У дисертації на основі здійснених теоретичних узагальнень концептуальних підходів, наукових гіпотез та сучасних теорій визначення фіскального потенціалу держави у контексті мінімізації ухилення від сплати податків із врахуванням відповідних реаліям фіскальної практики податкових технологій, здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичної задачі, що виявляється в обґрунтуванні засад для визначення ефективного оподаткування та розробці на цій основі комплексу взаємопов’язаних практичних заходів із максимізації бюджетних надходжень, що сприятиме більш повній реалізації фіскального потенціалу держави та підвищенню ефективності справляння податків. Суть головних науково-теоретичних висновків дисертації можна звести до наступного: 1) з метою надання більш точного та несуперечливого характеру науково-понятійному апарату, що застосовується для означення фіскальної діяльності держави, запропоновано варіант трактування ключових понять “податки”, “фіскальний потенціал”, “мультифакторний феномен неповної сплати податків”, “податкові делікти”, “державний податковий менеджмент”, “профілактика податкових злочинів”; 2) у результаті дослідження еволюції державотворення доведено, що оподаткування відіграє провідну роль у соціально-економічному розвитку держави для реалізації її функцій, фіскального потенціалу та соціально-економічної доктрини, а також сприяє оновленню податкових технологій фіскальних органів; 3) ухилення від сплати податків відбувається як шляхом їх легального обходу, так і антиконституційної, протизаконної діяльності платників податків – вчинення податкових деліктів, які в кінцевому результаті виступають загрозою національній економічній безпеці, оскільки завдають шкоди державі через несплату належних їй коштів, а це унеможливлює виконання державою покладених на неї функцій; 4) знайдено переконливі аргументи, що послаблення втручання фіскальних органів у діяльність СПД у вигляді податкових перевірок не гарантує належного виконання платниками податкових зобов’язань перед державою і, таким чином, не сприяє повній реалізації її фіскального потенціалу. Натомість зменшення уваги контролюючих органів до законослухняних платників податків протягом визначеного періоду цілком можливе і виправдане як в інтересах держави, так і платників податків, за умови збільшення сплати коштів у казну держави, у порівнянні з результатами останньої податкової перевірки; 5) обґрунтовано, що позитиви світового досвіду оподаткування, як з точки зору організаційної структури податкових органів, так і з точки зору використовуваних податкових технологій, можуть бути використані в Україні з метою покращення показників мобілізації бюджетних надходжень. Однак впровадження світового досвіду оподаткування у національну фіскальну практику не повинно завдати шкоди економічним інтересам держави. Основні висновки та результати практичного характеру: Підтверджено, що в Україні ухилення від сплати податків набуло загрозливих масштабів. Це дає підстави говорити про миттєву реакцію платників податків на неякісні зміни у податковому законодавстві, неспроможність фіскальних органів забезпечити реалізацію фіскального потенціалу держави, що обов’язково необхідно враховувати під час реформування податкової системи України. Встановлено, що діючі податкові технології не сприяють виконанню показників доходів бюджету: в окремі роки надані податкові пільги перевищували обсяг податкових надходжень на 40-50%, що є парадоксальним явищем. Крім цього, за останні п’ять років частка порушників податкового законодавства серед перевірених підприємств невпинно зростає від 64,9% у 1998 р. до 84,7% у 2002 р., а серед фізичних осіб-суб’єктів підприємництва – від 43,2% у 1998 р. до 75% у 2002 р. від загальної кількості перевірених. У зв’язку з цим ефективність справляння податків протягом 1998-2002 рр. залишалась низькою. Це негативно позначається на фінансовому стані держави, її економічній безпеці. З’ясовано і доведено, що на рівень правосвідомості платників податків, а відтак – показників реалізації фіскального потенціалу держави, значний вплив справляє податкова культура у суспільстві, яка характеризується не лише ставленням податкоплатників до своїх конституційних обов’язків по сплаті коштів у державну казну, а також шанобливим ставленням працівників фіскальних органів до суб’єктів податку. Визначальну роль у цьому відіграють соціально-психологічні особливості платників податків, які покладені в основу проведеної типології податкових девіантів. Проведена типологія стала підставою для розрахунку імовірнісних показників вчинення податкових правопорушень у суспільстві. Практичне значення згаданої типології полягає у тому, що вона дає змогу вирізнити реакцію платників податків на діючі податкові технології, залежно від соціально-психологічних контактів особи.
