комплексу нирок та тималіну.

Публікації автора:

1. Регуляція активності мембрани та процесів апоптозу лімфоїдних клітин тканинними пептидами /Н.О. Боброва, Л.Е. Весніна, І.П. Кайдашев, О.В. Квак, О.А. Шликова, В.В. Рябенко /Під ред. І.П. Кайдашева. - Полтава: Полімет, 2004.- 216 с. (пошукувачем особисто написаний розділ 3.2, здійснено підбір літературних джерел, підготовку до друку).

2. Веснина Л.Э. Изменение экспрессии мембранных рецепторов лимфоцитов под влиянием пептидного комплекса почек на фоне действия б-интерферона //Проблеми екологiї та медицини.- 1997. - T.1, № 1-2. - C. 32-34.

3. Веснина Л.Э. Эффект ремодуляции поверхностных рецепторов лимфоцитов пептидным комплексом почек //Архив клинич. и эксперим. медицины.- 2000.- Т. 9, № 3.- С. 353-355.

4. Весніна Л.Е. Особливості впливу пептидного комплексу нирок та тималіну на експресію поверхневих рецепторів лімфоцитів при модуляції вмісту внутрішньоклітинного кальцію // Експерим. та клініч. фізіологія і біохімія.- 2004.- № 4(28).- С. 42-50.

5. Весніна Л.Е. Визначення рівня впливу пептидного комплексу нирок на експресію поверхневих рецепторів лімфоцитів //Експерим. та клініч. фізіологія і біохімія.- 2005.- № 1(29).- С. 59-66.

6. Весніна Л.Е. Особливості впливу тималіну на антигенні детермінанти лімфоцитів за умов дії ендогенних імуномодуляторів //Проблеми екології та медицини.- 2005.- Т. 9, № 1-2.- С. 18-22.

7. Веснина Л.Э., Кайдашев И.П. Участие пептидного комплекса почек в регуляции экспрессии некоторых рецепторов лейкоцитов //Иммунология.- 1998.- № 4.- С. 13-16. (пошукувачем особисто виконано імунофлюоресцентне дослідження, підбір літературних джерел).

8. Веснина Л.Э., Кайдашев И.П. Экспрессия мембранных рецепторов лимфоцитов под влиянием пептидного комплекса почек на фоне действия иммуномодуляторов //Иммунология.- 1999.- № 6.- С. 36-39. (пошукувачем особисто проведено планування і виконання експерименту, імунофлюоресцентне дослідження, аналіз отриманого матеріалу).

9. Веснина Л.Э., Кайдашев И.П. Особенности воздействия пептидного комплекса почек на экспрессию антигенных детерминант лимфоцитов, обработанных интерлейкином-2 и гидрокортизоном //Иммунология.- 2000.- № 2. - С. 17-21. (пошукувачем особисто проведено експеримент, імунофлюоресцентне дослідження, формулювання висновків, підбір літературних джерел).

10. Весніна Л.Е., Кайдашев І.П. Роль кальційзалежних механізмів у реалізації імунотропних ефектів пептидного комплексу нирок //Фізіол. журн.- 2000.- Т.46, № 6.- С. 28-35. (пошукувачем особисто проведено моделювання вмісту кальцію, імунофлюоресцентне дослідження, аналіз отриманих даних, підбір літературних джерел).

11. Роль протеинкиназы С в механизме действия регуляторных пептидов /Л.Э. Веснина, И.П. Кайдашев, О.А. Ножинова, О.А. Гейко, Н.А. Боброва //Проблеми екології та медицини.- 1999.- Т.3, N 5.- С. 50-54. (пошукувачем особисто виконано імунофлюоресцентне дослідження, формулювання висновків).

12. Веснина Л.Э., Кайдашев И.П., Соколенко В.Н. Влияние пептидного комплекса почек на экспрессию поверхностных рецепторов лимфоцитов в условиях связывания внеклеточного кальция //Проблеми екології та медицини.- 1998.- Т.2, № 1-2.- С. 34-37. (пошукувачем особисто проведено планування експерименту, імунофлюоресцентне дослідження, формулювання висновків).

13. Восстановление поверхностных рецепторов лимфоцитов под действием пептидных комплексов почек и тимуса (тималина) после обработки метотрексатом / Л.Э. Веснина, Н.Л. Куценко, И.П. Кайдашев, И.Н. Звягольская //Проблеми екології та медицини.- 2001.- Т. 5, № 1-2. - С. 33-37. (пошукувачем особисто проведено імунофлюоресцентне дослідження, аналіз отриманих даних).

