Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Інститут агроекології і біотехнології УААН, Київ 2002.
Водні екосистеми річок Устя, Замчисько та Іква, які вцілому належать до басейну р. Прип’ять, перебувають у зоні активного антропогенного впливу. Встановлено, що основними забруднюючими речовинами є біогенні сполуки, а також сполуки міді і хрому. Якість води р. Устя за гідроекологічною класифікацією на основі комплексного екологічного індексу описується градацією від 3 до 4 класу. Якість води річок Замчисько та Іква перебувала у межах 3 класу.
Паралельно в створах гідрохімічного контролю досліджено вплив антропогенного забруднення на окремі чутливі види та угруповання вищих водних рослин річок. З використанням методів оцінки індикаторної інформативності, виділено 3 групи видів макрофітів, щодо їх чутливості до забруднення води. Ці групи узято за основу визначення вагових коефіцієнтів рослин для розрахунку розроблених автором індексу фітоіндикації та нової методики оцінки стану водних екосистем за вищою водною рослинністю.
Проведено порівняння результатів оцінки стану водного середовища та якості води річок за гідрохімічними показниками на основі комплексного екологічного індексу та вищою водною рослинністю на основі розробленого індексу фітоіндикації. Сильний прямий кореляційний зв’язок між цими показниками підтверджує хороші перспективи майбутніх спостережень за зміною угруповань вищих водних рослин у загальній системі екологічного моніторингу стану поверхневих вод.
Як показали проведені дослідження угруповань вищих водних рослин річок Полісся, які зазнають антропогенного впливу, фітобіота досить різноманітна. Виявлено 74 види вищих водних та прибережно-водних рослин з 48 родів та 30 родин. У кількісному відношенні переважають родини осокових, рдесникових та злакових які разом складають 25,7% від загальної чисельності видів.
Вища водна рослинність представлена 24 асоціаціями, 21 субасоціацією та 15 варіантами, що об’єднуються в 6 союзів, 4 порядки та 3 класи. Нових асоціацій не виділено, особливості угруповань регіону досліджень встановлені на рангах субасоціацій і варіантів.
Виявлені видова і ценотична різноманітність дозволяють розглядати вивчену фітобіоту як достатньо об’єктивний фітоіндикатор екологічного стану поверхневих вод.
Основними антропогенними забруднювачами водного середовища є біогенні сполуки (нітрити, нітрати та фосфати) і сполуки міді та хрому, джерелами яких є поверхневий стік з сільськогосподарських угідь, недоочищені господарсько-побутові та промислові стічні води. Найбільше домішок містить вода у створах нижче житлово-промислових комплексів міст Рівне, Здолбунів, Дубно, Костопіль.
За результатами оцінки індикаторної інформативності ВВР (за градієнтом КЕІ) виділено три групи видів щодо їх чутливості до антропогенного забруднення води, які узято за основу визначення вагових коефіцієнтів рослин для розрахунку розробленого автором індексу фітоіндикації стану поверхневих вод (Іf).
Для управління якістю води та станом водного середовища досліджених водних об’єктів встановлено стійкі до забруднення види ВВР, які можуть бути використані при формуванні руслових, берегових та наплавних біоплато з метою інтенсифікації очищення води (рдесник гребінчастий, рдесник кучерявий, кушир занурений, лепеха звичайна, лепешняк великий, очерет звичайний, рогози широколистий та вузьколистий).
Якість води р. Устя за гідрохімічними показниками оцінюється градацією від 3 до 4 класу, а річок Замчисько та Іква знаходиться у межах 3 класу. Проведена оцінка якості води на основі розробленого автором індексу фітоіндикації показала, що якість води річок Устя, Замчисько та Іква також відповідають 3 та 4 класам.
Кореляційний аналіз показав, що між результатами оцінки якості води за нормативами комплексної екологічної класифікації на основі Іе та стану водного середовища за видовою різноманітністю угруповань ВВР на основі запропонованого автором індексу If існує сильний прямий зв’язок, що вказує на перспективність практичного використання розробленої методики.
Розроблена методика оцінки стану водного середовища апробована в навчальному процесі Рівненського державного технічного університету і рекомендується до впровадження у проведенні польових досліджень, у процесі навчальних та виробничих практик для екологів, виконанні курсових і дипломних робіт.
Публікації автора:
Гроховська Ю.Р. Вищі водні рослини і моніторинг якості поверхневих вод (на прикладі річок Устя та Замчисько)// Вісник Української державної академії водного господарства (УДАВГ). – Рівне, 1998. – Вип. 1. – С. 25-29.
Гроховська Ю.Р. Синтаксономія вищої водної рослинності річок басейну Прип’яті (клас Potametea) // Вісник Рівненського державного технічного університету (РДТУ). – Рівне, 2000. – Вип. 5(7). – С. 12-17.
Гроховська Ю.Р. Синтаксономія водної рослинності річок басейну Прип’яті (клас Phragmiti-Magnocaricetea) // Вісник РДТУ. – Рівне, 2001. – Вип. 1(8). – С. 3-9.
Клименко М.О., Гроховська Ю.Р. Прозорість води та кількісні характеристики вищих водних рослин річок басейну Прип’яті // Вісник РДТУ. – Рівне, 1999. – Вип. 2. – С. 38-42.
Клименко М.О., Гроховська Ю.Р. Синтаксономія вільноплаваючої рослинності річок басейну Прип’яті // Вісник РДТУ. – Рівне, 2000. – Вип. 1(3). – С. 3-7.
Клименко М.О., Гроховська Ю.Р. Порівняльна характеристика результатів оцінки якості води за гідрохімічними показниками та водною рослинністю // Вісник РДТУ. – Рівне, 2001. – Вип. 3(10). – С. 15-22.
Гриб И.В., Гроховская Ю.Р. Индикация санитарно-экологического состояния притоков р. Припяти по ценозам высших водных растений // Гидробиол. журн. – 2001. – Т. 37, №2. – С. 44-57.
Гриб Й.В., Сондак В.В., Гроховська Ю.Р. Біоіндикація стану річкової мережі за якісним складом угруповань макрофітів та синтезованої біомаси // Відновна гідроекологія порушених річкових та озерних систем (гідрохімія, гідробіологія, гідрологія, управління). – Рівне: Волинські обереги, 1999. – Т. 1. – С. 68-69.