4. З метою забезпечення повної реалізації фіскального потенціалу України та підвищення ефективності справляння податків необхідно, зокрема, здійснити такі заходи фіскальної політики: 4.1. Для цілей усунення недоліків бюджетно-податкового прогнозування: 4.1.1 визначити у нормативно-правових актах механізм розрахунку фіскального потенціалу України із врахуванням тенденцій детінізації національної економіки; 4.1.2 сформувати систему оцінок фіскального потенціалу України із врахуванням динаміки змін щодо вчинення податкових деліктів суб’єктами оподаткування. 4.2. Для цілей підвищення показників ефективності справляння податків: 4.2.1 розробити та поширити нормативно-розрахункові методи визначення ефективності збирання податків; 4.2.2 розробити методику доцільності надання податкових пільг із врахуванням результатів дослідження в частині розміру бюджетних втрат внаслідок отриманих платниками податків пільг та з метою зменшення можливостей уникнення податків; 4.2.3 запровадити в Україні оподаткування нерухомого майна. 4.3. Для цілей удосконалення податкового контролю: 4.3.1 доопрацювати чинну методику моніторингу податкових ризиків із врахуванням визначених у процесі дослідження ймовірностей поведінки платників податків щодо виконання податкових зобов’язань, залежно від розміру діючих фінансових санкцій за податкові правопорушення; 4.3.2 розробити та видати для службового користування працівникам податкових органів методичні вказівки та рекомендації щодо виявлення ухилення від сплати податків із визначенням його способів та напрямів, а також особливостей, виходячи із результатів контрольно-економічної діяльності податкової служби та інших органів фіскального контролю; 4.3.3 підвищити ефективність контрольної діяльності податкової служби України із врахуванням проведених розрахунків щодо визначення коефіцієнту ефективності податкових перевірок; 4.3.4 на стадії відбору об’єктів податкового контролю передбачити використання математичної моделі, яка ґрунтується на функції корисності для визначення найбільш сприятливих для ухилення видів податків; 4.3.5 визначити загальні правила регламенту діяльності органів фіскального контролю зі складання та виконання національного плану перевірок платників податків. 4.4. Для цілей покращення державного податкового менеджменту: 4.4.1 в організаційній структурі органів державної податкової служби усіх рівнів відновити або створити підрозділи з обслуговування платників податків, які б виконували функції масово-роз’яснювальної роботи серед суб’єктів оподаткування на безоплатній основі; 4.4.2 у процесі модернізації податкової служби України в частині організаційно-структурних змін передбачити зменшення кількості працівників, які займаються адмініструванням малоефективних податків та податкових платежів. 4.5 Для цілей інтенсифікації профілактики податкових зловживань: 4.5.1 розробити та реалізувати механізм забезпечення платників податків безкоштовними бланками податкової звітності та інструктивним матеріалом щодо правильності, повноти та своєчасності справляння податків; 4.5.2 просвітницьку діяльність у царині оподаткування проводити на безоплатній основі; 4.5.3 створити ефективну систему оплати праці в органах державної податкової служби – на рівні оплати праці відповідних фахівців у комерційних структурах, яка б унеможливлювала корупційні діяння працівників податкових органів. 5. Для цілей інтеграції України до ЄС: 5.1 з огляду на наявність шкідливої податкової конкуренції гармонізувати національне податкове законодавство до вимог ЄС із врахуванням національних особливостей та традицій оподаткування. |