14. Кайдашев И.П., Веснина Л.Э. К механизму иммунотропного действия естественного пептидного комплекса почек //Імунологія та алергологія.- 1999. - № 1-2. - С. 119-122. (пошукувачем особисто проведено імунофлюоресцентне дослідження, підбір літературних джерел).

15. Влияние природного пептидного комплекса почек и его синтетических аналогов на экспрессию поверхностных рецепторов лимфоцитов доноров / О.А. Гейко, И.П. Кайдашев, И.Н. Звягольская, О.А. Баштовенко, Л.Э. Веснина, Л.В. Беркало //Проблеми екології та медицини.- 1999.- Т. 3, № 3-4. – С. 94-95. (пошукувачем особисто виконано імунофлюоресцентне дослідження).

16. Весніна Л.Е., Кайдашев І.П. Вплив пептидного препарату з нирок на рівень експресії поверхневих рецепторів лімфоцитів за умов пригнічення активності Na⁺,K⁺-АТФази //Фізіол. журн.- 2004.- Т. 50, № 6.- С. 76-82. (пошукувачем особисто проведено моделювання активності Na⁺,K⁺-АТФази, імунофлюоресцентний метод, підбір літературних джерел, аналіз отриманих даних).

17. Веснина Л.Э., Кайдашев И.П. Динамика изменения экспрессии поверхностных рецепторов лимфоцитов под действием тималина //Імунологія та алергологія.- 2005.- № 2.- С. 7-11. (пошукувачем особисто проведено планування та виконання експерименту, імунофлюоресцентне дослідження, формулювання висновків).

18. Весніна Л.Е., Кайдашев І.П. Визначення та порівняння впливу пептидного комплексу нирок та тималіну на експресію рецепторів лімфоцитів //Імунологія та алергологія.- 2005.- № 3.- С. 51-54. (пошукувачем особисто проведено планування та експериментальне дослідження, імунофлюоресцентне дослідження, аналіз та інтерпретацію отриманих даних).

19. Весніна Л.Е., Кайдашев І.П. Тималін відновлює експресію поверхневих антигенних детермінант лімфоцитів, попередньо оброблених трипсином //Актуал. пробл. сучасн. мед.: Вісн. Укр. мед.стомат. акад.- 2005.- Т. 5, вип. 2(10).- С. 9-12. (пошукувачем особисто проведено моделювання впливу трипсину, імунофлюоресцентне дослідження, формулювання висновків).

20. Весніна Л.Е., Кайдашев І.П. Порівняльний вплив тималіну та пептидного комплексу нирок на експресію поверхневих рецепторів лімфоцитів за умов модуляції транспортних систем для іонів //Вісник проблем біології і медицини.- 2005.- Вип. 3.- С. 65-71. (пошукувачем особисто проведено планування та експеримент, імунофлюоресцентне дослідження, підбір літературних джерел, аналіз даних).

21. Весніна Л.Е., Кайдашев І.П. Участь пептидного комплексу нирок в процесах фосфорилювання внутрішньоклітинних білків за залишками тирозину //Проблеми екології та медицини.- 2005.- Т.9, № 3-4.- С. 3-7. (пошукувачем особисто проведено моделювання впливу пептидного комплексу нирок та ФМА, лізис та маркування клітин, підбір літературних джерел, формулювання висновків).

22. Весніна Л.Е., Кайдашев І.П. Порівняння дії тималіну та пептидного комплексу нирок на експресію мембранних рецепторів лімфоцитів на фоні a-інтерферону //Клінічна фармація.- 2006.- № 1.- С. 26-29. (пошукувачем особисто виконано імунофлюоресцентне дослідження, інтерпретацію даних).

23. Пат. 53122А України 7 А 61К35/23. Спосіб моделювання поверхневих рецепторів лімфоцитів. – Весніна Л.Є., Кайдашев І.П. – N 2002032132; Заявл. 18.03.2002; Опубл. 15.01.2003; Бюл. № 1. - С. 4.51. (пошукувачем особисто проведено розробку способу моделювання, імунофлюоресцентне дослідження, підбір літературних джерел).

24. Весніна Л.Е., Кайдашев І.П. Участь пептидного комплексу нирок в регуляції експресії деяких рецепторів імуноцитів //Фізіологія та патологія імунітету, гемостазу та перекисного окислення ліпідів: Зб. наук. пр. /Під ред. М.С. Скрипнікова.- Полтава, 1997. - С. 54-60. (пошукувачем особисто виконано імунофлюоресцентне дослідження, проведено підбір літературних джерел).

25. Веснина Л.Э. Некоторые особенности мембрано-опосредованного действия регуляторных пептидов /Матер. конф. молодих вчених “Фізіологія і патологія перекисного окислення, гемостазу та імуногенезу”.- Полтава, 1998 //Проблеми екології та медицини.- 1999.- Т. 3, № 1-2.- С. 32.

