У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо розробки та обґрунтування теоретичних, методичних і прикладних аспектів формування фінансового управління вітчизняних акціонерних товариств. Здійснене дисертаційне дослідження дає змогу дійти таких загальних висновків і обґрунтувати такі пропозиції: 1. Критично оцінивши різні трактування сутності та значення фінансового менеджменту, запропоновано визначати фінансовий менеджмент як науку управління фінансами підприємства будь-якої форми власності, спрямовану на досягнення його стратегічних та тактичних цілей: максимізацію прибутків, доходів, раціональне їх використання, максимізацію ринкової вартості підприємства. 2. В умовах ринкової економіки пріоритетність управління фінансовими ресурсами підтверджується також управлінським процесом. Стратегія управління полягає у виборі й обґрунтуванні політики ефективного розміщення фінансових ресурсів суб’єктів господарювання, а тактика управління – конкретизації поставлених цілей у вигляді системи планів та їх ресурсного забезпечення за різними параметрами. Використання розробок і концепції загального менеджменту для аналізу проблем фінансового менеджменту дає змогу уточнити та систематизувати низку основних понять, а також структуризувати завдання управління капіталом та фінансовими ресурсами. 3. В умовах ринку суттєво зростає потреба в якісному прогнозуванні фінансового стану акціонерних товариств, оскільки саме в процесі прогнозування його фінансового стану визначаються шляхи забезпечення беззбиткової діяльності та запобігання банкрутству. Прогнозування фінансового стану має на меті визначення, з урахуванням всіх наявних резервів очікуваних показників оцінки фінансового стану і виявлення можливості акціонерного товариства забезпечити беззбиткову діяльність. 4. Оскільки фінансовий аналіз не здійснюється, та на сьогодні немає досконалих методичних підходів до всебічної оцінки ефективності використання фінансових ресурсів акціонерних товариств, вважаємо за потрібне систематично його здійснювати, використовуючи теоретико-методичну послідовність та методичні форми, запропоновані в роботі. Крім того, з метою забезпечення узагальнюючої оцінки АТ доцільно розширити статистичну звітність, доповнивши її показниками, які б дали змогу з урахуванням специфіки акціонерної форми власності визначити нормативні значення основних фінансових коефіцієнтів для акціонерних підприємств кожної галузі 5. При визначенні рейтингової комплексної оцінки фінансового стану акціонерного товариства запропоновано використовувати систематизовані нами чотири групи показників: платоспроможності, фінансової стійкості, ефективності діяльності та економічного потенціалу. Їх доцільно ранжирувати залежно від значущості кожного з них у загальній оцінці фінансового стану акціонерного товариства з позицій його внутрішніх та зовнішніх потреб. Найскладнішим у визначенні рейтингової комплексної оцінки фінансового стану є вибір та обґрунтування критеріїв оцінки фінансової стійкості. В цьому зв’язку запропоновано методику експертних оцінок для кожного оціночного показника і методику визначення критеріальних меж або їх оптимальних нормативних значень. На основі викладених методичних підходів в роботі рекомендовано нормативні значення основних показників оцінки фінансового стану акціонерних товариств на прогнозований період. 6. Для поліпшення фінансового стану акціонерних товариств вважаємо за потрібне впровадження антикризової стратегії, насамперед, прийняття комплексу фінансово-економічних заходів щодо виявлення резервів підвищення платоспроможності, фінансової стійкості та поліпшення ліквідності акціонерних товариств, оптимізації структури дебіторської та кредиторської заборгованості на основі її аналізу та причин виникнення, забезпечення своєчасності розрахунків щодо погашення кредитів, збільшення прибутковості акціонерних товариств та поліпшення формування й використання їх прибутку з метою стимулювання їх виробничого та соціального розвитку, підвищення рівня ліквідності балансу акціонерних товариств, поліпшення ефективності використання основних засобів, прискорення обороту обігових коштів акціонерних товариств і підвищення ефективності їх використання. 7. Система управління фінансами має забезпечити отримання кінцевого позитивного фінансового результату та включати необхідні для цього елементи. Вона потребує розробки фінансової стратегії, фінансових цілей і критеріїв, завдань із підготовки і прийняття фінансових рішень, прогнозованих та поточних фінансових планів, механізму стимулювання їх виконання, ефективної системи обліку та контролю, методичних підходів і засобів аналізу результатів, коригування стратегії розвитку підприємства. 8. На сучасному етапі при прогнозуванні фінансового стану підприємств слід використовувати імітаційне моделювання наслідків та результатів діяльності підприємств, розраховувати нормальний рівень ліквідності підприємства виходячи із конкретних умов. 9. Розробити дивідендну політику в акціонерних товариствах за запропонованою здобувачем методикою, спрямовуючи її на реалізацію стратегічних і тактичних фінансових рішень, зростання ринкової вартості акціонерних товариств. |