Виконана дисертація присвячена вирішенню біостратиграфічних задач на основі пошарового вивчення спор та пилку в розрізах нижньої крейди Причорноморської западини, відтворенню історії розвитку ранньокрейдових флор та реконструкцій палеоландшафтів та кліматичних умов цього часу на території Причорноморської западини. Отримані результати дозволяють зробити такі висновки. На основі аналізу зміни систематичного складу спор і пилку та кількісної участі компонентів у відкладах нижньої крейди Причорноморської западини вивчені та охарактеризовані три спорово-пилкових комплекси: баремський, аптський та альбський, які вперше поділено на сім спорово-пилкових підкомплексів: ранньо- і пізньобаремський, ранньо- і пізньоаптський та ранньо-, середньо- і пізньоальбський. Проведене співставлення описаних ранньокрейдових спорово-пилкових комплексів з одновіковими спорово-пилковими комплексами суміжних територій: Дніпровсько-Донецької западини, Українського щита, Дністровсько-Прутського межиріччя, Гірського та Рівнинного Криму та віддалених: Ведмедицько-Хоперського межиріччя, Кавказу, Західних Карпат, Північної окраїни Донбасу, Воронізького масиву, Московської синеклізи, Ставропольського краю, Поволжя, Костромського Заволжя, Північної Осетії, Південно-Східної Франції, Південно-східної Іспанії, Польської низовини, Північної Німеччини, півдня Англії, Югославії, Чехії і Словаччини, Угорщини, Румунії, Південної Прибалтики, що дозволило висвітлити схожість та відміни в одновікових комплексах в просторі та часі. На основі аналізу історико-геологічної послідовності спорово-пилкових комплексів та підкомплексів вперше проведено детальне фітостратиграфічне 20 розчленування нижньокрейдових відкладів Причорноморської западини з виділенням семи палінозон (у баремських відкладах – Cicatricosisporites – Classopollis – Protopinus, Pilosisporites – Ginkgoaceae – Clavatipollenites; у аптських – Clavifera triplex – Pinaceae – Liliacidites, Murosporoides floridus – Cedripites – Eucommiidites; у альбських – Pinuspollenites – Murosporoides chlonova – Palmidites, Gleicheniidites rara – Murosporoides rovninae – Retitricolpites, Gleicheniidites senonicus – Pinaceae – Tricolporopollenites). Проведені палінологічні дослідження дозволили обгрунтувати кореляцію аптських континентальних відкладів (пачка вуглистих глин, орловська світа) з морськими відкладами (новоолексіївська світа) Причорноморської западини. Аналіз циркограм вмісту екологічних угруповань рослин-продуцентів, побудованих для різних стратиграфічних рівнів, дозволив простежити еволюцію в складі рослинності. Протягом ранньокрейдового часу в межах Причорноморської западини в складі рослинності простежені такі зміни: поступово зменшується кількість ксерофітів, збільшується кількість представників гігромезофітів. Аналіз флори і етапність в її розвитку підтвердив, що досліджувана територія в ранньокрейдовий час входила до складу Європейської провінції Європейсько-Синійської палеофлористичної області. Прослідковано загальний хід кліматичних змін на території Причорноморської западини в ранньокрейдовий час: від тропічно-субтропічного в баремі, вологого субтропічного в апті, до помірно-вологого субтропічного в альбі. За охарактеризованим складом рослинних угруповань реконструйовано ландшафтні обставини протягом ранньої крейди в межах Причорноморської западини. За результатами досліджень побудовані блок-діаграми реконструйованих ландшафтів Причорноморської западини для баремського, аптського та альбського часів. Ландшафт баремського часу характеризується переважанням низинних зволожених форм рельєфу: річкових долин, прибережних озер та боліт, на яких зростали папоротеві, плаунові та селягінелієві. На водорозділах переважали голонасінні, ще зустрічались хейролепідієві та бенетитові. Ландшафт аптського часу формувався на акумулятивно-денудаційній алювіальній рівнині з болотними котловинами. Тут були розповсюджені зарості папоротей, серед яких переважали глейхенієві. Площі більш підвищених форм рельєфу були вкриті хвойними лісами, в яких домінували різні представники роду Cedrus. На водорозділах та на низинах постійно були присутні представники найдавніших покритонасінних рослин. Ландшафт альбського часу формувався під впливом трансгресуючого моря: річкові долини перетворились в широкі лимани; для прибережних низинних ділянок були характерні числені болота та озера. На підвищених ділянках суходолу були розвинуті хвойно-гінкгові ліси з цикадофітами, таксодієвими та кипарисовими. На низинних ділянках дещо змінився видовий склад глейхеніє- 21 вих, значно поширились плаунові, селягінелієві та покритонасінні. Сфагнові болота займали досить великі площі. Описано десять нових таксонів спор і пилку, які віднесено до родів Appendicisporites Weyl. and Krieg., Lygodiumsporites Pot., Thom. et Thіer., Concavisporites (Pfl.) Delc. and Sprum., Schizaeosporites Pot., Biretisporites Delc. and Sprum., Murosporoides (Som.) M. Voronova, Ephedripites Naum. |
