Дослідження стану та умов формування фінансового потенціалу інвестиційної діяльності в Карпатському регіоні (на прикладі соціальної сфери) дозволило зробити висновки і рекомендації, що стосуються основних аспектів цієї важливої проблеми : 1. Для забезпечення зростання виробництва, соціальної сфери та країни в цілому необхідно розширяти інвестиційну діяльність як держави, так і окремих регіонів. Досягнення стратегічної мети – стабільного соціального-економічного розвитку – потребує нарощення інвестиційних ресурсів, забезпечення частки капітальних вкладень у валовій доданій вартості (ВДВ) не менше 25%, покращання структури інвестиційних джерел за рахунок збільшення її небюджетної складової. Слід забезпечити ефективну реалізацію довгострокової стратегії розвитку фінансового потенціалу, його ефективне використання. 2. Динамічний розвиток інвестиційного процесу обумовлює підтримку розширеного відтворення виробництва, структурні зрушення, які повинні здійснюватися на основі державно-національних пріоритетів. Сучасну економічну систему України характеризує також формування інвестиційної інфраструктури – банків, інвестиційних, страхових і фінансових компаній; пенсійних, інвестиційних та благодійних фондів, які здійснюють нагромадження капіталу з його подальшим інвестуванням у різні галузі та сфери національної економіки. 3. Аналіз сучасного стану та умов формування фінансового потенціалу інвестиційної діяльності дозволив виявити фактори, що впливали на інвестиційні процеси протягом 1995-2000 рр. у Карпатському регіоні: динаміка ВДВ; обсяг і структура промислового виробництва; рівень безробіття; неплатежі; бартерні операції; зменшення частки основних засобів; обсяг державних централізованих капіталовкладень; технологічні зрушення у структурі капіталовкладень та інше. 4. Основні заходи радикального перерозподілу інвестиційних ресурсів на перспективу полягають у реальній підтримці сфер, що пов’язані з виробництвом споживчих благ та послуг; концентрації інвестиційних ресурсів у галузях, більш значущих з позиції реалізації довгострокової стратегії соціально-економічного розвитку регіону. Тому інвестування соціальної сфери повинно бути одним із пріоритетних напрямів вкладання ресурсів. 5. Аналіз фінансового забезпечення інвестиційної діяльності свідчить про те, що інвестування соціальної сфери в Карпатському регіоні не визнано прибутковою галуззю вкладання коштів. Це пояснюється тим, що соціальна сфера традиційно вважалась виключно витратною сферою економіки. Досі для фінансування соціальної сфери не знайдено реальних механізмів залучення інвестиційних ресурсів. При збереженні цих тенденцій можна очікувати подальшого відтворення відсталої економічної структури з низьким рівнем розвитку соціальної сфери. Щоб запобігти цьому, необхідно корінним чином переорієнтувати державну інвестиційну стратегію: для підйому соціальної сфери необхідне залучення фінансових ресурсів як з бюджету через реалізацію регіональних інвестиційних програм, так і недержавного сектора економіки. До додаткових джерел фінансування інвестиційної діяльності у соціальній сфері відносяться плата за надані послуги; кошти меценатів, спонсорів і благодійних фондів та організацій; кредити комерційних банків; кошти пенсійних фондів; кошти населення та іноземних інвесторів тощо. 6. Розвиток соціальної сфери розглядається як основний інструмент підвищення добробуту населення і як важливий чинник прискорення економічного прогресу, стимулювання нагромаджень та розширення внутрішнього ринку, підвищення продуктивності праці. В роботі запропоновано систему показників фінансового забезпечення інвестиційної діяльності у соціальній сфері регіону, які передбачають врахування: ступеня забезпеченості основними засобами, обсяги здійснюваних інвестицій, рівня задоволення населення різними видами послуг та питомої ваги витрат на соціальні потреби в місцевих бюджетах. 7. Регіональний аспект інвестування обов’язково повинен стати постійною складовою державної інвестиційної політики. Державі потрібно визначити для всіх регіонів країни об’єкти загальнодержавних пріоритетів, яким вона буде сприяти в інвестуванні за рахунок внутрішніх або зовнішніх джерел. Це повинні бути ті сфери діяльності, які здатні у найкоротші строки забезпечити істотне збільшення випуску конкурентоспроможної продукції або надання послуг у відповідності із загально визначеними стандартами. З іншого боку, регіональні органи влади повинні активно сприяти підвищенню інвестиційного рейтингу регіону, більш повно використовувати переваги свого географічного місцезнаходження та сприяти соціальній спрямованості інвестицій. Так, для Карпатського регіону основними об’єктами інвестиційної діяльності мають стати перш за все туризм, рекреаційний бізнес, деревообробна та хімічна промисловість. Тому виконання викладених положень регіональної інвестиційної програми розвитку соціальної сфери регіону значною мірою буде залежати від державного регулювання інвестиційної діяльності та прийняття цілої низки законопроектів, зокрема, у бюджетній, амортизаційній, податковій та соціальній сферах. 8. Для активізації інвестиційної діяльності необхідно створити умови, за яких діятимуть позитивні фактори зростання внутрішнього фінансового потенціалу регіону. З цією метою слід підтримувати позитивні зміни у подоланні кризи неплатежів, зміцнювати фінансово-кредитну систему, створювати умови для покращання діяльності підприємств. 9. Основними фінансовими методами державного регулювання інвестиційної діяльності є амортизаційна, податкова, кредитна політика, яка здатна забезпечити формування фінансового потенціалу; створення організаційних та правових умов інвестиційної діяльності, що позитивно впливає на мотивацію суб’єктів інвестиційної діяльності. 10. З метою покращання фінансового потенціалу інвестиційної діяльності та підвищення інвестиційного рейтингу Карпатського регіону пропонується: спрямовувати інвестиційні ресурси у пріоритетні сектори і галузі економіки регіону (деревообробна та хімічна промисловість, житлове будівництво, комунальне господарство, рекреаційний бізнес та туризм), що буде сприяти розвитку соціальної сфери; виконувати заходи щодо стимулювання інвестиційної діяльності, які передбачають три пріоритетні напрями: перший – відновлення ролі держави в підтримці інвестиційних процесів; другий – створення умов для внутрішнього інвестування, зокрема, спрощення дозволів і порядку ліцензування підприємницької діяльності; третій – стимулювання прямих іноземних інвестицій замість міжнародних кредитів; залучати для активної інвестиційної діяльності суб’єкти різних форм власності та господарювання з метою розвитку національного товаровиробництва та ринкової інфраструктури, створення інвестиційних нагромаджень; спрямовувати інвестиційні ресурси на виконання, в першу чергу, пріоритетних загальнодержавних і регіональних програм, створення високотехнологічних та конкурентоздатних виробництв; однією з умов успішної інвестиційної діяльності регіону вважати стабільність законодавства в сфері амортизаційного, податкового та кредитного регулювання; формувати фінансовий потенціал з використанням власних коштів регіону, спрямованих у пріоритетні об’єкти з наданням певних пільг при здійсненні інвестиційної діяльності; активізувати діяльність Спеціальних економічних зон (СЕЗ) як територій пріоритетного розвитку. |