26. Весніна Л.Е. Дія пептидного комплексу нирок на ремоделювання поверхневих мембранних глікопротеїдів лімфоцитів /Матер. конф. молодих вчених “Фізіологія і патологія перекисного окислення, гемостазу та імуногенезу”.- Полтава, 1999 //Проблеми екології та медицини.- 1999.- Т. 3, № 5.- С.7.

27. Веснiна Л.Е., Мiщенко В.П. Вплив пептидного комплексу нирок на експресiю мембранних рецепторiв лiмфоцитiв на фонi дiї iмуномодуляторiв //Фiзiол. журнал.- 1998.- Т. 44, № 3.- С. 184-185. (пошукувачем особисто проведено експеримент, імунофлюоресцентне дослідження, аналіз отриманого матеріалу).

28. Весніна Л., Куценко Н. Особливості мембрано-опосередкованої дії пептидного комплексу нирок на фоні цитостатичних препаратів //Тези допов. 3-го міжнар. мед. конгр. студентів і молодих учених.- Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.- С. 16. (пошукувачем особисто проведено моделювання впливу пептидного комплексу нирок та цитостатичних препаратів, формулювання висновків).

29. Весніна Л.Е. Вплив пептидного комплексу нирок на експресію мембранних рецепторів лімфоцитів на фоні дії цитостатичних препаратів //Зб. тез I нац. конгр. України з імунології, алергології та імунореабілітації.- Алушта, 1998.- С. 88-89.

30. Пептиды, представляемые молекулами главного комплекса гистосовместимости, как перспективные препараты иммунотропной терапии /И.П. Кайдашев, Л.Э. Веснина, О.А. Гейко, Н.А. Боброва, О.В. Квак, В.В. Рябенко, О.А. Ножинова, И.Я. Губенко, В.Н. Соколенко, Н.И. Чекалина, Т.Н. Запорожец /Матер. IV Укр. наук.-практ. конф. з актуальних питань алергології та клінічної імунології.- Київ, 1999 //Імунологія та алергологія.- 1999.- № 3.- С.- 66. (пошукувачем особисто виконано імунофлюоресцентне дослідження).

31. Роль тканевых пептидов, экстрагированных из молекул главного комплекса гистосовместимости, в регуляции экспрессии поверхностных рецепторов и процессов апоптоза тимоцитов и лимфоцитов периферической крови /И.П. Кайдашев, Н.А. Боброва, Л.Э. Веснина, О.А. Гейко, О.А. Ножинова, В.В. Рябенко /Матер. III съезда иммунологов и аллергологов СНГ.- Сочи, 2000 //Аллергология и иммунология.- 2000.- Т. 1, № 2.- С. 119. (пошукувачем особисто проведено моделювання впливу пептидного комплексу нирок, виконано імунофлюоресцентне дослідження).

32. Возможность использования тканевых пептидов в терапии иммунопатологий, вызванных нарушением апоптоза иммуноцитов /И.П. Кайдашев, О.А. Баштовенко, О.А. Гейко, В.В. Рябенко, О.А. Ножинова, Н.А. Боброва, Л.В. Беркало, И.Н. Звягольская, Л.Э. Веснина, И.В. Новоселецкая /Матер. IV съезда иммунологов и аллергологов СНГ.- Москва, 2001 //Аллергология и иммунология.- 2001.- Т. 2, № 2.- С. 16. (пошукувачем особисто проведено аналіз та інтерпретацію даних).

33. Kaidashev I., Noginova O., Ryabenko V., Vesnina L. The role of peptides and genetic differences in the regulation of lymphoid cells apoptosis /Abstr. of the VII Congress of Polish society of allergology //Alergya Astma Immunologia.- 2000.- Vol. 5, suppl. 2.- P. 312. (пошукувачем особисто виконано імунофлюоресцентне дослідження, формулювання висновків).

34. Kaidashev I., Noginova O., Ryabenko V., Vesnina L. The role of MHC peptides in the regulation of lymphocyte apoptosis /Abstr. XIXth Congress of the European academy of allergology and clinical immunology //Allergy.- 2000.- Vol. 55, suppl. 63.- P. 72. (пошукувачем особисто проведено моделювання впливу пептидного комплексу нирок, аналіз даних).

35. Peptides bound to MHC class I molecules induce signal transduction by these molecules /I.P. Kaidashev, V.V. Ryabenko, E.I. Kaidasheva, O.A. Noginova, L.E. Vesnina /Abstr. of the XXI Congress of the European academy of allergology and clinical immunology //Allergy.- 2002.- Vol. 57, suppl. 73.- P. 161. (пошукувачем особисто виконано аналіз отриманих даних).