У дисертації наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо росту лісових насаджень на еродованих землях та особливостей їх розташування в агроландшафтах північно-східної частини Волинської височини. Проведено аналіз структури, породного складу, лісівничо-таксаційних показників створених лісостанів, вивчено особливості зміни агрохімічних показників ґрунту на залісених ділянках, досліджено фітомеліоративний вплив лісових насаджень на суміжні агроугіддя, проаналізовано залежність негативних процесів у межах сільськогосподарських земель від їх структури та опрацьовано модель оптимального співвідношення компонентів агроландшафту. Розроблено концепцію раціонального використання низькопродуктивних земель та збільшення площі фітомеліоративних лісових насаджень в агроландшафтах регіону досліджень. 1. Інтенсивна експлуатація земельних і лісових ресурсів північно-східної частини Волинської височини протягом декількох століть призвела до значного зменшення площі лісів (лісистість території становить 12.1 %), збільшення площі сільськогосподарських (сільськогосподарська освоєність сягає майже 66 %) і орних земель (розораність сільгоспугідь знаходиться в межах 82.6 %) та сприяла суттєвому погіршенню стану сільськогосподарських угідь (понад 35 % цих земель еродовані). 2. У складі створених фітомеліоративних лісових насаджень на території регіону досліджень переважає сосна звичайна (56 %), яка характеризується найвищою приживленістю, має значний приріст на середньоеродованих та намитих ґрунтах (середній приріст більший у 2-3 рази, ніж у дуба звичайного), добре росте у верхній, середній і поступається за швидкістю росту модрині європейській у нижній частині схилу. Дещо менше у складі лісостанів представлений дуб звичайний (до 31 %), який переважає в рості інші деревні породи в нижній частині схилів. 3. Поряд з позитивним стабілізуючим впливом на основні негативні процеси, характерні для регіону досліджень (ерозія ґрунтів, розвиток зсувних явищ, евтрофікація водоймищ, забруднення отрутохімікатами та залишками мінеральних добрив ґрунтових та стічних вод тощо), захисні лісові насадження створені на староорних, низькопродуктивних та еродованих землях, сприяють покращенню їх механічного складу, пористості, водопроникності, водостійкості, накопиченню гумусу, азоту та калію. 4. Високою продуктивністю характеризуються лісові насадження створені на ґрунтах, які не зазнали істотного ерозійного змиву, менш продуктивні деревостани формуються на намитих ґрунтах, дещо гірше ростуть та розвиваються лісостани на середньозмитих землях, погано ростуть і нерідко гинуть насадження на сильнозмитих та дуже сильнозмитих ґрунтах. 5. Виявлена суттєва перевага (у 2-3 рази) приросту у висоту сіянців сосни звичайної порівняно з сіянцями дуба звичайного на намитих і середньозмитих ґрунтах. 6. Найбільш високими показниками приживленості, росту та конкурентноздатності, відрізняються лісові насадження створені великомірним садивним матеріалом дуба звичайного на ділянках, де існує реальна загроза витіснення дуба зі складу насадження конкурентною трав'яною рослинністю та поростю м'яколистяних деревних порід (береза, осика, верба та інші). 7. Найвищою приживленістю (понад 95 %) характеризуються лісові культури, створені великомірним садивним матеріалом на ґрунтах з попередньою фрезовою підготовкою ґрунту з ґрунтопоглиблювачем і садінням саджанців з допомогою лісосадивної машини, дещо нижчий цей показник (до 93.0 %) при підготовці ґрунту шурфами і найнижчий (до 74.0 %) при садінні лісових культур без підготовки ґрунту. 8. Найбільш ефективним способом створення фітомеліоративних лісових насаджень на землях лісомеліоративного фонду є садіння саджанців дуба звичайного, сіянців сосни звичайної та інших деревних порід на низькопродуктивних та еродованих ґрунтах лісосадивною машиною з попередньою їх підготовкою за допомогою фрези та ґрунтопоглиблювача, що сприяє забезпеченню високої конкурентноздатності дуба по відношенню до трав'яної рослинності (протягом першого вегетаційного періоду він випереджає трав'янисті рослини в рості на 10-12 см, протягом другого – на 8-15 см, третього – на 15-28 см), що обумовлює скорочення терміну змикання крон на 3-4 роки порівняно з культурами створеними лише однорічними сіянцями. 9. Захисні лісові насадження, розташовані серед агроугідь, суттєво зменшують швидкість вітру, сприяють рівномірному відкладанню снігу, згладженню температурних показників повітря і ґрунту, відчутно змінюють їх вологість, пом'якшують мікроклімат полів на відстань до 400-500 м із завітряної сторони та значно впливають на зростання врожайності сільськогосподарської продукції на відстані 50-150 м із завітряної сторони. 10. Встановлена тісна обернена кореляційна залежність площі еродованих земель від лісистості (R=–0.8691±0.1003) та пряма кореляційна залежність площі еродованих земель від показників сільськогосподарської освоєності (R=0.7833±0.0983) і розораності сільгоспугідь (R=0.6649±0.0765) в межах регіону досліджень. 11. Для забезпечення екологічної стабільності ландшафтів регіону досліджень, необхідно провести формування раціонального співвідношення компонентів ландшафтів відповідно до розрахованої трифакторної моделі залежності площі еродованих земель від показників лісистості, сільськогосподарської освоєності та розораності сільгоспугідь: y = – 2.56 – 0.7186x1 + 0.2015х2 + 0.3313х3. 12. З метою раціонального використання низькопродуктивних та еродованих земель, збільшення площі фітомеліоративних лісових насаджень та посилення їх позитивного екологічного впливу на навколишнє середовище північно-східної частини Волинської височини, рекомендується: - проводити залісення верхніх частин еродованих схилів лісовими насадженнями з перевагою у складі сосни звичайної, середніх – за участю сосни звичайної, дуба червоного та дуба звичайного, нижніх – з незначною участю (до 10-15 %) смереки і модрини європейської та значною перевагою (40-50 %) дуба звичайного та інших листяних порід; - під час закультивування середньоеродованих, нанесених та староорних земель, поряд з сіянцями інших деревних порід, необхідно використовувати великомірні саджанці дуба звичайного 3-х річного віку, висотою до 70 см; - садіння лісових культур здійснювати з допомогою лісосадивної машини з попередньою фрезовою підготовкою ґрунту та з одночасним його рихленням ґрунтопоглиблювачем; - забезпечити зменшення площі сільськогосподарських угідь за рахунок вилучення з сільськогосподарського користування низькопродуктивних, сильноеродованих та середньоеродованих земель на площі 65 тис. га; - для збільшення площі лісових та фітомеліоративних насаджень, посилення їх позитивного екологічного впливу, створення сприятливих умов розвитку сільськогосподарського виробництва, провести до 2040 року поетапне збільшення лісистості агроландшафтів північно-східної частини Волинської височини до 15 % та загальної лісистості до 27 %. |