У висновках в узагальненому вигляді сформульовані основні наукові та практичні результати, отримані в процесі дослідження, внесено пропозиції щодо вдосконалення законодавства про розрахунки в паливно-енергетичному комплексі України. Отже, серед основних висновків дисертаційного дослідження є наступне: 1. Аналіз чинного законодавства, змісту і сфер застосування розрахункових відносин (народне господарство, державний і місцеві бюджети, оподаткування) дозволяє розширити поняття «розрахунки», зміст якого не зводиться лише до банківських платежів, побудованих на засадах диспозитивності, а має і публічні, фінансово-правові аспекти. В розрахункових відносинах можна виділити цивільно-правові, фінансово-правові елементи, що надає їм комплексного характеру, а нормам, що їх регламентують – характеру комплексного правового інституту. В результаті врегулювання цих відносин нормами фінансового права створюється правовий режим, в який вступають учасники розрахункових відносин. Він являє собою певну цілісність, що має внутрішні закономірності, правила, принципи та ін. В окремих галузях народного господарства держава може вводити правовий режим державного регулювання з типовими для фінансового права владними, імперативними приписами. Одним із найголовніших елементів формування правових режимів розрахунків є принципи. В роботі дається власна класифікація принципів безготівкових розрахунків, які відокремлено від принципів грошового обігу. 2. На основі загального поняття «правовий режим» можна сформулювати поняття спеціального режиму розрахунків, які відрізняються рядом специфічних властивостей і являють собою сукупність умов, правил, заходів як виключень із загального порядку розрахунків у народному господарстві України, спрямованих на досягнення певної економічної мети. Спеціальний режим розрахунків встановлюється законом або постановою Кабінету Міністрів України. В нормативно-правових актах в якості спеціальних режимів запроваджено розрахунки в електроенергетиці та в певній мірі в інших галузях паливно-енергетичного комплексу. 3. Виходячи із аналізу розвитку процесів управління і саморегулювання у паливно-енергетичному комплексі, можна зробити висновок, що відносини з виробництва і постачання електричної та інших видів енергії об’єктивно потребують державного регулювання і управління, яке має органічно доповнювати саморегулювання ринку і мати чіткі межі державного втручання. 4. Функціонування паливно-енергетичного комплексу має свої особливості і передбачає особливу модель фінансових відносин в електроенергетичній галузі, зокрема, на Оптовому ринку електроенергії, яка включала в себе такі основні елементи: 1) законодавча основа; 2) Оптовий ринок електричної енергії; 3) Національна комісія регулювання електроенергетики (НКРЕ) і ДП "Енергоринок" як органи регулювання і управління в електроенергетиці; 4) уповноважений банк (банкір оптового ринку електричної енергії); 5) учасники розрахункових правовідносин; 6) Алгоритм оптового ринку електричної енергії; 7) поточні рахунки із спеціальним режимом використання; 8) правові форми і порядок розрахунків. Всі ці елементи утворюють єдиний механізм функціонування ОРЕ, на якому здійснюються розрахункові правовідносини у відповідності із укладеними учасниками ринку договорами за алгоритмом, який встановлюється НКРЕ. 5. В результаті аналізу правового режиму розрахунків в електроенергетиці України можна сформулювати висновок, що спеціальний режим розрахунків у ній має такі особливості: уповноважений банк призначається Кабінетом Міністрів України; всі учасники ОРЕ та інших галузей ПЕК зобов’язані відкрити рахунок саме в банку, який визначено Кабінетом Міністрів України і банк при цьому не має права відмовити у відкритті такого рахунку учасникам ОРЕ; закрити свій рахунок учасник ОРЕ теж не вправі; встановлюваний НКРЕ Алгоритм щодо розподілу коштів не має аналогів у цивільному та господарському праві і є обов’язковим як для власників рахунків, так і для уповноваженого банку; уповноважений банк виконує нетипову для банків операцію – на підставі рішення державного органу – НКРЕ, – розподіляє кошти між учасниками ОРЕ; платник і отримувач коштів не визначають форми розрахунків – уповноважений банк спрямовує кошти навіть без доручень; всі напрямки розрахунків, коло платників і отримувачів визначено законодавством: розрахунки детально регламентуються НКРЕ, яка в примусовому порядку спрямовує потоки грошових коштів на потреби ОРЕ; всі розрахунки здійснюються через поточні рахунки із спеціальним режимом використання; розрахунки здійснюються через розпорядника системи розрахунків – державне підприємство ДП "Енергоринок"; забороняється здійснення розрахунків у негрошовій формі, звернення стягнення за зобов'язаннями учасників оптового ринку електричної енергії на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, призупинення операцій на поточних рахунках із спеціальним режимом використання; на відміну від загального порядку в засобах масової інформації публікуються дані про відкриті в уповноваженому банку поточних рахунків зі спеціальним режимом використання; перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використовування в уповноваженому банку для зарахування засобів за електричну енергію затверджується і доводиться до уваги споживачів Національною комісією регуляції електроенергетики України (НКРЕ) через засоби масової інформації; регулярно публікуються дані про заборгованість підприємств галузі та конкретних боржників та ін. Такий режим вимагає адекватного відображення в чинному законодавстві з одночасною систематизацією численних актів (зокрема, актів Кабінету Міністрів України). 6. Виходячи із складної природи розрахункових відносин в паливно-енергетичному комплексі, слід прийняти окремий акт про фінансові основи відносин в ньому, надати чіткого статусу Алгоритму оптового ринку електроенергетики України, статусу поточних рахунків із спеціальним режимом використання і системно, цілісно врегулювати всю сукупність фінансових відносин в паливно-енергетичному комплексі України. 7. На основі аналізу розрахункових відносин в електроенергетиці України та ринку нафти і газу сформульовано висновок про необхідність створення Фонду розвитку паливно-енергетичного комплексу України. Водночас, цей Фонд міг би стати центральною ланкою в організації фінансових відносин у цій галузі, у проведенні взаєморозрахунків у паливно-енергетичному комплексі України та ін. (обґрунтування приводяться в тексті). |